Історія справи

Постанова

Іменем України

17 січня 2019 року

м. Київ

справа №663/2026/18

провадження №61-44325св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «ІНФОРМАЦІЯ_1»,

особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»,

представник - ФілатоваНаталія Анатоліївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 23 липня 2018 року у складі судді Шабрацького Г. О. та постанову апеляційного суду Херсонської області від 05 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Бездрабко В. О., Приходько Л. А.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «ІНФОРМАЦІЯ_1», у якому просила: визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03 жовтня 2017 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Дитячий заклад санаторного типу «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ОСОБА_4; визнати за ОСОБА_4 право власності на цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Разом із позовною заявою ОСОБА_4 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна - цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 23 липня

2018 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Херсонської області від 05 вересня 2018 року, заяву задоволено.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна - цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Судові рішення мотивовані тим, що оскільки предметом позову є визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна, в зв'язку з ухиленням відповідача від його нотаріального посвідчення, встановивши, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, то наявні передбачені законом підстав для застосування заходів забезпечення позову. Забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна є достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі.

Апеляційний суд також врахував, що реєстрація права власності за

товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» була вчинена після укладення договору, який просить визнати дійсним позивач.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року, товариство з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «Форінт» просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень суд не перевірив, чи дійсно що між сторонами виник спір, якими доказами підтверджено існування великої ймовірності відчуження відповідачем нерухомого майна третім особам. При застосуванні заходів забезпечення позову не перевірено належності права власності на нерухоме майно відповідачу та намірів відчуження третім особам. Надана копія договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 03 жовтня 2017 року не може бути належним, допустимим та достовірним доказом на підтвердження належності відповідачу даного нерухомого майна та існування ймовірності (загрози) відчуження його третім особам так як відповідач взагалі не мав законних прав щодо відчуження даного нерухомого майна у встановленому законом порядку, оскільки з 2006 спірне нерухоме майно до реєстрації 26 квітня 2018 року права власності за іпотекодержателем товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»перебувало в іпотеці з діючими обтяженнями, які у зазначений період не скасовувались, не припинялись відповідна згода з боку іпотекодержателя на відчуження спірного майна не надавалась.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, заявленим позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті, щоб вжиті заходи не перешкоджали господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Суди встановили, щоміж сторонами у справі існує спір щодо визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна, в зв'язку з ухиленням відповідача від його нотаріального посвідчення.

Встановивши, що забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірного нерухомого майна є цілком доречним, обґрунтованим, достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суди першої та апеляційної інстанцій врахували обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, та дійшли обґрунтованого висновку щодо застосування заходу забезпечення позову.

Доводи касаційної скарги не дають правових підстав для встановлення порушення апеляційним судом норм процесуального права, не спростовують висновків суду.

Згідно статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» залишити без задоволення.

Ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 23 липня

2018 року та постанову апеляційного суду Херсонської області від 05 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В. В. Пророк

І. М. Фаловська