Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.03.2018 року у справі №127/15172/17

Постанова

Іменем України

18 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 127/15172/17

провадження № 61-5316св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С., Пророка В.В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідач - Виконавчий комітет Вінницької міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Вінницької міської ради на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Зайцева А. Ю., Панасюка О. С., Шемети Т. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення про зняття з квартирного обліку.

Позовна заява мотивована тим, що квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстрована за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4

Разом з тим, позивачі перебували на квартирному обліку, оскільки ОСОБА_4 відповідно до медичного висновку не може проживати в одній кімнаті з членами своєї родини внаслідок хронічного захворювання, а ОСОБА_5 потребує поліпшення житлових умов.

Однак 22 вересня 2016 року Виконавчий комітет Вінницької міської ради прийняв рішення про зняття позивачів з квартирного обліку з тих підстав, що вони проживають в однокімнатній квартирі житловою площею 20,3 кв. м, відповідно, забезпечені нормою рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею у м. Вінниці.

Позивачі вказують, що це рішення порушує їхні права на забезпечення житлом та прийняте з порушенням законодавства.

На підставі викладеного ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з урахуванням уточнених позовних вимог просили: визнати протиправним та скасувати пункт 1.1 рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22 вересня 2016 року № 2207 «Про зняття з квартирного обліку» в частині зняття з квартирного обліку при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради як забезпечену нормою рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в м. Вінниці ОСОБА_4, виключення ОСОБА_4 зі списку на позачергове отримання житла як постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС, 1 категорія; визнати протиправним та скасувати пункт 1.3 рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22 вересня 2016 року № 2207 «Про зняття з квартирного обліку» в частині зняття з квартирного обліку при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради як забезпеченої нормою рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею у м. Вінниці ОСОБА_5

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31 жовтня 2017 року (в складі судді Гриневича В. С.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підставою для взяття на облік позивачів була відсутність встановленого розміру житлової площі. Разом з тим, житлова площа квартири АДРЕСА_1, де зареєстровані та проживають позивачі,становить 20,3 кв. м, тобто на кожного з них припадає по 10,15 кв. м цієї площі, що перевищує 7,8 кв. м (норму у м. Вінниці), а відтак відсутні правові підстави для перебування позивачів на квартирному обліку, у зв'язку з чим відповідачем цілком правомірно прийнято рішення про зняття позивачів з квартирного обліку. Крім того, облікова справа ОСОБА_4 не містить медичних документів, а саме медичного висновку про те, що вона не може проживати в одній кімнаті з членами своєї родини.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 14 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасування пункту 1.1 рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22 вересня 2016 року № 2207 «Про зняття з квартирного обліку» в частині зняття з квартирного обліку при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради, як забезпеченої нормою рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею у м. Вінниці ОСОБА_4 та виключення ОСОБА_4 зі списку на позачергове отримання житла як постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 1, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1.1 рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22 вересня 2016 року № 2207 «Про зняття з квартирного обліку» в частині зняття з квартирного обліку при Виконавчому комітеті Вінницької міської ради, як забезпеченої нормою рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею у м. Вінниці ОСОБА_4 та виключення ОСОБА_4 зі списку на позачергове отримання житла як постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 1.

Стягнуто з Виконавчого комітету Вінницької міської ради на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 704 грн.

В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_4 взята на квартирний облік у пільгову чергу за місцем проживання як особа, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС (категорія 1). Згідно з медичним висновком ОСОБА_4 має хронічне захворювання, тому не може проживати в одній кімнаті з членами своєї родини. Знімаючи ОСОБА_4 з квартирного обліку як таку, що забезпечена житловою площею вище за рівень середньої забезпеченості громадян житловою площею у м. Вінниці, відповідачем не було враховано, що вона залишається такою, що потребує поліпшення житлових умов відповідно до пункту 3 частини першої статті 34 ЖК Української РСР як громадянка, що хворіє на тяжку форму хронічного захворювання, у зв'язку з чим не може проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

У решті апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, Виконавчий комітет Вінницької міської ради, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 взято на облік у зв'язку з відсутністю встановленого розміру житлової площі, а саме 7,8 кв. м, тому посилання суду апеляційної інстанції на те, що вона має перебувати на квартирному обліку як особа, яка не може проживати в одній кімнаті з членами своєї родини як особа, яка постраждала внаслідок ЧАЕС, є безпідставними та спростовується матеріалами справи.

У Виконавчого комітету Вінницької міської ради не було підстав для взяття ОСОБА_4 на квартирний облік з підстав, що передбачені пунктом 3 частини першої статті 34 ЖК Української РСР, оскільки у її справі відсутній відповідний медичний висновок.

Оскаржуване рішення у відповідних частинах прийнято у порядок та спосіб, передбачений чинним законодавством.

Доводи інших учасників справи

У березні 2018 року ОСОБА_4 подала до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що їй на праві власності належить 1/4 частина квартири АДРЕСА_1, тобто їй фактично належить 5,075 кв. м житлової площі цієї квартири. Відповідно до медичного висновку ОСОБА_4 не може проживати в однокімнатній квартирі з членами своєї родини, оскільки відноситься до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Вказаний медичний висновок був наданий до Управління надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, де вівся квартирний облік постраждалих від ЧАЕС осіб, який у подальшому було передано відповідачу.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

19 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, по 1/4 частки кожному. Ця квартира розташована на третьому поверсі п'ятиповерхового будинку та складається з однієї кімнати житловою площею 20,3 кв. м.

Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 20 листопада 1991 року № 306 взято на квартирний облік ОСОБА_5 (склад сім'ї 5 осіб) на підставі відсутності встановленого розміру жилої площі, а також зазначено, що вона має право на першочергове одержання жилого приміщення як багатодітна сім'я (троє дітей). Цим же рішенням вписано ОСОБА_5 (склад сім'ї 5 осіб) у загальний список квартирного обліку за № 2028, в пільговий список - за № 927.

Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 13 січня 2004 року № 69 затверджено список громадян міста, взятих на квартирний облік за місцем проживання згідно з додатком. У списку громадян міста, прийнятих на облік за місцем проживання для одержання площі під № 7 значиться ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Підставою для взяття на облік ОСОБА_4 слугувала відсутність встановленого розміру житлової площі.

Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 22 вересня 2016 року № 2207 позивачі були зняті з квартирного обліку, а саме: ОСОБА_4 знято з квартирного обліку як забезпечену нормою рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею у м. Вінниці та виключено зі списку на позачергове отримання житла як постраждалу внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії (пункт 1.1 цього рішення); ОСОБА_5 з сім'єю з 2 осіб (вона, син) знято з квартирного обліку як забезпечену нормою рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею в м. Вінниці (пункт 1.3 цього рішення).

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення у відповідній частині було те, що заявники зареєстровані та проживають в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, житловою площею 20,3 кв. м, де зареєстровано та проживає 2 особи.

Апеляційним судом також встановлено, що відповідно до довідки від 02 січня 2004 року ОСОБА_4 взята на квартирний облік в пільгову чергу за місцем проживання як особа, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС (категорія 1).

Згідно з довідкою Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради від 09 грудня 2014 року ОСОБА_4 перебуває на квартирному обліку загальної черги за № 634 та в списку на позачергове отримання житла як потерпілі в зв'язку з аварією на ЧАЕС - за № 98.

Відповідно до медичного висновку Міської клінічної лікарні № 1 від 02 жовтня 2009 року ОСОБА_4 має хронічне захворювання, яке передбачене Переліком хронічних захворювань (додаток № 1 до наказу Міністерства охорони здоров'я Української РСР від 08 лютого 1985 року № 52, розділ ІV, пункт 2) і не може проживати в одній кімнаті з членами своєї родини.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону (частина друга статті 47 Конституції України).

Згідно зі статтею 34 ЖК Української РСР такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються громадяни, зокрема, забезпечені житловою площею нижчою за рівень, визначений чинним законодавством, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

Відповідно до частини першої статті 37 ЖК Української РСР облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання.

Частинами першою та п'ятою статті 43 ЖК Української РСР встановлено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Законодавством окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.

В силу вимог статті 45 ЖК Української РСР у першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов, зокрема, особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, перелічених у списку захворювань, затверджуваному в установленому законодавством порядку.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 має хронічне захворювання, яке передбачене Переліком хронічних захворювань (додаток № 1 до наказу Міністерства охорони здоров'я Української РСР від 08 лютого 1985 року № 52, розділ ІV, пункт 2) і не може проживати в одній кімнаті з членами своєї родини.

Відповідно до пункту 28 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР І Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року N 470 (далі - Правила № 470), зняття з квартирного обліку та виключення із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік (включення до вказаного списку). При розгляді цих питань на засідання відповідних органів запрошуються заінтересовані особи. Про зняття з обліку (виключення із списку) громадяни у 15-денний строк повідомляються у письмовій формі з указанням підстав зняття з обліку (виключення із списку).

Встановлено, що позивачів не було повідомлено про засідання, на якому вирішувалося питання про зняття їх з квартирного обліку та виключення зі списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, відповідно, ОСОБА_4 не могла подати документи на спростування оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.

На підставі викладеного суди дійшли правильного висновку, що ОСОБА_4 взята на квартирний облік у пільгову чергу за місцем проживання як особа, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС (категорія 1). Згідно з медичним висновком ОСОБА_4 має хронічне захворювання, тому не може проживати в одній кімнаті з членами своєї родини. Знімаючи ОСОБА_4 з квартирного обліку як таку, що забезпечена житловою площею вище за рівень середньої забезпеченості громадян житловою площею у м. Вінниці, відповідачем не було враховано, що вона залишається такою, що потребує поліпшення житлових умов відповідно до пункту 3 частини першої статті 34 ЖК Української РСР як громадянка, що хворіє на тяжку форму хронічного захворювання, у зв'язку з чим не може проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що ОСОБА_4 взято на облік у зв'язку з відсутністю встановленого розміру житлової площі, а відповідачу не було відомо про те, що вона має право на позачергове отримання житла, тому його рішення є законним, оскільки перебування ОСОБА_4 на квартирному обліку в списку на позачергове отримання житла як потерпілій в зв'язку з аварією на ЧАЕС - за № 98, підтверджується довідкою Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради від 09 грудня 2014 року, тому відповідач (Виконавчий комітет Вінницької міської ради) не міг не знати про вказані обставини.

Разом з тим, неподання позивачем довідки Міської клінічної лікарні № 1 від 02 жовтня 2009 року про те, що ОСОБА_4 має хронічне захворювання, яке передбачене Переліком хронічних захворювань (додаток № 1 до наказу Міністерства охорони здоров'я Української РСР від 08 лютого 1985 року № 52, розділ ІV, пункт 2) і не може проживати в одній кімнаті з членами своєї родини, зумовлене порушенням відповідачем вимог пункту 28 Правила № 470, зокрема в частині повідомлення позивачів про засідання, на якому вирішувалося питання про зняття з квартирного обліку (виключення із списку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Вінницької міської радизалишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14 грудня 2017 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С.Висоцька

В.В. Пророк