Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 21.11.2019 року у справі №686/19649/18

Постанова

Іменем України

17 січня 2020 року

м. Київ

справа № 686/19649/18

провадження № 61-20194св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Адітон»,

відповідачі: ОСОБА_1 , товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Адітон» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Приступи Д. І., від 25 березня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І., від 23 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Адітон»

(далі - ТОВ «Адітон») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (далі - ТзДВ «СТ «Домінанта») про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою (далі - ДТП).

Позовна заява мотивована тим, що 03 вересня 2015 року відбулася ДТП на

76 км автодороги Київ-Чоп, під час якої водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем МАN LE, реєстраційний номер НОМЕР_1 допустив наїзд на пішохода та пошкодив транспортні засоби, а саме: напівпричіп бортовий SCHWARZMUELLER, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; сідловий

тягач - Е DAF 95 ХF 430, реєстраційний номер НОМЕР_3 , фургон малотоннажний В FIAT DOBLO, реєстраційний номер НОМЕР_4 , які належать позивачу на праві приватної власності. Автомобіль, яким керував ОСОБА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу МАN LE, реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована в ТзДВ «СТ «Домінанта», проте останнє на вимогу позивача страхове відшкодування не виплатило.

Позивач вважав, що ОСОБА_3 , будучи власником автомобіля, передав право керування джерелом підвищеної небезпеки без будь-якого юридичного оформлення, відтак він, як володілець джерела підвищеної

небезпеки - автомобіля МАN LE, реєстраційний номер НОМЕР_1 , несе відповідальність за завдану шкоду.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути на його користь з ТзДВ «СТ «Домінанта» страхове відшкодування в розмірі

50 000 грн, а із ОСОБА_1 шкоду, завдану майну об`єктом підвищеної небезпеки, в розмірі 226 439, 60 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 25 березня 2019 року позов ТОВ «Адітон» задоволено частково. Стягнуто з

ТзДВ «СТ «Домінанта» на користь ТОВ «Адітон» страхове відшкодування в сумі 50 000 грн та 1 762 грн судових витрат. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ТОВ «Адітон», суд першої інстанції виходив з того, що ТзДВ «СТ «Домінанта» повинно відшкодувати позивачу шкоду, завдану застрахованим транспортним засобом, автомобілем МАN LE, реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно поліса страхування серії НОМЕР_5 в межах лімітів, які діяли на час страхування, в розмірі 50 000 грн. ТОВ «Адітон» у визначеному законодавством порядку звернулось до ТзДВ «СТ «Домінанта» з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування, яка залишилася без задоволення.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 як власника транспортного засобу МАN LE, реєстраційний номер НОМЕР_1 , суд відмовив в зв`язку з їх необґрунтованістю, зазначивши, що відповідати за правові наслідки ДТП, в тому числі відшкодувати завдану шкоду має ОСОБА_2 , який на час скоєння ДТП законно володів транспортним засобом.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 вересня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ «Адітон» залишено без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2019 року - без змін.

Приймаючи постанову від 23 вересня 2019 року, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Адітон», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_1 , та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Адітон» шкоду, завдану майну об`єктом підвищеної небезпеки, в сумі 226 439, 60 грн.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ТОВ «Адітон» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 вересня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 686/19649/18 та витребувано її матеріали з місцевого суду.

У грудні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ «Адітон» мотивована тим, що судом апеляційної інстанції були застосовано норми Постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року «Про правила дорожнього руху», яка не регулює правовідносини щодо права власності та розпорядження джерелом підвищеної небезпеки, а роз`яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року, на які посилається суд в обґрунтування свого рішення, не є законодавством, в розумінні статті 10 ЦПК України, не мають обов`язкового характеру.

Закон України «Про судоустрій та статус судів» не передбачає повноважень Верховного Суду давати судам загальної юрисдикції роз`яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики.

Апеляційний суд неправильно застосував норму матеріального

права - статтю 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), переплутавши при цьому право володіння джерелом підвищеної небезпеки та право керування джерелом підвищеної небезпеки.

Наполягає на тому, що оскільки ОСОБА_1 не заперечує факт надання джерела підвищеної небезпеки, а саме транспортного засобу МАN LE, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розпорядження водія без оформлення будь-яких документів на право розпорядження автомобілем та не заперечує той факт, що не укладав жодного цивільно-правового правочину щодо зазначеного автомобіля в день, коли сталась ДТП, саме на ОСОБА_1 як власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки покладається тягар відшкодування завданої шкоди.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 25 березня 2019 року та постанова Хмельницького апеляційного суду

від 23 вересня 2019 року в частині вирішення позовних до

ТзДВ «СТ «Домінанта» в касаційному порядку не оскаржуються, а тому в силу статті 400 ЦПК України справа в цій частині касаційним судом не переглядається.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 , поданий його представником - адвокатом Цапів І. М., на касаційну скаргу ТОВ «Адітон», в якому представник відповідача просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Іншими учасниками справи у визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 03 вересня 2015 року близько 21 год. 05 хв.

ОСОБА_2 , керуючи автомобілем МАN LE 12.220, реєстраційний номер

НОМЕР_1 , та рухаючись у напрямку м. Житомир 76 км + 400 м автодороги Київ-Чоп, в порушення вимог пункту 2.3 (б) Правил дорожнього руху

(далі - ПДР) проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, в порушення вимог пункту 10.1 ПДР перед зміною напрямку руху не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в порушення вимог пункту 13.1 ПДР не дотримався безпечного інтервалу, виїхав на праве по ходу руху узбіччя, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода та спричинив пошкодження інших транспортних засобів, а саме: напівпричіпу бортового SCHWARZMUELLER, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; сідлового тягача - Е DAF 95 ХF 430, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та фургону малотоннажного В FIAT DOBLO, реєстраційний номер НОМЕР_4 , які належать ТОВ «Адітон» на праві приватної власності.

Вироком Брусилівського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України.

Власником автомобіля МАN LE 12.220, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,

є ОСОБА_1

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля МАN LE 12.220 на момент скоєння ДТП була застрахована у ТзДВ «СТ «Домінанта». Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ № 5425025 ліміт відповідальності страховика за шкоду, завдану майну, становить 50 000 грн.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ «Адітон» не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до

статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно пункту 2.2 Правил дорожнього руху України власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Таким чином, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником, то саме ця особа є володільцем транспортного засобу і буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Доводи касаційної скарги про те, що суди помилково ототожнили право володіння та право керування джерелом підвищеної небезпеки, а передача ОСОБА_2 реєстраційного документу на транспортний засіб не є правовою передачею майна у володіння особи і законодавством такого виду передачі майна не передбачено, відхилені касаційним судом.

Суди, встановивши, що винним у вчиненні ДТП 03 вересня 2015 року є

ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки МАN LE 12.220, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на законних підставах, дійшли правильного висновку, що ОСОБА_1 не є особою, яка повинна відшкодувати майнову шкоду, завдану ТОВ «Адітон» внаслідок ДТП.

ОСОБА_1 не був учасником ДТП, не є завдавачем шкоди ТОВ «Адітон», а покладення на нього цивільно-правової відповідальності за завдану діянням ОСОБА_2 шкоду буде помилковим.

Встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі

№ 523/9076/16-ц).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги, є аналогічними доводам, викладеним в позовній заяві та апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування норм матеріального права, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій.

При вирішенні справи судами правильно визначено характер правовідносин та вірно застосовано закон, що їх регулює.

В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Адітон» залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 25 березня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 23 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта