Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.04.2021 року у справі №201/13592/19

Постанова

Іменем України

09 червня 2021 року

м. Київ

справа № 201/13592/19-ц

провадження № 61-6046св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - Дніпровська міська рада;

відповідачі: ОСОБА_1, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області;

третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу Дніпровської міської ради на рішення Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року у складі судді

Демидової С. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 03 березня 2021 рокуу складі колегії суддів: Демченко Е. Л.,

Куценко Т. Р., Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта та скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Позовна заява мотивована тим, що 23 квітня 2018 року державним реєстратором Скороход О. О. було зареєстровано право власності

за ОСОБА_1 на будівлю-магазин літ. А-1, що складається з:

1 - основне приміщення, 2 - підсобне приміщення, 3 - підсобне приміщення, 4 - туалет, загальною площею 40,6 кв. м, який розташований по АДРЕСА_1. Підставою для реєстрації

права власності на будівлю-магазин зазначено декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 29 квітня 2011 року № ДП 082000081.

Проте у Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції

у Дніпропетровській області відсутні відомості щодо реєстрації як декларації про початок виконання будівельних робіт від 20 січня 2011 року за № ДП 014211000096, так і декларації про готовність об'єкта

до експлуатації від 29 квітня 2011 року за № ДП 082000081817 об'єкту "Будівля-магазину за адресою: АДРЕСА_1",

замовник - ОСОБА_1

Управління державного архітектурного-будівельного контролю Дніпровської міської ради листом від 19 серпня 2018 року № 4/1-592 повідомило, що згідно з даними акту прийому-передачі дозвільної документації від 27 жовтня 2016 року Департаментом державної архітектурної інспекції Дніпропетровської області та Реєстру Управління, ведення якого було розпочато з 28 жовтня 2016 року, відомості щодо декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 29 квітня 2011 року № ДП 082000081, розташованого по АДРЕСА_1, відсутні. Звернуто увагу на те, що у 2011 році кількість цифрових

знаків у номерах зареєстрованих декларацій дорівнювалося 11, тобто

ДП ХХХХХХХХХХХ.

Крім того, листом від 18 грудня 2018 року № 4/1-828 Управління державної архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради повідомило, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт

від 20 січня 2011 року за № ДП 014211000096 та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 29 квітня 2011 року за № ДП 082000081817

по об'єкту "Будівля-магазину за адресою:

АДРЕСА_1", замовник ОСОБА_1, не проводилася. Відомості про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформація стосовно реєстрації зазначених декларацій відсутні.

Згідно з листа Головного архітектурно-планувальне управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 09 серпня 2018 року № 3/15-235, офіційної адреси: "АДРЕСА_1", жодному об'єкту нерухомості на території м.

Дніпро не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна або змінена

ця адреса, відсутній. Державна реєстрація декларації про прийняття

до експлуатації закінченого будівництвом об'єкта не здійснювалась, документ що підтверджує присвоєння адреси не надавався, ОСОБА_1

не набув право власності на нежитлову будівлю у

АДРЕСА_1. Зазначена земельна ділянка не надавалась

під будівництво, а також вона не передавалася у власність чи користування нею.

Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що спірний

об'єкт нерухомості було зареєстровано у реєстрі нерухомого майна

на підставі неіснуючої декларації про готовність об'єкта до експлуатації

та є самочинним будівництвом, розміщення вказаного об'єкта

порушує права та законні інтереси територіальної громади м. Дніпра,

як землевласника, Дніпровська міська рада просила суд:

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 29 квітня 2011 року № ДП № 082000081817 "Будівництво магазину

літ. А-1, навісу літ. А, замощення літ. 1, замовник ОСОБА_1;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40828893 від 06 квітня 2018 року, здійснену державним реєстратором - виконавчим комітетом Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход О. О.;

- скасувати запис про право власності ОСОБА_1, № НОМЕР_1,

на нерухоме майно, будівлю-магазину літ. А-1, що розташована

по АДРЕСА_1, а також внесений державним реєстратором - виконавчим комітетом Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход О. О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40828893 від 26 квітня 2018 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1540212012101;

- зобов'язати ОСОБА_1 повернути у комунальну власність земельну ділянку, яка розташована по АДРЕСА_1, привівши

її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно побудованої споруди - будівлі літ. А-1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська

від 24 листопада 2020 року позовні вимоги Дніпровської міської ради залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем ні при подачі позову, ні у судовому засіданні не надано належних та допустимих доказів того, що декларація про готовність спірного об'єкта до експлуатації мала ознаки підробки, що саме ОСОБА_1 вчинено самочинне будівництво, не надано суду актів обстеження земельної ділянки, перевірки дотримання вимог земельного законодавства, висновків землевпорядної чи будівельно-технічної експертизи, які б вказували на конкретну земельну ділянку, на якій розташоване майно відповідача та характеристики будівлі, яку позивач просив знести, оскільки відсутність таких доказів може призвести

до порушення прав третіх осіб, майно яких також може бути знесеним. Крім того, суду не надано доказів того, чи намагався позивач у досудовому порядку врегулювати цей спір.

При цьому суд першої інстанції послався на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини щодо захисту права власності.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2021 рокуапеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року - залишено без змін.

Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також вказав, що позивачем надано суду копію декларації про готовність спірного об'єкта до експлуатації від 29 квітня 2011 року за № ДП 082000081817, яку просив скасувати, хоча згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта спірного нерухомого майна зазначена підстава виникнення права власності декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ДП 082000081, виданий 29 квітня 2011 року. Позивачем не доведено, що відповідач при отриманні декларації про готовність до експлуатації спірного об'єкта вчинив порушення. Матеріали справи не містять будь-яких доказів про звернення уповноважених органів або інших осіб стосовно вчинення відповідачем або іншими особами кримінальних правопорушень, тому доводи позивача про те, що декларація від 29 квітня 2011 року за № ДП 082000081817 є підробкою не підтверджуються належними доказами та не може бути підставою для втручання у право відповідача на мирне володіння власністю. Оскільки декларація про готовність до експлуатації спірного об'єкта є правомірною, а позивачем доказів зворотного не надано, будівля-магазин, що розташована по АДРЕСА_1, не може вважатися об'єктом самочинного будівництва у розумінні статті 376 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Дніпровська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати

й ухвалити нове рішення, яким позов міської ради задовольнити у повному обсязі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2021 року клопотання Дніпровської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задоволено. Поновлено Дніпровській міській раді строк

на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду

м. Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2021 року. Відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали

з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, третя

особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта та скасування запису про державну реєстрацію права власності призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Дніпровської міської радимотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили усіх обставин справи

не врахували, що у матеріалах справи є належні та допустимі докази, які підтверджують, що декларація про готовність об'єкту до експлуатації відповідачу не видавалася, реєстрація її не здійснювалась, при цьому відсутній договір оренди земельної ділянки, на якій розміщений спірний об'єкт нерухомості. Отже, наявні правові підстави для скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нього за ОСОБА_1. Крім того, суди належним чином не дослідили доводи позивача про те, що декларація про готовність об'єкту до експлуатації від 29 квітня 2011 року № ДП 082000081817, на підставі якого за відповідачем було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомості, є підробкою, оскільки на першій сторінці зазначеної копії декларації проставлено штамп "Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області", тоді як у 2011 році повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснювала Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області. При цьому відповідний розпорядчий документ про присвоєння адреси за спірним об'єктом нерухомості не приймався. При цьому відповідачем самовільно зайнято земельну ділянку.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23 квітня 2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності

на будівлю-магазин, загальна площа 40,6 кв. м: нежитлова будівля

літ. А-1, що складається з: 1 - основне приміщення, 2 - підсобне приміщення, 3 - підсобне приміщення, 4 - туалет. ; адреса:

АДРЕСА_1, АДРЕСА_1; Державний реєстратор: Скороход О. О., виконавчий комітет Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області; підстава виникнення права власності: декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер ДП 082000081, виданий 29 квітня 2011 року; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40828893 від 26 квітня 2018 року,

Скороход О. О., виконавчий комітет Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (а. с. 9).

На запит Дніпровської міської ради 19 грудня 2018 року Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській

області повідомив, що згідно з даними реєстру, ведення якого розпочато з 20 травня 2011 року, станом на час надання відповіді, відсутні відомості щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт

за № 082000081817 від 29 квітня 2011 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації за № ДП 014211000096 від 20 січня 2011 року по об'єкту: "Будівля-магазину за адресою: АДРЕСА_1", замовник ОСОБА_1 (а. с. 10).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 150 ліквідовано Інспекцію державної архітектурно-будівельної інспекції

у Дніпропетровській області та згідно з наказу Держбудінспекції

від 10 жовтня 2014 року № 272 Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області почав здійснювати функції державного архітектурно-будівельного контролю на території Дніпропетровської області з 14 жовтня 2014 року (а. с. 71).

На запит Дніпровської міської ради про надання належним чином

завірених копій декларацій про початок виконання будівельних робіт

за № 014211000096 від 20 січня 2011 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації за № ДП 082000081817 від 29 квітня

2011 року по об'єкту: "Будівля магазину за адресою:

АДРЕСА_1", замовник ОСОБА_1,18 грудня 2018 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради повідомило, що реєстрацію зазначених декларацій не проводилась (а. с. 11).

19 серпня 2018 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради повідомило, що згідно з даними

акту прийому-передачі дозвільної документації від 27 жовтня

2016 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Дніпропетровської області та Реєстру Управління, ведення якого розпочато з 28 жовтня 2016 року, станом на час надання відповіді, відомості

щодо декларації про готовність об'єкта до експлуатації ДП 082000081

від 29 квітня 2011 року, розташованого по

АДРЕСА_1, відсутні (а. с. 12).

Згідно з наданої інформації головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 09 серпня 2018 року офіційна адреса: "АДРЕСА_1", жодному об'єкту нерухомості на території міста не присвоювалася, відповідний документ, на підставі якого була присвоєна або змінена ця адреса, відсутній (а. с. 13).

Станом на 17 липня 2018 року в автоматизованій підсистемі

"Фіскальний кадастр" Муніципальної земельної інформаційної системи

м. Дніпропетровська, не містяться відомості про укладення між міською радою та фізичною, чи юридичною особою цивільно-правових угод за адресою земельної ділянки: АДРЕСА_1, та прізвищем ОСОБА_1 (а. с. 14,15).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 3 статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга Дніпровської міської ради підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відповідно до частини 1 статі 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених частиною 1 статті 116 ЗК України.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з частиною 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна

до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до статті 18 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII "Про основи містобудування" реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів

державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні

та будівництві об'єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні

і благоустрої територій.

Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті до експлуатації у встановленому порядку.

Відповідно до статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно з частиною 4 статті 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав, зокрема, підлягає право власності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України.

Положеннями частини 5 статті 12 ЦПК України на суд покладені

певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених частини 5 статті 12 ЦПК України.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок) (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 750), зазначено, що надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно зі статтею 15 вказаного Порядку реєстрація декларації або видача сертифіката чи їх дублікатів здійснюється шляхом внесення даних

до реєстру з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему

у сфері господарської діяльності" та "Про адміністративні послуги".

Відповідно до статті 17 зазначеного Порядку замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної

у декларації, до реєстру.

Звертаючись до суду з позовом, Дніпровська міська рада на підтвердження заявлених позовних вимог надала лист від 19 серпня 2018 року № 4/1-592 Управління державного архітектурного-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якому зазначено, що згідно з акту прийому-передачі дозвільної документації від 27 жовтня 2016 року Департаментом державної архітектурної інспекції Дніпропетровської області та Реєстру Управління, ведення якого було розпочато з 28 жовтня 2016 року, відомості щодо декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 29 квітня

2011 року за № ДП 082000081, розташованого по

АДРЕСА_1, відсутні. Звернуто увагу на те, що у 2011 році кількість цифрових

знаків у номерах зареєстрованих декларацій дорівнювалося 11, тобто

ДП ХХХХХХХХХХХ.

Крім того, надано лист від 18 грудня 2018 року № 4/1-828 Управління державної архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради,

в якому зазначено, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт від 20 січня 2011 року за № ДП 014211000096

та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 29 квітня

2011 року за № ДП 082000081817 по об'єкту "Будівля-магазину за

адресою: АДРЕСА_1", замовник ОСОБА_1,

не проводилася. Відомості про повернення на доопрацювання, відмову

у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформація стосовно реєстрації зазначених декларацій відсутні.

Посилання суддів на відсутність експертизи, вироку суду, якими було

б встановлено, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації

від 29 квітня 2011 року за № ДП 082000081 є підробкою, безпідставні, так

як суд має можливість самостійно досліджувати докази сторін, з'ясовувати, чи виділялася ОСОБА_1 земельна ділянка під будівництво спірного об'єкту нерухомості, чи укладався із ним договір оренди земельної

ділянки, на якій цей об'єкт нерухомості розташований, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 вказував на отримання ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, проте зазначені доводи відповідача суду слід перевірити.

Також суду необхідно з'ясувати статус відповідача, чи не є він фізичною особою-підприємцем, оскільки спір стосується будівлі-магазину, яка

може використовуватися для господарської діяльності, а це впливає

на юрисдикцію спору.

З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції

у силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, тому судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець