Історія справи

Постанова

Іменем України

18 квітня 2025 року

м. Київ

Справа № 452/2304/23

Провадження № 61-4368ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,

учасниками якої є

позивач - ОСОБА_1 (далі - позивач),

відповідачка - ОСОБА_2 (далі - відповідачка),

про виключення запису про особу як батька з актового запису про народження дитини

за касаційною скаргою позивача на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівського області від 1 вересня 2023 року, постановлену суддею Галин В. П., і постанову Львівського апеляційного суду від 23 лютого 2024 року, прийняту колегією суддів у складі Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Вступ

1. Позивач оскаржив своє батьківство відносно однієї з доньок, народженої у шлюбі з відповідачкою. Суд першої інстанції залишив позов без руху через те, що позивач у позовній заяві не виклав обставини, якими він обґрунтував вимоги та не зазначив докази, що підтверджують вказані обставини. Згодом суд першої інстанції повернув цю заяву позивачу, бо її недоліки останній у встановлений строк не усунув. Апеляційний суд залишив ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви без змін, оскільки позивач, отримавши ухвалу про залишення цієї заяви без руху, цю ухвалу у визначений для строк не виконав.

2. Позивач із висновками судів попередніх інстанцій не погодився. Подав касаційну скаргу. Стверджував, зокрема, що не отримав ухвалу про залишення позовної заяви без руху, бо перебував у іншій області. На його думку, суди першої й апеляційної інстанцій застосували надмірний формалізм у трактуванні процесуального закону, що є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд.

3. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи були підстави для повернення позовної заяви, якщо позивач не надав належних доказів, які б могли поставити під сумнів отримання ним ухвали про залишення цієї заяви без руху. Вирішив, що за обставин справи такі підстави у суду першої інстанції були.

(2) Зміст позовної заяви та судових рішень

4. У червні 2023 року позивач звернувся до суду з вимогою виключити запис про нього як батька з актового запису про народження дитини.Мотивував тим, що, зі слів відповідачки, донька ОСОБА_3 не є йому рідною. Вказане стало підставою для оспорювання ним батьківства.

5. 2 серпня 2023 року Самбірський міськрайонний суд Львівської області постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Мотивував тим, що позивач не вказав, коли та де зареєстрований шлюб сторін, немає даних про те, коли та який орган розірвав шлюб; документи, які б підтверджували наведені обставини, позивач не долучив.

6. 1 вересня 2023 року цей суд постановив ухвалу, згідно з якою визнав позовну заяву неподаною та повернув її позивачеві. Мотивував тим, що останній не усунув недоліки вказаної заяви у визначений для нього строк.

7. 23 лютого 2024 року Львівський апеляційний суд прийняв постанову про залишення ухвали суду першої інстанції без змін. Мотивував так: повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції вважав, що вимоги, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивач у наданий йому строк не виконав; такий висновок відповідає матеріалам справи та вимогам статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

(3) Провадження у суді касаційної інстанції

8. 22 березня 2024 року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 1 вересня 2023 року та постанову апеляційного суду, а справу скерувати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

9. 30 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою позивача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. Позивач мотивував касаційну скаргу так:

10.1. Суд першої інстанції постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху з надуманих мотивів.

10.2. 17 серпня 2023 року позивач не отримав ту ухвалу, бо перебував у Кіровоградській області. За отримання конверта з копією вказаної ухвали не розписувався. Підпис на повідомленні про вручення належить сторонній особі.

10.3. Суд першої інстанції 1 вересня 2023 року передчасно та безпідставно повернув позовну заяву, без дійсного з`ясування обставин справи.

10.4. Суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, що зумовило обмеження права на подання позову. Обставини, які мав намір встановити суд першої інстанції, не встановлюються на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Це можливо зробити частково на стадії підготовчого судового засідання, а частково - на стадії розгляду суті справи.

10.5. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального закону є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 5 серпня 2020 року у справі № 177/1163/16-ц та Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 629/794/19).

(2) Позиції інших учасників справи

11. Відповідачка відзив на касаційну скаргу позивача не подала.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції

12. 30 квітня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргоюпозивача на підставі, визначеній у частині другій статті 389 ЦПК України.

13. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

14. З огляду на вказаний припис Верховний Суд за загальним правилом переглядає оскаржені судові рішення у межах тих доводів і вимог касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційного провадження.

(2) Оцінка аргументів позивача та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

(2.1) Чи були підстави для повернення позовної заяви, якщо позивач не надав належних доказів, які б могли поставити під сумнів отримання ним ухвали про залишення цієї заяви без руху?

15. Суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху через те, що позивач не вказав, коли та де зареєстрував шлюб із відповідачкою, коли та який орган цей шлюб розірвав, а також не додав документи, які б підтверджували наведені обставини. Згодом суд першої інстанції повернув позовну заяву, бо позивач у встановлений строк не усунув недоліки цієї заяви.Апеляційний суд залишив без змін ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, оскільки позивач, отримавши ухвалу про залишення тієї заяви без руху, у наданий йому строк вимоги ухвали не виконав.

16. Позивач із висновками судів попередніх інстанцій не погодився. Подав касаційну скаргу. Стверджував, зокрема, що не отримав ухвалу про залишення позовної заяви без руху, бо перебував не у Львівській, а у Кіровоградській області. Вказав, що йому не належить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення, яке є у матеріалах справи; замість позивача підпис на цьому повідомленні проставила невідома особа; суди першої й апеляційної інстанцій допустили надмірний формалізм у трактуванні процесуального закону, що є неправомірним обмеженням права позивача на доступ до суду як елемента права на справедливий суд. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

17. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

18. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

19. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частина перша статі 185 ЦПК України).

20. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина третя статі 185 ЦПК України).

21. 2 серпня 2023 року суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху, оскільки позивач не виклав обставини, якими обґрунтував вимоги, та не зазначив докази, що підтверджують такі обставини. 1 вересня 2023 року суд першої інстанції повернув позовну заяву, оскільки позивач не усунув її недоліки у визначений строк. Суд встановив, що копію його ухвали від 2 серпня 2023 року позивач отримав 17 серпня 2023 року, що підтверджує відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с. 11). Апеляційний суд в оскарженій постанові це підтвердив.

22. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу на те, що позивач має у встановлений судом строк усувати недоліки позовної заяви. Процесуальний інтерес позивача полягає у тому, щоб якнайшвидше привести його позовну заяву за формою та змістом до вимог закону. Твердження позивача у касаційній скарзі про те, що він не отримав ухвалу суду першої інстанції від 2 серпня 2023 року, колегія суддів вважає необґрунтованими. Вказавши про перебування станом на час отримання тієї ухвали 17 серпня 2023 року у Кіровоградській області та про те, що підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с. 11) проставила замість позивача інша особа, він не надав доказів для підтвердження цих обставин. Крім того, у поданій на виконання ухвали суду першої інстанції від 2 серпня 2023 року заяві від 6 вересня 2023 року про усунення недоліків позовної заяви (а. с. 14-15) позивач зазначив, що отримав ту ухвалу 31 серпня 2023 року, однак не надав жодних підтверджень такої дати отримання.

23. Оскільки завдання цивільного судочинства превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України, позивач мав зазнати процесуальних наслідків неналежного оформлення позовної заяви та несвоєчасного виконання вимог суду щодо усунення її недоліків.

24. Аргументи касаційної скарги про надмірний формалізм у тлумаченні судами попередніх інстанцій приписів процесуального закону за встановлених обставин є неприйнятними. Повернення позовної заяви є обмеженням права на доступ позивача до суду. Проте за відсутності належних доказів того, що позивач перебував 17 серпня 2023 року в Кіровоградській області, не уповноважував будь-кого на отримання кореспонденції й отримав ухвалу суду першої інстанції лише 31 серпня 2023 року, це обмеження є правомірним. Крім того, воно не перешкоджало позивачеві подати позовну заяву повторно. Суд першої інстанції у резолютивній частині ухвали від 1 вересня 2023 року роз`яснив позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Невиконання позивачем вимог процесуального закону унеможливлювало дотримання судом принципів змагальності та рівності сторін (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 липня 2024 року у справі № 757/10366/23).

(3) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(3.1) Щодо суті касаційної скарги

25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).

26. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанціїта апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 410 ЦПК України).

28. З огляду на наведену оцінку аргументів позивача, а також оскаржених судових рішень Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає касаційну скаргу необґрунтованою. Тому ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви та постанову апеляційного суду за наслідками перегляду цієї ували слід залишити без змін.

(3.2) Щодо судових витрат

29. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати позивача за подання касаційної скарги слід залишити за ним.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівського області від 1 вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко