Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.12.2018 року у справі №640/3572/18

Постанова

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 640/3572/18-ц

провадження № 61-48006св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: Одинадцята харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Сащенко І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи: Одинадцята харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада, про визнання права власності.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він та відповідач є рідними братом та сестрою, родичами другого ступеня споріднення та спадкоємцями п'ятої черги після смерті ОСОБА_3, батьками якого були ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, яка разом зі своїм сином ОСОБА_3 померли в один день ІНФОРМАЦІЯ_2. Він здійснив їхнє поховання за власний рахунок, та прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим державним нотаріусом Одинадцятої харківської державної нотаріальної контори. ОСОБА_3. після своєї смерті заповіт не залишив, він не був одружений.

За життя померлий спілкувався із ОСОБА_7, яка зверталась із заявою про прийняття спадщини як спадкоємець четвертої черги, що стало перешкодою для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3.

Рішенням суду ОСОБА_7 відмовлено у встановленні факту проживання однією сім'єю.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 07 травня 1998 року, ОСОБА_3 належала на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1, яку він утримує за власні кошти.

Посилаючись на викладене, позивач, з урахуванням уточнених вимог, просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, у порядку спадкуванням за законом після смерті ОСОБА_3

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що померлий ОСОБА_3 є племінником позивача та відповідача, та вони є спадкоємцями після його смерті п'ятої черги. Позивач не має змоги отримати свідоцтво про право на спадщину за законом у Одинадцятій харківській державній нотаріальній конторі, тому і звернувся до суду за захистом свого права. Відповідач, яка також є спадкоємцем п'ятої черги, визнає позовні вимоги.

Постановою Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження родинного зв'язку позивача зі спадкодавцем, таких не надано і суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Судукасаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що у суді першої інстанції він надавав докази родинного зв'язку з ОСОБА_3. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги показання свідків.

У січні 2019 року Харківська міська рада подала відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження родинного зв'язку ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_8. У провадженні Московського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа № 643/13342/18 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_9 про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання спадщини відумерлою, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Встановлені судами обставини

Квартира АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду 07 травня 1998 року реєстровий № 2-98-131619, належить ОСОБА_3

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, після смерті якого із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Постановами державного нотаріуса Одинадцятої харківської державної нотаріальної контори Осташевій Т. Ю., ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою державного нотаріуса Одинадцятої харківської державної нотаріальної контори Зімніцької В. П. від 20 вересня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 видано державним нотаріусом Одинадцятої харківської державної нотаріальної контори 05 березня 2015 року на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 28 липня 2014 року про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_5 є двоюрідною сестрою ОСОБА_1.

Вказане рішення скасовано ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 жовтня 2015 року.

Нормативно-правове обґрунтування

За статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1258 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця.

Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

У частині 2 статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Згідно із положеннями частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України.

Змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що ОСОБА_1 як на підставу своїх вимог про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1, у порядку спадкуванням за законом після смерті ОСОБА_3, не надав суду жодного належного та допустимого доказу про приналежність до кола спадкоємців за законом п'ятої черги після смерті ОСОБА_3 та кровного споріднення із спадкодавцем, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки отримання права власності на майно після смерті ОСОБА_5 не є доказом перебування у родинних зв'язках ОСОБА_1 та ОСОБА_3 при цьому суд апеляційної інстанції врахував, що рішення Московського районного суду м. Харкова від 28 липня 2014 року про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_5 є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 скасовано ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 жовтня 2015 року.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками суду апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи, проте повноваження суду касаційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03).

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 395, 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик