Історія справи

Постанова

Іменем України

12 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 2-1023/11

провадження № 61-6493св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2020 року у складі судді Сліщенко Ю. Г.та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 березня 2022року у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ужовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (далі - ТОВ «ФК «Укрфінстандарт») звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 23 вересня 2019 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» укладений договір факторингу № 143, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором від 17 грудня 2007 року № 11270187000, укладеним мiж АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт»

Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» просило замінити стягувача у виконавчому провадженні ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» у справі № 2-1023/11.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2020 року заяву ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» задоволено.

Замінено стягувача - ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» у справі № 2-1023/11.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Оскільки ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» набув усіх прав кредитора ПАТ «УкрСиббанк», у тому числі й на отримання виконання зобов`язань за кредитним договором, де боржниками є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , то звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 березня 2022 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У липні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 березня 2022 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі зазначає, що суди не звернули уваги на те, що виконавче провадження закінчено 02 квітня 2019 року, що в свою чергу вказує на порушення вимог законодавства, оскільки заміна стягувача у виконавчому провадженні можлива лише за наявності відкритого виконавчого провадження.

Позиція Верховного Суду

Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Обставини, встановлені судами

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2011 року позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 3 927 058,97 грн та судові витрати.

23 вересня 2019 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» укладений договір факторингу № 143, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором від 17 грудня 2007 року № 11270187000, укладеним між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», що також підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 23 червня 2019 року № 143.

Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Водночас заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою (мотиви відступу викладено у пунктах 9.5, 9. 6 постанови).

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) уточнила висновок щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження.

У пункті 95 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У справі, яка переглядається Верховним Судом, на час розгляду судом заяви ТОВ «ФК «Укрфінстандарт»про заміну стягувача у виконавчому провадженні виконавче провадження з виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2011 року не закінчено, а виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Зокрема, старшим державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області 02 квітня 2019 року повернуто виконавчий документ стягувачу у зв`язку з відсутністю майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення.

Оскільки виконавче провадження не закінчено, заміна стягувача у виконавчому провадженні в цьому випадку відповідає завданням цивільного судочинства.

Доводи заявника про те, що суди не звернули уваги на те, що виконавче провадження закінчено 02 квітня 2019 року, що в свою чергу вказує на порушення вимог законодавства, оскільки заміна стягувача у виконавчому провадженні можлива лише за наявності відкритого виконавчого провадження, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки повернення виконавчого документа і закриття виконавчого провадження - це різні стадії виконавчого провадження. Повернення виконавчого документа не означає закінчення виконавчого провадження.

Верховний Суд врахував, що виконавчий документ повернуто стягувачу 02 квітня 2019 року, а із заявою про заміну сторони виконавчого провадження ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» звернулося у жовтні 2019 року, тобто в межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Верховний Суд розглянув справу в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; і підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, її доводи зводяться до переоцінки доказів та встановленню інших обставин ніж ті, що були встановлені судами, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, відповідно, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400 401 402 409 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

УхвалуБабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 березня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко