Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 22.08.2019 року у справі №2-1685/12

Постанова

Іменем України

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 2-1685/12

провадження № 61-26449св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач (відповідач за об'єднаним позовом)- Житомирський зональний відділ військової служби правопорядку Міністерства оборони України,

співвідповідач: (позивач за об'єднаним позовом) - ОСОБА_1,

співвідповідач - Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта",

третя особа - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 червня 2014 року у складі судді Зубчук І. В. та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 18 вересня 2017 року у справі у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Галацевич О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У вересні 2012 року Житомирський зональний відділ військової служби правопорядку Міністерства оборони України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 23 січня 2013 року Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (далі - ТДВ "СК "Провіта") було залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Позов мотивовано тим, що 18 листопада 2011 року о 12 год. 05 хв. на 8-му кілометрі автодороги "Житомир-Могилів-Подільський" сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортних засобів: автомобіля "Volkswagen-70X02A", д. н. з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, та автомобіля "ВАЗ 2107", д. н. з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Транспортний засіб - автомобіль "ВАЗ 2107", д. н. з. НОМЕР_2, на праві власності належить Житомирському зональному відділу військової служби правопорядку.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 серпня 2014 року закрито провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 10 січня 2012 року № 3198 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля "ВАЗ 2107", д. н. з. НОМЕР_2, становить 15 605,63 грн.

Враховуючи викладене, Житомирський зональний відділ військової служби правопорядку Міністерства оборони України просив стягнути з ОСОБА_1 15 605,63
грн на відшкодування майнової шкоди.

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовна заява мотивована тим, що вказана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ-2107, д. н. з. НОМЕР_2, та, виконуючи поворот ліворуч, зупинився на зустрічній смузі руху. Проте під час проведення перевірки обставин ДТП його діям не була надана належна правова оцінка.

Внаслідок ДТП належний йому автомобіль Volkswagen-70X02A був пошкоджений, матеріальний збиток становить 49 894,40 грн.

ОСОБА_2 на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з Житомирським зональним відділом військової служби правопорядку.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просив стягнути з Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку Міністерства оборони України 49 894,40 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 04 червня 2014 року позов Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку на відшкодування майнової шкоди 15605,63 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що ДТП сталась з вини ОСОБА_1 в результаті невиконання вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), у зв'язку з чим з нього на користь Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку підлягає стягненню майнова шкода, завдана в результаті пошкодження транспортного засобу. Відповідно, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Справа неодноразово переглядалась в судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 18 вересня 2017 року рішення місцевого суду залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули уваги, що водій ОСОБА_2, який керував автомобілем ВАЗ-2107, мав технічну можливість своїми особистими діями попередити зіткнення транспортних засобів шляхом виконання вимог ПДР України. Суди попередніх інстанцій не з'ясували та достовірно не встановили, чи сталась ДТП з вини водія автомобіля ВАЗ-2107, чи з вини водія автомобіля Volkswagen-70X02A, чи з вини обох водіїв транспортних засобів. Також суди не встановили, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

На переконання заявника, оскаржувані рішення ґрунтуються на припущеннях та неперевіреній інформації.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Житомирський зональний відділ військової служби правопорядку Міністерства оборони України просив залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою і витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

06 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Коротенку Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 18 листопада 2012 року о 12 год. 05 хв. на 8 км автодороги Житомир - Могилів-Подільський сталась ДТП за участю автомобіля Volkswagen-70X02A, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що належить Житомирському зональному відділу військової служби правопорядку.

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Транспортний засіб - автомобіль "ВАЗ 2107", д. н. з. НОМЕР_2, на праві власності належить Житомирському зональному відділу військової служби правопорядку.

ОСОБА_2 на момент ДТП перебував у трудових відносинах із Житомирським зональним відділом Військової служби правопорядку та працював на посаді старшого техніка.

Установлено, що постановою старшого державного автомобільного інспектора ВДАІ Житомирського РВ УМВС України в Житомирській області від 9 листопада 2012 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях водія автомобіля Volkswagen-70X02A, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого статтею 286 КК України.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 серпня 2014 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно із висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 27 грудня 2011 року № 277 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля "Volkswagen-70X02A", д. н. з. НОМЕР_1, становить 49 894,40 грн.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 10 січня 2012 року № 3198 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля "ВАЗ 2107", д. н. з. НОМЕР_2, становить 15 605,63 грн.

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 09 листопада 2012 року встановлено, що виконуючи поворот ліворуч, автомобіль "ВАЗ 2107", д. н. з. НОМЕР_2, зупинився на зустрічній смузі руху, у зв'язку з раптовим припиненням роботи двигуна.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 серпня 2014 року встановлено, що водій транспортного засобу - автомобіля Volkswagen-70X02A, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 перевищив установлену швидкість руху та здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_2, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

У відповідності до Полісу № АА/7096725 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на час виникнення ДТП відповідальність ОСОБА_1, як власника наземного транспортного засобу - автомобіля "Volkswagen-70X02A", д. н. з. НОМЕР_1, була застрахована у ТДВ "СК "Провіта" з лімітом виплат за шкоду, заподіяну майну потерпілого - 50 000 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення у повній мірі не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною 1 , пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, а позивач доводить інші обов'язкові складові цивільно-правової відповідальності, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправність поведінки, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 ЦК України).

Згідно з частиною 5 статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За вимогами частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Встановлено, що 18 листопада 2012 року о 12 год. 05 хв. на 8 км автодороги Житомир - Могилів-Подільський сталась ДТП за участю автомобіля Volkswagen-70X02A, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що належить Житомирському зональному відділу військової служби правопорядку.

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що дана ДТП сталася з вини ОСОБА_1.

Тлумачення статті 33 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судами) свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

У відповідності до Полісу № АА/7096725 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на час скоєння ДТП відповідальність ОСОБА_1, як власника наземного транспортного засобу - автомобіля "Volkswagen-70X02A", д. н. з. НОМЕР_1, була застрахована у ТДВ "СК "Провіта" з лімітом виплат за шкоду, заподіяну майну потерпілого - 50
000 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе лише за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Саме такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Разом із тим Велика Палата у вказаній постанові зазначила, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.

Таким чином, на ТДВ "СК "Провіта" на підставі Полісу № АА/7096725 як на страховика ОСОБА_1 покладено обов'язок з відшкодування шкоди у межах суми страхового відшкодування.

Встановлено, що ТДВ "СК "Провіта" було залучено до участі у справі в якості співвідповідача усною ухвалою Житомирського районного суду від 23 січня 2013 року на підставі клопотання представника ОСОБА_1, що суперечить приписам частини 1 статті 33 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанції, яка передбачала можливість залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача виключно за клопотанням позивача.

При цьому жодних позовних вимог Житомирський зональний відділ військової служби правопорядку Міністерства оборони України до ТДВ "СК "Провіта" не заявляв та в суді не підтримував. Відповідно, питання щодо можливої наявності обов'язку ТДВ "СК "Провіта" відшкодувати потерпілому майнову шкоду, спричинену внаслідок ДТП, суди не вивчали, відповідні висновки в судових рішеннях не зробили.

Також встановлено, що Житомирський зональний відділ військової служби правопорядку Міністерства оборони України до ТДВ "СК "Провіта" як страховика відповідача з заявою про страхове відшкодування не звертався та відмову у виплаті страхового відшкодування не отримував.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з вимогами статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Поняття "франшиза" міститься у статті 9 Закону України "Про страхування" і його слід розуміти як частину збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування.

Крім того, пунктом 37.5 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі.

Установлено, що відповідно до вказаного Полісу № АА/7096725 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн, франшиза - 1 000 грн, строк дії поліса один рік - з 21 вересня 2011 року до 20 вересня 2012 року (том 2, а. с. 85).

Таким чином, встановивши, що пошкодження внаслідок ДТП належного Житомирському зональному відділу військової служби правопорядку Міністерства оборони України автомобіля сталося з вини ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про покладення на відповідача, як особу, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, обов'язку сплатити потерпілому майнову шкоду, завдану в результаті пошкодження транспортного засобу, у повному розмірі. Разом із тим з ОСОБА_1 на користь потерпілого підлягає стягненню франшиза за Полісом № АА/7096725 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у розмірі 1000 грн.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, то, оскільки судами встановлено, що пошкодження транспортних засобів сторін у справі сталося виключно з вини ОСОБА_1, вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення в цій частині вимог ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих внаслідок ДТП, підлягає зміні шляхом зменшення розміру стягнутої з ОСОБА_1 на користь Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку майнової шкоди з 15 605,63 грн до 1 000 грн (розміру франшизи).

В частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку про відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП, судові рішення підлягають залишенню без змін.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При таких обставинах розмір суми, стягнутої судом першої інстанції з ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат (судовий збір за подання первісного позову та вартість проведеного експертного дослідження) підлягає зменшенню з 734,60 грн до 47,01 грн.

Крім того, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, сплачений ним судовий збір у сумі 107,30 грн за подання апеляційної скарги щодо перегляду рішення в частині первісних вимог та сплачений судовий збір у розмірі 257,52 грн за подання касаційної скарги щодо перегляду рішення в частині первісних вимог підлягає стягненню з Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку Міністерства оборони України на його користь пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 341,46 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 червня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 18 вересня 2017 року в частині вирішення позовних вимог Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та в частині розподілу судових витрат змінити.

Зменшити розмір суми, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку Міністерства оборони України на відшкодування майнової шкоди, з 15 605 (п'ятнадцяти тисяч шістсот п'яти) грн.63 коп. до 1 000 (однієї тисячі) грн.

Зменшити розмір суми, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку Міністерства оборони України на відшкодування судових витрат, з 734 грн 60 коп. до 47 грн 01 коп.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 червня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 18 вересня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залишити без змін.

Стягнути з Житомирського зонального відділу військової служби правопорядку Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг 341 (триста сорок одну) грн 46 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун В.

П. Курило