Історія справи
Постанова КЦС ВП від 16.04.2025 року у справі №369/13520/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 369/13520/23
провадження № 61-16075св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2024 року у складі судді Янченка А. В. та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики.
2. Позов обґрунтовано тим, що 05 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір б\н щодо виконання робіт.
3. Пунктом 1.1 договору передбачено, що виконавець зобов`язується своїми власними силами і засобами, та на свій ризик виконати та передати в установлені цим договором строки роботи з електропостачання потужністю не менше ніж 3400 кВт по ІІ категорії протягом 1 року з дати укладення договору на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з призначенням для будівництва багатоквартирних будинків із вбудованими нежитловими приміщеннями у АДРЕСА_1 .
4. Пунктом 1.3. договору сторони передбачили, що строки та вартість виконання робіт узгоджено сторонами в додатку № 1 до цього договору.
5. Згідно з пунктом 4.1. договору виконавець приступає до виконання робіт після підписання цього договору.
6. За змістом пункту 4.2. виконавець виконує роботи протягом одного року з дати підписання цього договору.
7. Відповідно до додатку №1 від 8 листопада 2021 року до договору було визначено види робіт, їх вартість та деталізовані строки виконання.
8. Розпискою за власноручними підписами сторін від 08 листопада 2021 року підтверджується факт отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 грошових коштів в еквіваленті 136 000 доларів США на виконання умов договору.
9. Вказував, що з моменту укладення договору минув як загальний строк виконання робіт за договором підряду, так і окремо визначений щодо виконання робіт за етапом виготовлення технічних умов, відповідач не виготовив предмет робіт (технічні умови для виконання робіт) та не передав його замовнику за договором.
10. З огляду на обставини, що склалися, 14 липня 2023 року на адресу відповідача засобами ДП «Укрпошта» було направлено претензію щодо розірвання договору та про повернення коштів, сплачених за договором.
11. У цій претензії відповідача було проінформовано про відмову від договору та про його розірвання з підстав, передбачених частиною другою статті 849 ЦК України. За наведених умов, договір підряду відповідно є розірваним з 14 липня 2023 року, разом із тим, таку вимогу відповідачем виконано не було, грошові кошти не було сплачено на користь позивача.
12. Враховуючи викладене просив суд стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 136 000 доларів США, сплачені за договором підряду, проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 178,85 доларів США та судовий збір.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
13. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року, позов задоволено.
14. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 136 000,00 дол. США та 178,85 дол. США процентів за користування грошовими коштами. Здійснено розподіл судових витрат.
15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що укладений між сторонами договір є розірваним в односторонньому порядку, правова підстава для утримання відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем, була відсутня, і такі грошові кошти відповідач був зобов`язаний повернути.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16. У грудні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .
17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
19. У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
20. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а саме: суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про призначення експертизи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Касаційна скарга мотивована тим, що судами було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, що є порушенням норм процесуального права, внаслідок чого судами не було встановлено обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.
22. При цьому судом апеляційної інстанції не було враховано, що представник відповідача ОСОБА_3 не приймав участі під час розгляду в суді першої інстанції.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
23. У грудні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , у якому вказано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24. 05 листопада 2021 року між ОСОБА_1 як замовником та ОСОБА_2 як виконавцем було укладено договір б\н, відповідно до умов якого, а саме пункту 1.1. договору передбачено, що виконавець зобов`язується своїми власними силами і засобами, та на свій ризик виконати та передати в установлені цим договором строки роботи з електропостачання потужністю не менше ніж 3400 кВт по ІІ категорії протягом 1 року з дати укладення договору, на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з призначенням для будівництва багатоквартирних будинків із вбудованими нежитловими приміщеннями у АДРЕСА_1 .
25. Пунктом 1.3. договору сторони передбачили, що строки та вартість виконання робіт узгоджено сторонами в додатку № 1 до цього договору.
26. Згідно з пунктом 4.1. договору виконавець приступає до виконання робіт після підписання договору.
27. За змістом пункту 4.2. виконавець виконує роботи протягом одного року з дати підписання договору.
28. За змістом умов укладеного договору від 05 листопада 2021 року він являє собою договір підряду на виконання визначених ним робіт.
29. Відповідно до додатку № 1 до договору від 05 листопада 2021 року, який був підписаний сторонами 08 листопада 2021 року, було визначено види робіт, їх вартість та деталізовані строки виконання. Було, зокрема, передбачено, що технічні умови для виконання робіт вартістю в еквіваленті 136 000 тис доларів США мало бути виконано в строк 2-3 тижні.
30. Розпискою за власноручним підписом відповідача від 08 листопада 2021 року підтверджується факт отримання відповідачем від позивача грошових коштів в еквіваленті 136 000 доларів США на виконання умов договору.
31. Розписка, додаток № 1 до договору були скріплені підписом, який відповідає підпису на основному договорі зі сторони виконавця Хом`якова Д. В.
32. Відповідачем не було жодним чином повідомлено позивача про неможливість своєчасного виконання робіт та про обставини, що унеможливлюють виконання робіт.
33. 14 липня 2023 року, позивачем на адресу відповідача засобами ДП «Укрпошта» було направлено претензію щодо розірвання договору та про повернення коштів, сплачених за договором.
34. Таким чином, договір підряду розірвано 14 липня 2023 року.
35. Вимогу позивача відповідачем виконано не було, грошові кошти не було сплачено на користь позивача.
Позиція Верховного Суду
36. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
37. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
38. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
39. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
40. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
41. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що заявником оскаржуються судові рішення лише в частині непризначення апеляційним судом почеркознавчої експертизи, а тому в іншій частині судові рішення не переглядаються.
42. З матеріалів справи вбачається, що 17 листопада 2023 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 ознайомлювався з матеріалами справи (а. с. 56-57).
43. Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 брав участь у судовому засіданні 26 березня 2024 року (а. с. 80), не заперечував проти закриття підготовчого провадження (а. с. 81).
44. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2024 року закрито підготовче провадження у справі.
45. Також представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 був обізнаний про відкладення розгляду справи на 03 червня 2024 року, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи (а. с. 83), проте в судове засідання не з`явився.
46. 03 червня 2024 року місцевим судом ухвалено судове рішення.
47. У серпні 2024 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення місцевого суду, разом із якою також подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
48. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишив без задоволення, а судове рішення без змін.
49. Як вказувалось вище, касаційна скарга містить лише посилання щодо непризначення апеляційним судом судової почеркознавчої експертизи.
50. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
51. У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.
52. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
53. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина друга, четверта статті 12 ЦПК України).
54. У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
55. Згідно зі статями 76 77 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
56. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).
57. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
58. У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19 (провадження № 61-16692св19) зазначено, що:
«у пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої - третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК України щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні».
59. У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, встановивши, що сторона відповідача в суді першої інстанції не заперечувала обставину написання розписки, підписання цієї розписки та договору відповідачем, клопотань чи намірів подання такого клопотання в місцевому суді не заявлялось.
60. При цьому судом правомірно враховано, що у клопотанні про призначення експертизи, поданим разом із апеляційною скаргою, не вказано про наявність перешкод заявити в місцевому суді клопотання про призначення експертизи.
61. Основні доводи клопотання про призначення експертизи ґрунтуються на неналежному дослідженні розписки на предмет її достовірності та належності, що відноситься до стадії оцінки судом доказів, а не порушення судом першої інстанції права відповідача в частині здобуття доказів на стадії підготовчого засідання.
62. Таким чином, колегія суддів погоджується з апеляційним судом, що представник відповідача приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, відповідного клопотання не заявляв, під час подання клопотання в суді апеляційної інстанції доказів неможливості його пред`явити в місцевому суді не надано, тому апеляційний суд, з урахуванням положень статті 367 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання при призначення судової почеркознавчої експертизи під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, оскільки
63. Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення експертизи, порушив принцип змагальності, є безпідставними та спростовується вищевикладеним.
64. Посилання в касаційній скарзі на те, що представник відповідача, який подав апеляційну скаргу, не брав участі під час розгляду справи в місцевому суді, відхиляються колегією суддів, оскільки наведене не спростовує правильність висновків апеляційного суду. Водночас відповідно до частини першої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Крім того, учасник справи має право обрати представника на власний розсуд. При цьому відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
65. Посилання заявника на те, що в цивільному процесі суд покликаний призначити експертизу незалежно від того, чи подано в письмовому вигляді відповідну заяву чи клопотання учасника справи, відхиляються колегією суддів, оскільки відповідно до частини другої статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина сьома статті 81 ЦПК України).
66. Доводи щодо не врахування судом висновків Верховного Суду, на які посилається заявник в касаційній скарзі, відхиляються, оскільки мотиви відмови апеляційного суду у призначенні експертизи, з урахуванням встановлених обставин, не дають підстав вважати, що оскаржуване рішення апеляційного суду суперечить висновкам, викладеним у наведених заявником постановах.
67. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
68. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
69. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович