Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 11.12.2019 року у справі №753/20662/17

Постанова

Іменем України

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 753/20662/17

провадження № 61-22012св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідачі: ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю "БК М. П. К.", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Антропов Олексій Юрійович,

треті особи: Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Анди", Інспекція архітектурно-будівельного контролю м. Києва,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду

з позовом до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю

"БК М. П. К." (далі - ТОВ "БК М. П. К."), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Антропова О. Ю., треті особи: Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку "Анди" (далі - ОСББ "Анди"), Державна архітектурно-будівельна інспекція України, про знесення самочинного будівництва, визнання недійсним технічного паспорта та визнання недійсною реєстрації права власності.

24 вересня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, обґрунтовуючи її необхідністю вжиття заходів забезпечення позову

на час до ухвалення рішення у цій справі, оскільки у paзi наступної реєстрації права власності на квартири АДРЕСА_1 та

АДРЕСА_2 на третіх ociб, подальший захист стане неможливим i для відновлення порушених прав позивача потрібно буде докласти значних зусиль та витрат, також вказував на ознаки протиправності рішень та дій державного реєстратора.

Заходи забезпечення позову просив вжити шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав

на нерухоме майно відносно квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 жовтня 2019 року

у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що заявником не доведено,

що не забезпечення позову вказаним шляхом може істотно ускладнити

чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, так як позовна вимога полягає

у знесенні самочинного будівництва, визнання недійсним технічного паспорта

та визнання недійсною реєстрації права власності, а в порядку забезпечення просять накласти арешт на квартиру.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02 жовтня 2019 року скасовано, заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.

Постановлено вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав

на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об'єктів нерухомості: квартир АДРЕСА_1 та

АДРЕСА_2.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У грудні 2019 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного суду

від 19 листопада 2019 року скасувати й залишити в силі ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 02 жовтня 2019 року.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_4 вказує, що для захисту прав ОСОБА_3 шляхом забезпечення позову немає підстав, враховуючи, що позов заявлено про знесення самочинного будівництва, визнання недійсним технічного паспорта, визнання недійсною реєстрації права власності,

а забезпечити позов заявник просить шляхом заборони вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, тобто фактично шляхом заборони відчужувати нерухоме майно, що є неспівмірним

до заявлених позовних вимог.

Також вважає вимоги ОСОБА_3 безпідставними у зв'язку з безпідставністю його позовних вимог, оскільки здійснюючи перебудову, він отримав усну згоду ОСОБА_3 на це, а визначеної законом процедури, яка б регулювала виділ приміщення в окрему квартиру, на момент перебудови не існувало.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 надіслали

до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_4, в якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року - без змін.

Вважають обґрунтованим висновок апеляційного суду про забезпечення поданого ними позову шляхом заборони реєстраційним органам вчиняти реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомості, які є предметом спору. Вказують,

що така заборона є тимчасовим заходом на час розгляду справи, яка обмежує лише можливість відчуження вказаної квартири і не перешкоджає ОСОБА_4 у реалізації його права володіння і користування нерухомістю. Вважають,

що заява про забезпечення позову є співмірною характеру та обсягу позовних вимог.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, матеріали справи витребувано з Дарницького районного суду м. Києва.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі -

ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких

не закінчено до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Оскільки касаційну скаргу подано до суду у 2019 року, її розгляд Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України у редакції, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Частинами 1 , 2 статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У ~law23~ роз'яснено,

що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду

про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи

не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно

до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися

та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Між сторонами виник спір щодо знесення самочинного будівництва, визнання недійсним технічного паспорта та визнання недійсною реєстрацію права власності на квартиру.

Позовні вимоги обґрунтовувано тим, що відповідач ОСОБА_4, який

є власником квартири АДРЕСА_1, внаслідок реконструкції квартири, а також добудови додаткового приміщення (тераси) на даху належних позивачам нежитлових приміщень, проведених без відповідного дозвільного документа та належним чином затвердженого проєкта, з порушенням будівельних норм квартири, порушив права позивачів, оскільки внаслідок такої реконструкції і добудови зруйновано покриття даху нежитлових приміщень, на даху накопичується волога, яка потрапляє у приміщення та затоплює їх.

У подальшому до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про дві квартири, квартиру

АДРЕСА_2 загальною площею 47,7 кв. м та квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 53,8 кв. м, у АДРЕСА_3. Вказаними діями ОСОБА_4 порушено права позивачів.

Судом встановлено, що нежитлові приміщення АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 на першому поверсі будинку АДРЕСА_3 належать позивачам у справі

в рівних частках.

Заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, пов'язані

з відчуженням нерухомого майна, позивач ОСОБА_5 обґрунтовує тим,

що відчуження об'єкта нерухомого майна, який належать відповідачу

ОСОБА_4 в подальшому може утруднити або зробити неможливим виконання рішення в разі задоволення позовних вимог позивачів.

Встановлено, що між сторонами дійсно існує спір, оскільки позивач просить знести самочинне будівництво, визнати недійсним технічний паспорт та визнати недійсною реєстрацію права власності на квартиру, а тому невжиття заходу забезпечення позову може у подальшому утруднити чи унеможливити виконання можливого судового рішення.

Підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, задовольняючи заяву ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції виходив

з того, що предметом спору є об'єкт нерухомого майна, і невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, у разі його задоволення. Забезпечення позову спрямоване насамперед проти недобросовісних дій інших осіб, які за час розгляду справи можуть продати, знищити чи знецінити майно, тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, вважає, що обраний апеляційним судом спосіб забезпечення позову є співмірним характеру і обсягу позовних вимог, й наголошує, що заборона вчиняти реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомості, які є предметом спору, є тимчасовим заходом на час розгляду справи, яка обмежує лише відчуження вказаної квартири

і не перешкоджає ОСОБА_4 у реалізації його права володіння

і користування нерухомістю.

Доводи касаційної скарги про безпідставність позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 колегія суддів до уваги не бере, такі доводи

є передчасними, оскільки під час вирішення питання про забезпечення позову, питання про обґрунтованість позовних вимог не вирішується.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду щодо встановлення обставин справи та тлумачення норм процесуального права, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційного суду, який їх обґрунтовано спростував.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки таке судове рішення є законним та обґрунтованим, прийняте з дотриманням вимог процесуального та матеріального закону, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове рішення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв'язку

з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев М. Є. Червинська