Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.04.2018 року у справі №712/6576/17

Постанова

Іменем України

16 травня 2018 року

м. Київ

справа № 712/6576/17

провадження № 61-10021св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

судді: Карпенко С. О., Погрібного С. О.,

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідач - комунальний заклад «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2017 року у складі судді Пересунька Я. В. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 18 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Новікова О. М., Храпка В. Д., Бондаренка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до комунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради (далі - КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер») про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 30 березня 1987 року він працює на посаді лікаря-гінеколога-онколога онкогінекологічного центру КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер». 07 квітня 2017 року до адміністрації лікарні надійшла скарга громадянки ОСОБА_5, а також рапорт завідувача онкогінекологічного центру ОСОБА_6 стосовно деонтологічних порушень та відмови з боку лікаря ОСОБА_3 в проведенні консультативного огляду пацієнтки.

Наказом головного лікаря КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» від 13 квітня 2017 року № 183 створено комісію для проведення службового розслідування, а наказом від 28 квітня 2017 року № 203 за неналежне виконання функціональних обов'язків ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Позивач вважає, що ніякої відмови в проведенні консультативного огляду пацієнтки ОСОБА_5 з його боку не було, він запропонував їй придбати одноразові стерильні рукавички, так як без них не мав можливості проводити огляд у зв'язку із загрозою розповсюдження резидентної та транзиторної мікрофлори пацієнтам та медичному персоналу.

Наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не містить визначення, який саме дисциплінарний проступок вчинив ОСОБА_3, немає посилання на нормативно-правовий акт, на підставі якого його притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Зі змісту наказу також не вбачається, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення за невиконання ним функціональних обов'язків, а не за порушення трудової дисципліни, що є різними поняттями.

Форма наказу про накладення дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам, що визначені для таких документів, а сам наказ вручено ОСОБА_3 несвоєчасно. Вважає, що накладення дисциплінарного стягнення на нього є наслідком неприязних стосунків між ним та керівництвом.

Враховуючи наведене, позивач просив визнати незаконним та скасувати пункт перший наказу головного лікаря КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер»

від 28 квітня 2017 року № 203 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивача обґрунтовано притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення ним функціональних обов'язків, оскільки він не провів консультативний прийом пацієнтки, пославшись на відсутність у неї одноразового гінекологічного набору і коштів на його придбання, при цьому зробив відповідний запис про це у медичній картці останньої.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 18 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що роботодавцем дотримано порядок накладення дисциплінарного стягнення на позивача за умисне невиконання останнім покладених на нього обов'язків.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 19 вересня 2017 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що описова частина оскаржуваного наказу не містить визначення, який саме дисциплінарний проступок вчинено позивачем. Крім того, із наказом від 28 квітня 2017 року позивача було ознайомлено 03 травня 2017 року, тобто з пропуском строку, зазначеного в самому наказі. На момент притягнення до дисциплінарної відповідальності позивач був членом профспілкової групи у структурному підрозділі і на нього розповсюджувалися вимоги статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», проте відповідачем відповідної згоди профспілки отримано не було. Крім того, представник відповідача надав інформацію про наявність 300 пар медичних рукавичок у жовтні 2016 року, однак при нормі щоденного прийому (30 хворих), ці рукавичкиі були використані вже через десять днів роботи, до травня 2017 року стерильних рукавичок відповідач більше не отримував. Позивачем запропоновано пацієнтці ОСОБА_5 придбати стерильні рукавички, оскільки без них огляд взагалі неможливий та заборонений правилами техніки безпеки та посадовою інструкцією, при цьому в оглядовому кабінеті лікаря в наявності були лише інструменти багаторазового використання, а жарова шафа для дезінфекцій знаходилася у несправному стані. Оголошення позивачу догани без посилання на порушення конкретних пунктів посадової інструкції, без встановлення вини позивача, без наведення суті невиконання посадових обов'язків суперечить вимогам статті 147 КЗпП України.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній цивільній справі.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 3 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

У лютому 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Станом на час розгляду справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом установлено, що ОСОБА_3 працює лікарем-онкологом-гінекологом онкогінекологічного центру КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» з 01 квітня 1987 року і по теперішній час.

Наказом головного лікаря КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» від 28 квітня 2017 року № 203 за неналежне виконання своїх функціональних обов'язків лікарю гінекологу-онкологу онкогінекологічного центру ОСОБА_3 оголошено догану.

Із вступної частини цього наказу вбачається, що 07 квітня 2017 року до адміністрації КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» надійшла скарга пацієнтки ОСОБА_5 щодо відмови у проведенні консультативного огляду лікарем-гінекологом-онкологом онкогінекологічного центру ОСОБА_3 Згідно з протоколом засідання комісії, створеної за наказом головного лікаря від 13 квітня 2017 року № 183 «Про проведення службового розслідування по факту звернення до адміністрації закладу громадянки ОСОБА_5», комісією виявлено порушення прав пацієнтки ОСОБА_5, а також порушення вимог посадової інструкції лікарем-гінекологом-онкологом ОСОБА_3

Підставою видачі оскаржуваного наказу зазначено заяву-скаргу ОСОБА_5 від 07 квітня 2017 року, рапорт завідувача онкогінекологічного центру ОСОБА_6 від 07 квітня 2017 року, пояснювальна записка лікаря ОСОБА_3 від 21 квітня 2017 року, пояснювальна записка медичної сестри онкогінекологічного центру ОСОБА_7, протокол засідання комісії від 25 квітня 2017 року.

Відповідно до заяви-скарги ОСОБА_5 від 07 квітня 2017 року вона звернулася на прийом до лікаря ОСОБА_3, так як є онкохворою та потребує постійного огляду у зв'язку з тим, що 13 березня 2015 року була прооперована в онкогінекологічному центрі міста Черкаси, проте лікар відмовив їй в огляді через відсутність у неї одноразового гінекологічного набору та направив її до завідуючого відділенням для уточнення результатів післяопераційної гістології за 2015 рік, при цьому вказані результати у неї були. Також медсестра ОСОБА_7 пропонувала лікарю стерильні багаторазового використання дзеркала для огляду, від яких лікар відмовився.

Із витягу з медичної картки пацієнтки ОСОБА_5 вбачається, що 07 квітня 2017 року лікар ОСОБА_3 зробив у ній такі записи: « Скарги на момент огляду відсутні. В амбулаторній картці відсутній аналіз видалених органів 13 березня 2015 року. Стан статевих органів: не оглянуто, так як нема перчаток і дзеркала піхвового - нема коштів у хворої !!! Діагноз: Стан після пангістеректомії 13 березня 2015 року. Рекомендовано: 1) уточнити результат післяопераційної гістології за 2015 рік; 2) на огляд приходити з печатками і дзеркалом.

Із письмових пояснень медсестри ОСОБА_7, наданих під час проведення службового розслідування, вбачається, що 07 квітня 2017 року було проконсультовано 25 осіб, а у пацієнтки ОСОБА_5 був 25, останній номер. Оглядового стерильного одноразового гінекологічного набору у неї не було. У кабінеті в наявності є тільки стерильні інструменти багаторазового використання. Лікар ОСОБА_3 відмовився оглядати без одноразового стерильного набору, про що зробив запис в амбулаторній картці та запропонував звернутися до завідуючого відділенням для уточнення гістологічного результату і тільки після цього з набором прийти на огляд.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що на момент огляду пацієнтки ОСОБА_5 в кабінеті в стерильному столику були в наявності стерильні рукавички, але лікар ОСОБА_3 не запитав у неї, чи є такі в наявності, та відправив пацієнтку купувати одноразовий стерильний набір.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд не взяв до уваги пояснення лікаря ОСОБА_3 про відсутність в оглядовому кабінеті стерильних рукавичок, оскільки ці пояснення спростовуються показами свідків та наявним у лікарні мінімальним запасом лікарських засобів та виробів медичного призначення, необхідних для надання медичної допомоги пацієнтам відділень/центрів (додаток до наказу КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» від 18 березня 2016 року № 111 «Про затвердження переліку лікарських засобів під час надання невідкладної допомоги»), серед яких вказано про обов'язкову наявність чотирьох пар стерильних рукавичок, а наявність стерильних рукавичок підтверджується також накладною від 25 жовтня 2016 року № 6462 про забезпечення диспансеру 300 парами стерильних оглядових рукавичок.

Верховний Суд не погоджується з висновками суду першої й апеляційної інстанції про те, що лікаря ОСОБА_3 обґрунтовано притягнуто до дисциплінарної відповідальності за умисне невиконання ним посадових обов'язків з огляду на таке.

З матеріалів справи убачається, що 07 квітня 2017 року позивач відмовився проводити огляд онкохворої пацієнтки ОСОБА_5 через відсутність на його робочому місці стерильних оглядових рукавичок, а пацієнтка відмовилась придбати одноразовий гінекологічний набір за власні кошти.

На підставі заяви-скарги ОСОБА_5 з приводу зазначених обставин та проведеного службового розслідування позивачу за неналежне виконання своїх функціональних обов'язків наказом головного лікаря КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» від 28 квітня 2017 року № 203 оголошено догану.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Згідно із пунктом 9.14 Інструкції щодо організації контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я (далі - МОЗ) від 04 квітня 2012 року № 236 «Про організацію контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів» використання медичних рукавичок захищає пацієнтів та медичний персонал від розповсюдження транзиторної та резидентної мікрофлори безпосередньо через руки та опосередковано через контакти із забрудненими об'єктами оточення.

Пунктом 5 методичних рекомендацій «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу», затверджених наказом МОЗ від 21 вересня 2010 року № 798, визначено, що стерильні рукавички повинні були латексні або тактилонові, одразу після використання медичні рукавички знімаються і занурюються в розчин дезінфектанту, безпосередньо в місці використання рукавичок. Після знезараження рукавички одноразового використання підлягають утилізації.

Додатком до розділу 6 методичних рекомендацій«Епідеміологічний нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактика», затверджених наказом МОЗ від 04 квітня 2008 року № 181, визначено, що руки медичного персоналу - один з основних факторів передавання збудників інфекційних хвороб в області хірургічних втручань. Дотримання медичним персоналом правил і техніки миття та антисептики рук, використання рукавичок дозволить попередити виникнення значної кількості захворювань, а також сприятиме раціональному використанню коштів.

Заходи щодо вдосконалення гігієни рук, у тому числі з використанням рукавичок, є невід'ємною складовою інфекційного контролю, а також пріоритетними у фінансуванні діяльності закладів охорони здоров'я.

Положення наведених нормативних документів свідчать про те, що лікар гінеколог не може провести гінекологічний огляд пацієнта без використання рукавичок.

Додатком 1 до наказу КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» від 18 березня 2016 року № 111 затверджено, що мінімальний запас одноразових стерильних гумових рукавичок, необхідних для надання медичної допомоги пацієнтам відділень/центрів, становить 4 штуки. Цим наказом передбачено, що провізору закладу ОСОБА_8 необхідно вчасно проводити замовлення необхідних лікарських засобів та виробів медичного призначення, а старшим медсестрам відділень/центрів вчасно поповнювати мінімальний запас вказаних лікарських засобів та виробів.

Заперечуючи проти позову, сторона відповідача доводила, що у кабінеті позивача були наявні гумові рукавички та стерильні багаторазові оглядові набори в достатній кількості на час прийому пацієнтки ОСОБА_5

Проте, як вбачається з накладної (вимоги) від 25 жовтня 2016 року № 6462 КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» було надано 300 пар оглядових стерильних рукавичок, при цьому даних про те, що вказані рукавички також надавалися у 2017 році, відповідачем не надано. Крім того, із оборотної відомості руху матеріальних цінностей за квітень 2017 року, вбачається, що стерильні рукавички станом на 01 квітня 2017 року не значаться у залишку.

При цьому, як встановлено судом, ОСОБА_5 була 25 пацієнткою, прийом якої було проведено позивачем 07 квітня 2017 року.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

За змістом оскаржуваного наказу на позивача накладено дисциплінарне стягнення за неналежне виконання своїх функціональних обов'язків лікаря-гінеколога, проте оскаржуваний наказ не містить посилання на те, які саме порушення посадової інструкції лікаря-гінеколога допустив позивач.

При постановленні рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях позивача порушення пункту 13 розділу 2 посадової інструкції лікаря-гінеколога та пункту 17 розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до пункту 17 розділу 3 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер», затвердженого головним лікарем закладу 22 грудня 2016 року, коло обов'язків (робіт), які виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією або посадою, визначається професійними обов'язками медичних і фармацевтичних працівників, а також обов'язками інших працівників, передбачених положеннями, посадовими інструкціями, технічними правилами та іншими документами, затвердженими у встановленому порядку тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників, кваліфікаційними довідниками посад службовців.

Пунктом 13 розділу 2 Посадової інструкції лікаря-гінеколога-онколога онкогінекологічного центру, затвердженої головним лікарем закладу 30 грудня 2016 року, передбачено, що лікар-гінеколог-онколог проводить спеціалізований консультативний прийом жіночого населення у диспансерно-поліклінічному відділенні, згідно з затвердженим графіком та надає звітність завідувачу центром про виконану роботу.

Позивач провів прийом пацієнтки та зазначив, що скарги на момент огляду відсутні, проте не мав можливості провести огляд стану статевих органів, оскільки відповідач не забезпечив позивача одноразовими стерильними рукавичками, використання яких є необхідним для виконання роботи лікаря-гінеколога-онколога, а придбання вказаних виробів медичного призначення за власний рахунок не є обов'язком лікаря, відповідно до його посадової інструкції.

При постановленні рішення, суд першої інстанції на підставі показів свідка ОСОБА_7 та додатку № 1 до наказу від 18 березня 2016 року № 111 «Про затвердження переліку лікарських засобів під час надання невідкладної допомоги», серед яких вказано про обов'язкову наявність чотирьох пар стерильних рукавичок, та накладною від 25 жовтня 2016 року № 6462 про забезпечення диспансеру 300 парами стерильних оглядових рукавичок, дійшов висновку про наявність у лікарні на момент проведення позивачем огляду пацієнтів одноразових стерильних оглядових рукавичок.

Проте, як вбачається із оборотної відомості руху матеріальних цінностей станом на 01 квітня 2017 року, у лікарні відсутні одноразові стерильні оглядові рукавички, що не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами під час розгляду справи.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, а тому в порушення вимог статей 147-1-149 КЗпП України суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. У зв'язку з викладеним вимоги позову про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому суд не бере до уваги доводи касаційної скарги про порушення відповідачем саме порядку накладення дисциплінарного стягнення, оскільки відповідно до протоколу № 1 звітно-виборчої конференції працівників КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» від 11 березня 2015 року обрано профспілковий комітет первинної профспілкової організації закладу у кількості семи осіб, серед яких позивач відсутній, а тому відповідач під час накладення на позивача дисциплінарного стягнення не повинен був отримувати попередню згоди на це виборного профспілкового органу.

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що оспорюваний наказ йому було вручено з порушенням строків, оскільки наказ від 28 квітня 2017 року № 203 про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності вручено останньому у перший робочий день після святкових та вихідних днів - 03 травня 2017 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, з КЗ «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 640,00 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 704,00 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 768,00 грн.

Керуючись статтями 141, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 18 вересня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Комунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради від 28 квітня 2017 року № 203 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-гінеколога-онколога онкогінекологічного центру Комунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради ОСОБА_3.

Стягнути з Комунального закладу «Черкаський обласний онкологічний диспансер» Черкаської обласної ради на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 640,00 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 704,00 грн та за подання касаційної скарги у розмірі 768,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: С. О. Карпенко

С.О. Погрібний

О.В. Ступак

Г.І. Усик