Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.04.2018 року у справі №2/421/2012

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 2-421/12

провадження № 61-14428 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Кривцової Г.

В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам", приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднова Наталія Віталіївна, комунальне підприємство "Водоканал", відкрите акціонерне товариство "Мелітопольгаз", приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Зубова Антоніна Олексіївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року у складі колегії суддів: Боєвої В. В., Коваленко А. І., Кримської О. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень інстанцій.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи:державне підприємство (далі - ДП) "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам", приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднова Н. В., комунальне підприємство (далі - КП) "Водоканал ", відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) "Мелітопольгаз", приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Зубова А. О., в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 600 кв. м, яка з моменту укладення 10 листопада 2006 року між нею та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 перейшла в її повне господарське володіння для обслуговування цього житлового будинку. В подальшому ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги: просила визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 600,14 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в реєстрі за № 4427, укладений 25 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2. ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 треті особи: ВАТ "Мелітопольгаз ", КП "Водоканал", приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Бєднова Н. В., про стягнення сум.

Суди розглядали справу неодноразово.

Останнім рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 березня 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 600 кв. м розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташований житловий будинок загальною площею 25,2 кв. м. з моменту укладення договору купівлі - продажу від 10 листопада 2006 року.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 600,14 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений 25 жовтня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Зубовою А. О., зареєстрований реєстрі за № 4427. Установлено постійний земельний сервітут, а саме право ОСОБА_1 на експлуатацію трубопроводів з газопостачання, водопостачання по земельній ділянці, площею 55,972 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_2, для можливості експлуатації житлового будинку, який належить ОСОБА_1 і розташований за адресою: АДРЕСА_1 із внесенням плати в розмірі ставки земельного податку, який повинен бути розрахований виходячи з розміру даної земельної ділянки. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні зустрічного позову.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 квітня 2013 року ОСОБА_2 відмовлено у відкритті касаційного провадження за її касаційною скаргою на рішення Мелітопільського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 березня 2013 року з підстав, передбачених пунктом 5 частини 4 статті 328 ЦПК України 2004 року.

Обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 28 березня 2013 року за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування вимог заяви, яку у подальшому було уточнено, зазначила, що підставою для перегляду ухвали апеляційного суду за нововиявленими обставинами є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 серпня 2015 року, якою частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 15 січня 2015 року з передачею її заяви про розподіл судових витрат на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Зазначила, що з моменту отримання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 серпня 2015 року їй стало відомо, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року не вирішено питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, а в ухвалі Апеляційного суду Запорізької області від 15 січня 2015 року допущено позапроцесуальну зміну рішення по суті, а тому вважала, що наведені обставини є нововиявленими.

Посилалась на те, що нововиявлені обставини про розподіл судових витрат між сторонами впливають на вирішення справи по суті за новим розглядом.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просила скасувати ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 березня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 28 березня 2013 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що обставини, на які посилалася ОСОБА_2 у своїй заяві, не є нововиявленими в розумінні статті 361 ЦПК України 2004 року і фактично є доводами щодо незгоди з ухваленими у справі судовими рішеннями.

Зазначив, що ці обставини існували на момент вирішення спору та були предметом дослідження при ухваленні судового рішення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У лютому 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 2-2585/11 (провадження № 2-421/12).

Статтею 388 ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 частини першої Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2018 року касаційне провадження передано до Верховного Суду

з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року є незаконною, постановленою без дослідження наданих нею доказів та встановлення необхідних для правильного вирішення справи обставин, та з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Крім того, судом не залучено та не розглянуто її уточнення до заяви про перегляд ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами, яку було подано у судовому засіданні 21 жовтня 2015 року, а також надіслано до суду рекомендованим листом.

Короткий зміст заперечення на касаційну скаргу

У квітні 2016 року від ОСОБА_1 надійшо заперечення на касаційну скаргу, у якій вона посилається на те, що оскаржувана ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги є безпідставними та надуманими.

Зазначила, що ОСОБА_2 належним чином не обґрунтувала, у чому саме полягають її уточнення заяви про перегляд ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.

Встановлено й убачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України Конституції України, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначеними пунктом 1 частини 2 статті 361 ЦПК України 2004 року (статті 423 чинного ЦПК України), є те, що вони: існували на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Звернувшись до суду апеляційної інстанції з відповідною заявою, заявник посилався на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 серпня 2015 року, якою встановлено, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року не вирішено питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, а в ухвалі Апеляційного суду Запорізької області від 15 січня 2015 року, вирішуючи питання щодо судових витрат, допущено позапроцесуальну зміну рішення по суті, зазначивши при цьому, що такі нововиявлені обставини стосовно розподілу судових витрат між сторонами впливають на вирішення справи по суті за новим розглядом.

Відповідно до положень статті 10 ЦПК України у редакції 2004 року цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статті 10 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні положень статті 361 ЦПК України 2004 року, оскільки не могли вплинути на постановлене судом рішення та не спростовують досліджених судом доказів і висновків суду, якими мотивоване рішення, а тому ці обставини не є такими, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та від їх наявності чи відсутності не залежав результат розгляду справи.

Крім того, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2012 року та ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 28 березня 2013 року були предметом перегляду судом касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції не залучено та не розглянуто її уточнення до заяви про перегляд ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами, є безпідставними, оскільки зі змісту оскаржуваного судового рішення убачається, що судом апеляційної інстанції розглянуто заяву ОСОБА_2 на підставі та у межах її доводів та обґрунтувань, викладених в уточненій редакції вказаної заяви від 21 жовтня 2015 року (а. с. 99-101, т. 7).

Інші доводи, наведені в касаційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400 401 416 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Кривцова