ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 158/2157/17

провадження № 61-14105 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Кристалбанк»,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Гапановича Сергія Вадимовича, який діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Кристалбанк», на заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 вересня 2017 року у складі судді Костюкевич О. К. та постанову апеляційного суду Волинської області від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів Федонюк С. Ю., Матвійчук Л. В., Русинчука М. М.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ПАТ «Кристалбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27 березня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О. М. вчинив виконавчий напис, яким стягнув з нього заборгованість за кредитним договором від 17 грудня 2013 року, укладеним між ним та ПАТ «Терра Банк», у розмірі 23 255,49 грн, не переконавшись у безспірності стягуваної суми.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «Кристалбанк», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О. М., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено.

Визнано виконавчий напис від 27 березня 2017 року № 649, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М., про звернення стягнення на грошові кошти у розмірі 23 255,49 грн таким, що не підлягає виконанню.

Суд першої інстанції виходив із того, що нотаріус при вчиненні такого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми статті 88 Закону України «Про нотаріат», зокрема не врахував часткове погашення заборгованості позивачем, не перевірив можливий пропуск банком позовної давності, не отримав первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту, його часткового погашення.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою апеляційного суду Волинської області від 19 червня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Кристалбанк» залишено без задоволення, заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 вересня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився із судом першої інстанції, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Відповідач не дотримав вимоги законодавства щодо підтвердження безспірності заборгованості боржника, зокрема не врахував у розрахунку заборгованості її часткове погашення позивачем, нарахував заборгованість за більший період, ніж три роки, всупереч вимогам статті 88 Закону України «Про нотаріат» .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У березні 2018 року адвокат Гапанович С. В., який діє в інтересах ПАТ «Кристалбанк», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2020 року дану справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача зазначає, що суди помилково дійшли висновку про неврахування нотаірусом часткового погашення позивачем боргу, оскільки нотаріусу було надано виписку з особового рахунку, у якій відображені всі нарахування та платежі на погашення заборгованості, при вчиненні нотаріусом виконавчого напису такі платежі були враховані при визначенні розміру заборгованості.

Твердження позивача про пропуск відповідачем позовної давності при зверненні до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є необґрунтованим, оскільки пунктом 5.6 кредитного договору встановлено десятирічну позовну давність.

Стверджує, що банк надав нотаріусу всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, тому висновки судів про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання його таким, що не підлягає виконанню, є необґрунтованими.

Заперечення/відзив на касаційну скаргу

У травні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на дану касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Зазначає, що з заяви банку про вчинення виконавчого напису не вбачається, що банк надавав нотаріусу виписку з рахунку боржника, а з виписки, наданої банком суду, неможливо встановити, яка сума підлягає стягненню.

Стверджує, що у виписці по рахунку, наданій банком, не відображено частину платежів, вчинених позивачем на погашення заборгованості по тілу кредиту, які підтверджуються квитанціями.

Зазначає, що нотаріус обмежений у вчиненні виконавчих написів трирічним терміном, передбаченим статтею 88 Закону України «Про нотаріат», тому доводи касаційної скарги щодо десятирічної позовної давності не мають значення для вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 17 грудня 2013 року ПАТ «Терра Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № Д-39/32, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 16 500 грн під 37 % річних з датою повернення до 12 грудня 2014 року.

Відповідно до повідомлення ПАТ «Кристалбанк» від 12 січня 2015 року № 609 у зв`язку з неплатоспроможністю ПАТ «Терра Банк» частину активів, в тому числі і за кредитним договором від 17 грудня 2013 року № Д-39/32, передано згідно з актом прийому-передачі активів та зобов`язань ПАТ «Перехідний Банк «Кристалбанк».

27 березня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О. М. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 649, яким стягнув з позивача заборгованість за кредитним договором від 17 грудня 2013 року № Д-39/32 у розмірі 23 255,49 грн за період з 17 грудня 2013 року по 26 жовтня 2016 року, з яких 16 500 грн заборгованості за тілом кредиту, 5555,49 грн заборгованості по процентах та 1200 грн плати за вчинення виконавчого напису.

06 червня 2017 року державний виконавець Ківерцівського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54064433 з виконання виконавчого напису № 649, виданого 27 березня 2017 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на 07 лютого 2020 року, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Оскаржувані судові рішення не в повній мірі відповідають вимогам статті 263 ЦПК України, відповідно до якої вони мають ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законними і обґрунтованими.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішень судів першої та апеляційної інстанцій шляхом викладення їх мотивувальних частин у редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу адвоката Гапановича Сергія Вадимовича, який діє в інтересах публічного акціонерного товариства «Кристалбанк», задовольнити частково.

Заочне рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 20 вересня 2017 року та постанову апеляційного суду Волинської області від 19 червня 2018 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков