Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №735/1240/17 Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №735/12...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №735/1240/17

Державний герб України

Постанова

Іменем України

18 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 735/1240/17

провадження № 61-48581св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Коропська селищна рада Коропського району Чернігівської області,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - Бахмацька місцева прокуратура в інтересах територіальної громади Коропської селищної ради Коропського району Чернігівської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Чернігівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бобрової І. О., Висоцької Н. В., Шитченко Н. В., від 13 листопада 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Коропської селищної ради Коропського району Чернігівської області про визнання права власності за набувальною давністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що05 жовтня 2006 року він придбав у приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Вольниця» (далі - ПОСП «Вольниця») нежитлові будівлі (склади) загальною площею 720 кв. м та 202,1 кв. м по АДРЕСА_1 за 5 тис. грн, проте договір купівлі-продажу оформити не встиг, оскільки зазначене підприємство у

2013 році припинило свою діяльність. Грошові кошти він заплатив керівнику ПОСП «Вольниця», у зв'язку з чимвидана видаткова накладна. З часу купівлі будівель позивач відкрито користується зазначеними приміщеннями, тому просив визнати за ним право власності на спірні нежитлові будівлі на підставі статті 344 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області, у складі судді Грушка О. П., від 07 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на нежитлові будівлі (склади): загальною площею 720 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1, та загальною площею 202,1 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_2.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач придбав у

ПОСП «Вольниця» складські приміщення, що підтверджується видатковою накладною та показаннями свідків, тобто добросовісно заволодів складами і відкрито, безперервно володів ними більше десяти років, тому є підстави для визнання за ОСОБА_4 права власності на нежитлові будівлі за набувальною давністю.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Бахмацька місцева прокуратура в інтересах територіальної громади Коропської селищної ради Коропського району Чернігівської області звернулась до суду з апеляційною скаргою.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що власник спірних нежитлових приміщень у порушення вимог закону не здійснив державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі (склади), тому останні не могли бути об'єктом цивільно-правових відносин та виступати предметом цивільних угод. Посилання позивача на те, що склади були придбані за договором купівлі-продажу у 2006 році не може бути підставою для задоволення позову, оскільки набувальна давність поширюється на випадки фактичного, незаконного володіння чужим майном. Наявність у володільця нерухомого майна певного юридичного титулу, зокрема, згоди попереднього власника на відчуження майна, виключає застосування набувальної давності. Право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника. Позов про визнання права власності за набувальною давністю володіння не може пред'явити законний володілець, тобто особа, яка володіє майном з волі власника і завжди знає, хто є власником цього майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не встановив власника спірних нежитлових приміщень, не з'ясував чи є спірні об'єкти нерухомості закінченим будівництвом або будівельними матеріалами. Судом першої інстанції беззаперечно встановлено, що позивач добросовісно заволодів складами та відкрито, безперервно володів ними більше десяти років.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу керівник Бахмацької місцевої прокуратури просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

07 березня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

У прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_4 просить повідомити його про час та дату розгляду справи.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Ураховуючи те, що триває стадія попереднього розгляду, під час якої судове засідання не проводиться, повідомлення учасників не передбачено ЦПК України, підстави для задоволення клопотання ОСОБА_4 відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У 2006 році ОСОБА_4 виявив намір придбати у ПОСП «Вольниця» складські приміщення по АДРЕСА_1. Факт передачі вказаного нерухомого майна підтверджується видатковою накладною та показаннями свідків. Оформити договір купівлі-продажу він не встиг, оскільки у 2013 році ПОСП «Вольниця» припинило свою діяльність, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до технічних паспортів на нежитлові будівлі (склади) спірні нежитлові приміщення мають загальну площу 720 кв. м та 202,1 кв. м

(а. с. 4, 7).

Склади територіально відносяться до меж Коропської селищної ради Коропського району Чернігівської області, що сторонами не оспорюється.

Матеріали справи не містять інформації про визнання спірних нежитлових приміщень безхазяйним майном, а також інформації про те, що

ПОСП «Вольниця» було власником зазначених нежитлових будівель. Позивачем не надано інформації про те, коли і ким були побудовані спірні об'єкти, чи виділялися земельні ділянки під їх будівництво і чи здавалися вони в експлуатацію в установленому законом порядку.

Згідно із довідками комунального підприємства «Коропське районне бюро технічної інвентаризації» Коропської районної ради Чернігівської області

від 06 жовтня 2017 року № 51, №52 право власності на нежитлові будівлі (склади) у с. Рождественське Коропського району Чернігівської області по АДРЕСА_1 станом на 01 січня 2013 не зареєстровано.

Відсутність державної реєстрації прав на спірні нежитлові приміщення станом на 27 жовтня 2017 року підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна

(а. с. 29-30).

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідно враховувати, зокрема, наступне: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Набуття права власності на чужі речі можливе лише за наявності наступних умов: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).

Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.

Володіння без правової підстави - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку законну підставу володіння чужим майном.

Аналізуючи поняття добросовісності володіння, як підстави для набуття права власності за набувальною давністю за статтею 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

Згідно зі статтею 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Аналогічні положення містить частина перша статті 81 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Законодавством не передбачено можливості виникнення права власності на новостворене майно та об'єкт незавершеного будівництва до моменту введення його в експлуатацію чи державної реєстрації.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_4 не має підстав для набуття права власності на спірне нерухоме майно за набувальною давністю, оскільки право власності на спірне майно за ПОСП «Вольниця» в установленому законом порядку зареєстровано не було, відомості про введення його до експлуатації відсутні, а між ПОСП «Вольниця» та позивачем виявлено намір укласти договір купівлі-продажу, і ці обставини виключають можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 344 ЦК України.

Позивач не позбавлений права вжити заходів для оформлення права власності на спірні нежитлові приміщення у порядку, передбаченому законодавством України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування оскарженого судового рішення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати