Постанова

Іменем України

13 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 755/10947/17

провадження № 61-18722св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна,

третя особа - акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк"

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Оніщук М. І., Шебуєвої В.

А., Крижаівської Г. М. від 18 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М., третя особа: акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - АТ "Перший Український Міжнародний Банк"), в якому просив визнати дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М. щодо проведення 24 березня 2017 року державної реєстрації права власності на чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею 91,1 кв. м., житловою площею 52,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1, за АТ КБ "ПУМБ" незаконними; визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М., індексний номер: 34472808 від 27 березня 2017 року, згідно з яким 24 березня 2017 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 19656371 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1207683280000, за АТ "ПУМБ" на підставі договору іпотеки від 30 грудня 2007 року.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 03 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та АТ "ПУМБ" було укладено кредитний договір № 5897846. Того ж дня, позивач, як покупець, придбав чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 91,1 кв. м., житловою площею 52,2 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., за реєстровим номером № 8055. При цьому, одночасно з договором купівлі-продажу квартири між ОСОБА_1 та банком було укладено договір іпотеки № 5898004, за умовами якого позивач передав в іпотеку банку вищевказану квартиру. Разом із тим, позивач вказував, що 12 липня 2017 року ним було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно з якою власником квартири АДРЕСА_2 є АТ "ПУМБ". Позивач вважає, що вищенаведена реєстрація права власності на квартиру за АТ "ПУМБ" є протиправною, виходячи з того, що застереження в іпотечному договорі не є правовою підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем; право власності на квартиру було набуто банком в порядку звернення стягнення на нерухоме майно в період дії мораторію на примусове відчуження житла; відповідач не мав права реєструвати право власності на предмет іпотеки за АТ "ПУМБ", оскільки не було дотримано порядку здійснення звернення стягнення на майно та реєстрацію права власності, передбаченого Законом України "Про іпотеку".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року позов задоволено. Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М. що проведення 24 березня 2017 року державної реєстрації права власності на чотирьохкімнатну квартиру, загальною площею 91,1 кв. м., житловою площею 52,2 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1, за АТ "ПУМБ". Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М., індексний номер: 34472808 від 27 березня 2017 року, згідно з яким 24 березня 2017 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 19656371 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1207683280000, за ПАТ АТ "ПУМБ" на підставі договору іпотеки від 30 грудня 2007 року. Стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М. на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 640 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що проведення державної реєстрації права власності відбулося з порушенням вимог Закону України "Про іпотеку" (в редакції від 05 червня 2003 року) та за відсутністю у державного реєстратора повноважень здійснювати таку реєстрацію без вчинення нотаріальної дії, пов'язаної із переходом речових прав на об'єкт нерухомості. При цьому, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вважав, що спір щодо скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно виник саме між позивачем та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А. М.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу АТ "ПУМБ" задоволено. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року скасовано та ухвалене нове судове рішення про відмову в позові. Вирішено питання про судовий збір.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув та задовольнив позов, пред'явлений до неналежного відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М. При цьому, при здійсненні апеляційного перегляду справи суд не уповноважений на заміну належної сторони у справі.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

У жовтні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А. М. не є належним відповідачем за даним позовом. Однак, у даній справі позовні вимоги стосуються визнання незаконними дій приватного нотаріуса. Інші позовні вимоги є похідними від зазначеної і покликані забезпечити реальний захист прав позивача. На думку позивача, діє АТ "ПУМБ" не містять ознак незаконності, оскільки банк лише звернувся до нотаріуса, яким є відповідач, з проханням здійснити певну юридичну дію. У той же час, саме приватний нотаріус Київського міського нотаріального кругу Кобелєва А. М. здійснила дії, які є незаконними, зокрема, мова йде про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за банком. Суб'єктом зазначених вище протиправних дій є нотаріус, і позивач, звертаючись із позовною заявою про визнання протиправних цих дій, які вчинив нотаріус, у якості відповідача за позовом може визначити лише нотаріуса, оскільки банк не може відповідати за дії нотаріуса. Нотаріус у свою чергу є самостійним суб'єктом цивільно-правових відносин.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У листопаді 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив АТ "ПУМБ" на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Зазначає, що правильними є висновки апеляційного суду про те, що позивачем було пред'явлено позов до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду

від 25 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 755/10947/17 з Дніпровського районного суду м.

Києва.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 5897846,03 грудня 2017 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 5897899, предметом якого було визначено чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 91,1 кв. м., житловою площею 52,2 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 12 липня 2017 року, рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А. М. від 27 березня 2017 року (індексний номер 34472808) право власності на вищевказану квартиру було зареєстровано за АТ "ПУМБ".

Крім того, як зазначено у вказаній довідці, підставою виникнення у АТ "ПУМБ" права власності на квартиру зазначено: договір іпотеки, серія та номер: 8057, виданий 03 грудня 2007 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мироник О. В.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Спір виник з приводу порушення права власності позивача на квартиру внаслідок дій АТ "ПУМБ" щодо реєстрації права власності за ним.

Позивач заявив вимогу до нотаріуса, який діяв як державний реєстратор.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 стаття 263 ЦПК України).

За змістом висновків, викладених у пункті 31.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов'язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року, ухваленій у цій справі, колегія суддів звернула увагу суду першої інстанції на необхідність при розгляді цієї справи врахувати правові висновки, викладені у справах в аналогічних правовідносинах у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року в справі № 11-404апп18 щодо суб'єктного складу, де вказано, що належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої прийнято оскаржуване рішення про реєстрацію права власності.

Отже, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що зміст і характер відносин між учасниками справи, що встановлені судом засвідчують, що спір виник саме між позивачем і АТ "ПУМБ" з приводу порушення права позивача на квартиру внаслідок дій АТ "ПУМБ" щодо реєстрації за ним такого права.

Крім того, як наголошено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що можливість заміни належної сторони виключно на стадії розгляду справи у суді першої інстанції, в той час як при здійсненні апеляційного перегляду справи суд не уповноважений на вчинення таких дій, апеляційний суд дійшов правильного висновку про скасування рішення суду першої інстанції, як таке що ухвалене з порушенням норм процесуального права, та постановив нове судове рішення про відмову в позові, оскільки позов заявлено до неналежного відповідача.

При цьому, в даному випадку аналіз доводів відповідача щодо порушення судами норм матеріального права, колегія суддів вважає за недоцільне з огляду на встановлення відсутності спору між позивачем та відповідачем.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною 3 статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Верховним Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права є необґрунтованими з огляду на викладені судом касаційної інстанції мотиви та висновки, тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення- без змін.

Оскільки оскаржуване судове рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун