Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №570/4494/17

Постанова

Іменем України

18 березня 2020 року

м. Київ

справа № 570/4494/17

провадження № 61-48608св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на рішення Рівненського районного суду Рівненської області, у складі судді Красовського О. О., від 20 червня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду, у складі колегії судді: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Хилевича С. В., від 21 листопада 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - фізична особа-підприємець (ФОП) ОСОБА_3 , про визнання неправомірними дій щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, визнання протиправним та скасування наказу, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 17-1719/16-16-СГ від 29 квітня 2016 року йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

ФОП ОСОБА_3 у відповідності до договору № 120-2016-12-Г від 15 грудня 2016 року було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність було погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, про що свідчить висновок експерта державної експертизи Олешко І . В. за № 147/88-17 від 20 лютого 2017 року.

Державним кадастровим реєстратором було присвоєно земельній ділянці кадастровий номер: 5624687400:03:004:0270.

Позивач зазначив, що 14 березня 2017 року він звернувся з клопотанням про затвердження проекту землеустрою. Листом від 29 березня 2017 року № Г-1106/0-2736/0/6-17 йому було відмовлено у задоволенні заяви через невідповідність статті 34 Закону України "Про державний земельний кадастр".

03 квітня 2017 року він повторно звернувся з клопотанням про затвердження проекту землеустрою та поясненнями розробника документації із землеустрою ФОП ОСОБА_3 від 03 квітня 2017 року № 56-2017-04.

Листом від 14 квітня 2017 року № Г-1486/0-3193/0/6-17 його було повторно повідомлено про відсутність підстав для задоволення заяви через невідповідність проекту землеустрою вимогам закону та не затверджено проект землеустрою відповідно до вимог пункту 9 статті 118 Земельного кодексу України.

ОСОБА_1 вказав, що 03 травня 2017 року він звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду та отримав рішення про задоволення заявлених позовних вимог (від 18 травня 2017 року по справі № 817/641/17).

Проте листом № Г-5284/0-6962/0/6-17 від 29 вересня 2017 року йому було знову відмовлено в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність, з посиланням на те, що земельна ділянка перебуває у приватній власності.

У відповідності до витягу НВ-5603507782017 від 13 жовтня 2017 року на земельну ділянку з кадастровим номером 5624687400:03:004:0270 зареєстровано право приватної власності площею 2,00 га за ОСОБА_2 .

Надання ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку позивач вважає неправомірним, оскільки було наявне рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року по справі № 817/641/17, яке не було виконане.

У зв`язку із наведеним позивач просив суд визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою відповідачу ОСОБА_2 та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 17-3195/16-17-СГ від 15 вересня 2017 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 ; визнати протиправним та скасувати наказ № 17-3415/16-17-СГ від 22 вересня 2017 року Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки площею 2,00 га на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 5624687400:03:004:0270, розташованої на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області вчинити дії щодо затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 5624687400:03:004:0270, розташованої на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 20 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 17-3195/16-17-СГ від 15 вересня 2017 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 .

Визнано протиправним та скасовано наказ № 17-3415/16-17-СГ від 22 вересня 2017 року Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки площею 2,00 га на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області ОСОБА_2 .

Скасовано державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 5624687400:03:004:0270, розташовану на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наказ № 17-1719/16-16-СГ від 29 квітня 2016 року, який був виданий позивачу, передував наказу

№ 17-3195/16-17-СГ від 15 вересня 2017 року, який було видано відповідачу ОСОБА_2 . Такі дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області порушують права позивача на відведення земельної ділянки для наступного отримання її у власність. Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, видавши наказ № 17-1719/16-16-СГ від 29 квітня 2016 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою позивачу, втратило своє право на подальше самостійне розпорядження земельною ділянкою до остаточного вирішення питання про передачу ділянки позивачу у власність, або відмову у такій передачі. Зазначеним наказом від 15 вересня 2017 року щодо відповідача ОСОБА_2 без скасування попереднього наказу щодо позивача від 15 грудня 2016 року, яким йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області фактично надало дозвіл щодо однієї і тієї ж ділянки двічі, чим породило конфлікт інтересів між двома фізичними особами.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2018 рокуапеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області залишено без задоволення, а рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 20 червня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про задоволення позову, оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області було передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку за тим же кадастровим номером 5624687400:03:004:0270, який було присвоєно земельній ділянці, яка підлягала відведенню у власність ОСОБА_1 .

Окрім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, достовірно знаючи про постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року по справі № 817/641/17 та про постанову цього ж суду від 01 вересня 2017 року, якою визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, вчинені на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі № 817/641/17 і зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з моменту набрання даного рішення суду законної сили, видало накази про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, на набуття якої мав право ОСОБА_1 . Тому послідуюче затвердження документації із землеустрою і передача у власність земельної ділянки відповідачеві ОСОБА_2 та державна реєстрація речових прав на нерухоме майно за відповідачем є незаконною та протиправною.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзіГоловне управління Держгеокадастру у Рівненській області просить скасувати рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 20 червня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що законодавством не передбачено підстав для відмови у наданні особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, якщо раніше вже було надано дозвіл на ту ж саму земельну ділянку іншій особі. Заявник вважає, що суди не надали відповідної оцінки цим доводам та не врахували висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду № 545/808/17 від 27 лютого 2018 року, чим порушили статтю 263 ЦПК України.

Головне управління Держгеокадастру у Рівненській областізвертає увагу, що відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Позивач підтвердив, що йому було надано лише дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а тому у позивача ні права власності, ні право користування на земельну ділянку, яка є предметом спору, взагалі не виникло.

Жодне рішення чи дія кадастрового реєстратора щодо внесення даних до державного земельного кадастру зі спірних питань, у судовому порядку не оскаржувалися та не є предметом даної судової справи.

Крім того, в своєму рішенні по справі № К/800/29292/16 Вищий адміністративний суд України зазначив, що відповідно до практики Верховного Суду України отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про подальшу передачу такої земельної ділянки особі. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19 січня 2016 року № 21-3690а15, від 13 грудня 2016 року № 21-2573а16.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

26 грудня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , про визнання неправомірними дій щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, визнання протиправним та скасування наказу, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майнопризначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що суди попередніх інстанцій об`єктивно та всебічно дослідили усі матеріали справи та надали їм правову оцінку, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача. Доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те що, рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими.

Зазначає, що відносно земельної ділянки, кадастровий номер 5624687400:03:004:0270, існує рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року по справі № 817/641/17, яке набуло законної сили та залишено без змін Житомирським апеляційним адміністративним судом, яким зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області передати йому земельну ділянку з кадастровим номером 5624687400:03:004:0270 у власність. Рішення суду не було виконано Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області, а земельну ділянку було передано ОСОБА_2 .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 29 квітня 2016 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, орієнтовного розміру 2 гектара, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

На замовлення позивача та на підставі укладеного 15 грудня 2016 року договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експерта державної експертизи про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 20 лютого 2017 року № 147/88-17 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 відповідає вимогам земельного законодавства та нормативно-правовим актам.

Проект землеустрою погоджений у відповідності до вимог статті 186-1 ЗК України.

Згідно витягу з державного земельного кадастру № НВ-5602895192017 від 13 березня 2017 року державним кадастровим реєстратором було здійснено реєстрацію заяви ОСОБА_1 про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, здійснено внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер 5624687400:03:004:0270 земельній ділянці площею 2,0 га на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненського області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (01.03). Розроблено кадастровий план земельної ділянки.

14 березня 2017 року, 03 квітня 2017 року ОСОБА_1 звертався до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області із клопотаннями про затвердження проекту землеустрою в порядку статті 118 ЗК України, на що одержав відмову.

Вказані дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,0 га безоплатно у власність ОСОБА_1 ним було оскаржено у адміністративному порядку.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі № 817/641/17 визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,00 га ОСОБА_1 безоплатно у власність для особистого селянського господарства з земель державної власності на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області розглянути подане ОСОБА_1 клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 2,00 га безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області у порядку і у спосіб, передбачені статтею 118 ЗК України.

Вказане рішення суду Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області не виконано.

Наказом Головного управлінням Держгеокадастру у Рівненській області від 15 вересня 2017 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Наказом Головного управлінням Держгеокадастру у Рівненській області від 22 вересня 2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,00 гектара ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 2,00 га (кадастровий номер 5624687400:03:004:0270) для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Обарівської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального України (тут і надалі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 14 Конституції України та частини другої

статті 1 ЗК України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 ЗК України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно із частиною третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України можуть набувати право власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно із частиною четвертою статті 122 ЗК Україницентральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Основними завданнями Держгеокадастру є, крім іншого, розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підпункт 31 пункту 3 Положення про Держгеокадастр).

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29 вересня 2016 року № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно із частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених

статтею 122 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За змістом частини першої статті 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною восьмою статті 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. За положеннями цієї статті проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною тринадцятою статті 123 ЗК України визначено, що підставою відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до частин першої-другої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Відповідно до частин першої, шостої статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки проект землеустрою, виготовлений на замовлення ОСОБА_1 , отримав відповідні погодження згідно із статтею 186-1 ЗК України, розмір, межі земельної ділянки були узгоджені органами Держгеокадастру у Рівненській області, а дії управління щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою були визнані судом у справі № 817/641/17 незаконними.

Суди обґрунтованого виходили із того, що Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, достовірно знаючи про винесення Рівненським окружним адміністративним судом постанови від 18 травня 2017 року по справі № 817/641/17 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, а також про постанову цього ж суду від 01 вересня 2017 року, якою визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, вчинені на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 у справі № 817/641/17 та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з моменту набрання даного рішення суду законної сили, не виконавши судових рішень, видало у вересні 2017 року всупереч судовим рішенням накази про надання дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки (кадастровий номер 5624687400:03:004:0270), на набуття у власність якої мав законні очікування ОСОБА_1 , отже такі дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області правильно визнані судами протиправними.

Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2020 року по справі № 587/2121/18, провадження № 14-595цс19.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували до правовідносин нормиматеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлені з порушенням норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 20 червня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович