Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.11.2018 року у справі №754/3182/18

Постанова

Іменем України

20 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 754/3182/18

Провадження № 61-45655св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В. (суддя-доповідач), суддів:Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 липня 2018 року у складі судді Махлай Л. Д.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішень судів

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2018 року відкрито провадження у цій справі.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду, 14 травня 2018 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2018 року, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 липня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2018 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у встановлений строк ОСОБА_2 не подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку. Факт отримання ОСОБА_2 ухвали від 06 червня 2018 року підтверджується звітом про направлення електронного повідомлення.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 липня 2018 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2018 року, якою надано ОСОБА_2 строк для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, не надсилалася останній на поштову чи електрону адресу. Апеляційний суд неправильно застосував положення пункту 2 частини 8 статті 128 ЦПК України, якою передбачається, що днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну адресу особи, оскільки ОСОБА_2 не має офіційної електронної адреси.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Частиною 1 статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню із таких підстав.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частин 5 , 6 статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, Конституції України та Закону України "Про міжнародне приватне право".

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж установлені Конституції України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до частини другої статті 1 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року, згоду на обов'язковість якої надано Верховною Радою України Законом України від 10 листопада 1994 року "Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах" від 10 листопада 1994 року (далі - Конвенція про правову допомогу) громадяни кожної з Договірних Сторін мають право вільно і безперешкодно звертатися в суди, виступати в них, подавати клопотання, пред'являти позови і здійснювати інші процесуальні дії на тих же умовах, що і громадяни цієї Договірної Сторони.

Статтею 6 Конвенції про правову допомогу передбачено, що Договірні Сторони надають одна одній правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема складання і пересилання документів, їх вручення.

Згідно із частиною першою статті 10 та статтею 11 Конвенції про правову допомогу, запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповідно до порядку, що діє в її державі, якщо документи, що вручаються, написані її мовою або російською мовою або забезпечені завіреним перекладом на ці мови. В іншому випадку вона передає документи одержувачеві, якщо він згодний добровільно їх прийняти. Вручення документів засвідчується підтвердженням, підписаним особою, якій вручений документ, і скріпленим офіційною печаткою запитуваної установи, із зазначенням дати вручення і підписом працівника установи, що вручає документ або виданий цією установою інший документ, у якому повинні бути зазначені спосіб, місце і час вручення.

Порядок опрацювання доручень про вручення документів на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах визначено в Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 (далі - Інструкція).

Відповідно пункту 1.8 розділу І Інструкції головні територіальні управління юстиції взаємодіють з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах.

Якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникає необхідність у врученні документів за кордоном, суд України, який розглядає справу, складає доручення про надання правової допомоги за кордоном та направляє його через головне територіальне управління юстиції до Міністерства юстиції України, якщо інше не передбачено міжнародним договором. Міністерство юстиції України опрацьовує доручення та направляє його до центрального органу з питань надання міжнародної правової допомоги у цивільних справах запитуваної держави, а також отримує від іноземних компетентних органів інформацію та документи щодо виконання доручень компетентних органів України і направляє їх через головні територіальні управління юстиції відповідному органу (підпункти 1.10.1,1.10.2 пункту 1.10 розділу І, пункти 2.5,2.7 розділу ІІ Інструкції).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Із матеріалів справи вбачається, що копія ухвали Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2018 року, якою апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без руху, двічі направлялася заявнику на адресу: АДРЕСА_1, проте відомості про вручення поштових відправлень до суду не надходили.

Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_2 вбачається, що місцем проживання останньої є АДРЕСА_3.

Якщо сторона у справі є громадянином однієї з держав-учасниць Конвенції про правову допомогу і проживає на її території, вручення їй процесуальних документів здійснюється відповідно до положень цієї Конвенції та Інструкції: за дорученням суду України, направленим через головні територіальні управління юстиції до Міністерства юстиції України, якщо інше не передбачене міжнародним договором України.

Отже, відсутні підставі вважати, що ОСОБА_2 належним чином проінформована про вчинення апеляційним судом відповідної процесуальної дії, оскільки судове рішення направлено не за адресою, яка повідомлена заявником, без дотримання встановленого Конвенцією про правову допомогу та Інструкцією порядку вручення документів, у суду відсутні будь-які відомості про вручення поштових відправлень заявнику.

Надсилання апеляційним судом копії ухвали Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2018 року на електронну адресу заявника (olgazabilckaya@protonmail. com), зазначену в апеляційній скарзі, не може вважатися належним повідомленням про ухвалення судового рішення з огляду на таке.

Наказом Державної судової адміністрації України від 07 листопада 2016 року № 227 затверджено Тимчасовий регламент надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження.

Положеннями вказаного Тимчасового регламенту передбачено, що для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail. gov. ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail. gov. ua, зазначену в заявці.

Враховуючи наведене, електронна адреса, зазначена ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, не може вважтися офіційною електронною адресою заявника. У матеріалах справи відсутня заявка ОСОБА_2 про намір отримання процесуальних документів в електронному вигляді.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що апеляційний суд належним чином повідомив ОСОБА_2 про ухвалене судове рішення.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд не врахував викладеного вище та дійшов помилкового висновку про можливість застосування положень пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України, оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт отримання відповідачем копії ухвали Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2018 року, тоді як встановлені обставини не свідчать про відмову останньої від отримання вказаного судового рішення.

Відповідно до частини 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки наведені порушення апеляційним судом норм процесуального права призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 липня 2018 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В.

Яремко