Історія справи

Постанова КЦС ВП від 15.10.2019 року у справі №214/10037/14

Постанова

Іменем України

25 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 214/10037/14-ц

провадження № 61-13771св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року в складі колегії суддів: Митрофанової Л. В., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 03 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк"), правонаступником якого є ТОВ "Кредитні ініціативи", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0314/0708/45-019, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 42 300,00 доларів США, строком до 03 липня 2038 року, зі сплатою 11,90 % річних. На забезпечення виконання зобов'язання того ж дня між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 0314/0708/45-019-Р-1, відповідно до умов якого поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов'язань за кредитним договором. У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов указаного договору станом на 28 липня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 67 963,31 доларів США, що еквівалентно 805 934,96 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 42 199,30 доларів США (500 415,46 грн), заборгованості за відсотками - 25 764,01 доларів США (305 519,50 грн).

З урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 03 липня 2008 року № 0314/0708/45-019 у розмірі 67 963,31 доларів США (805 934,96 грн).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач - іпотекодержатель скористався передбаченим частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" правом звернення стягнення предмету іпотеки для покриття боргу ОСОБА_1, а вимога про стягнення суми боргу непокритого іпотечним майном повинна заявлятися лише після фактичного звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того відсутні належні та допустимі докази наявності непокритого іпотечним майном боргу.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 01 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором від 03 липня 2008 року № 0314/0708/45-019 у розмірі 805 934,96 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 500 415,46 грн, заборгованість за відсотками - 305 519,50 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у зв'язку із порушенням боржником кредитного зобов'язання, яке забезпечене порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Разом з тим, вважав, що звертаючись до суду з позовом щодо звернення стягнення на предмет іпотеки банком не змінено строк виконання зобов'язання, оскільки таке звернення було застосоване лише як санкцію за порушення виконання кредитного зобов'язання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення апеляційного суду та передати справу на новий апеляційний розгляд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що договір поруки від 03 липня 2008 року № 0314/0708/45-019-Р-1 фактично припинив свою дію після укладення без згоди поручителя договору про внесення змін та доповнень від 03 вересня 2009 року № 2 до кредитного договору від 03 липня 2018 року № 0314/0708/45-019, який збільшив обсяг відповідальності поручителя. Крім того умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов'язання боржника щодо повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, тому у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. У зв'язку із чим, заявник вважав, що на підставі частини 4 статті 559 ЦК України порука є припиненою у частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку, оскільки банк з вимогою до поручителя звернувся більше ніж через шість місяців після настання строку виконання відповідної частини основного зобов'язання.

Апеляційним судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У березні 2017 року ТОВ "Кредитні ініціативи" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали ї справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що 03 липня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0314/0708/45-019, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 42 300,00 доларів США, строком до 03 липня 2038 року, зі сплатою 11,90 % річних.

На забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним кредитним договором, 03 липня 2008 року, між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 0314/0708/45-019-Р-1, відповідно до умов якого останній несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов'язань за кредитним договором.

28 листопада 2012 року між акціонерним товариством "Сведбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс ") та між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та

ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договори факторингу, відповідно до умов яких останній набув право вимоги за кредитним договором від 03 липня 2008 року № 0314/0708/45-019.

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором від 03 липня 2008 року, станом на 28 липня 2014 року, утворилась заборгованість у розмірі 805 934,96 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 500 415,46 грн, заборгованості за відсотками - 305 519,50 грн.

Також, встановлено, що рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07 жовтня 2013 року в справі № 214/3080/13-ц за позовом ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 03 липня

2008 року № 0314/0708/45-019, укладеним між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1, позовні вимоги задоволено. Звернено стягнення на предмет іпотеки, зокрема квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 63,7 кв. м, житловою площею 44,2 кв. м, яка належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, у рахунок погашення заборгованості у розмірі 574 739,38 грн, із яких: заборгованість за кредитом - 337 299,00 грн; заборгованість за процентами - 136 004,97 грн; пені - 101 435,41 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах: від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, від 12 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Із заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07 жовтня 2013 року вбачається, що кредитор реалізував право на дострокове повернення кредиту та платежів за ним.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

Отже, кредитор, звернувшись у 2013 році із позовом про дострокове повернення кредиту (шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки), на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки.

Рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить про закінчення строку дії кредитного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, вирішуючи даний спір, апеляційний суд не звернув уваги на те, що після заочного рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07 жовтня 2013 року, банк мав право на стягнення з відповідача тільки сум, передбачених положеннями частини 2 статті 625 ЦК України,

Встановивши, що заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 07 жовтня 2013 рокуна користь банку було стягнуто заборгованість шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і заборгованість за кредитним договором указана у такому рішенні у повному обсязі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позов в частині стягнення із ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Таким чином, правильними є висновки суду першої інстанції і про те, що пред'явивши вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, кредитор відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання і був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати, а тому договір поруки є припиненим, оскільки кредитор протягом шести місяців після зміни строку виконання основного зобов'язання, не пред'явив вимоги до поручителя.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають обставинам справи і ґрунтуються на вимогах закону.

Оскільки під час дослідження доказів та встановлення фактів у справі, судом першої інстанції не були порушені норми процесуального права, правильно застосовані норми матеріального закону, тому рішення суду є законним і обґрунтованим.

Установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції відповідно до статті 413 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2016 року скасувати та рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2015 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасоване рішення апеляційного суду втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун

В. П. Курило