Історія справи

Постанова КЦС ВП від 12.07.2023 року у справі №454/934/21
Постанова КЦС ВП від 12.07.2023 року у справі №454/934/21
Постанова КЦС ВП від 12.07.2023 року у справі №454/934/21

Постанова

Іменем України

12 липня 2023 року

м. Київ

справа № 454/934/21

провадження № 61-10775св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Львівгаз»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Львівгаз» на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 15 червня 2021 року у складі судді Струс Т. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суд з позовом до Акціонерного товариства «Львівгаз» (далі - АТ «Львівгаз») про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що він є власником житлового будинку на АДРЕСА_1 та є споживачем послуг АТ «Львівгаз».

18 лютого 2020 року за зазначеною адресою було знято лічильник газу типу «Самгаз G-4» № 4564124 на чергову повірку, який встановлювався 25 грудня 2012 року. При демонтажі лічильника жодного протоколу про його демонтаж не складено, також представниками АТ «Львівгаз» було виявлено відсутність пломб заводу виробника з обох сторін, у зв`язку з чим складено акт про порушення від 18 лютого 2020 року № 006900 та протокол № 0004834 щодо направлення ЗВТ та/або пломб на експертизу.

ОСОБА_1 звертав увагу на те, що лічильник був встановлений працівниками АТ «Львівгаз» без будь-яких захисних елементів з південної сторони будинку. Тобто, лічильник з 2012 року до 2020 року знаходився під дією прямих сонячних променів та піддавався атмосферним опадам.

27 лютого 2020 року він був присутнім на експертизі де оглядали знятий лічильник. Експертизою встановлено відсутність втручання в роботу лічильника, відліковий механізм та захисне скло не містять ознак втручання. Однак, через відсутність заводських пломб було встановлено порушення споживача. За наслідками експертизи було складено акт від 27 лютого 2020 року № 191.

10 листопада 2020 року відбулося засідання комісії по розгляду актів про порушення. За результатами засідання прийнято рішення щодо задоволення акта про порушення від 18 лютого 2020 року № 006900. На підставі чого згідно з актом-розрахунку від 10 листопада 2020 року йому нараховано до оплати необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості у розмірі 7 175,59 грн.

Однак ОСОБА_1 не погоджується з такими діями АТ «Львівгаз», оскільки жодного втручання в роботу лічильника він не вчиняв. З листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Самгаз» (далі - ТОВ «Самгаз») від 18 березня 2020 року № 36 встановлено, що згідно з ГОСТ 15150-69-У2 - характеристик лічильника, а саме «Стійкість до дії кліматичних факторів», експлуатація лічильника з прямою дією на нього сонячного випромінювання та атмосферних опадів не допускається. Таким чином, відсутність пломб заводу на приладі обліку є результатом неправильної експлуатації лічильника на протязі 8 років. На експертизу лічильник був направлений з показником 26673,39 м. куб., після проведення експертизи показник становив 26673 м. куб.

ОСОБА_1 вважав, що в діях АТ «Львівгаз» містяться ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме зловживання монопольним становищем на ринку, оскільки незважаючи на численні порушення з їх боку, його, як споживача послуг, все таки визнали винним. Також, АТ «Львівгаз» було допущено ряд порушень щодо порядку та строку складання актів при проведенні експертизи лічильника.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів» та на Кодекс газорозподільних систем, просив суд визнати протиправними дії АТ «Львівгаз» щодо проведення донарахування йому як абоненту за його абонентським рахунком № НОМЕР_1 необлікованого об`єму природного газу в розмірі 7 175,59 грн, як дорахунок за втручання в роботу побутового газового лічильника на підставі акта про порушення від 18 лютого 2020 року № 006900; зобов`язати АТ «Львівгаз» провести йому перерахунок платежів за спожитий природний газ шляхом виключення донарахування за необлікований об`єм природного газу у розмірі 7 175,59 грн, як донарахування за втручання в роботу побутового газового лічильника.

У квітні 2021 року АТ «Львівгаз» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Зустрічні позовні вимоги АТ «Львівгаз» обґрунтовувало тим, що ОСОБА_1 є споживачем їх послуг. 18 лютого 2020 року працівниками товариства під час обстеження газових мереж в будинку ОСОБА_1 виявлено зрив пломб, що підтверджується актом про порушення.

Отже, ОСОБА_1 здійснив несанкціонований відбір природного газу шляхом зриву пломб. За результатами засідання 20 жовтня 2020 року комісією прийнято рішення про задоволення акта про порушення та ОСОБА_2 проведено донарахування необлікованого об`єму природного газу в розмірі 7 175,59 грн.

Враховуючи викладене, АТ «Львівгаз», посилаючись на Кодекс газорозподільних систем, просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за необлікований об`єм природного газу в розмірі 7 175,59 грн.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 17 травня 2021 року прийнято до розгляду зустрічний позов АТ «Львівгаз», об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 15 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії АТ «Львівгаз» щодо проведення донарахування абонету ОСОБА_1 за його абонентським рахунком № НОМЕР_1 необлікованого об`єму природного газу в розмірі 7 175,59 грн, як донарахування за втручання в роботу побутового газового лічильника на підставі акта про порушення від 18 лютого 2020 року № 006900.

Зобов`язано АТ «Львівгаз» провести ОСОБА_1 перерахунок за його абонентським рахунком № НОМЕР_1 спожитого природного газу шляхом виключення донарахування за необлікований об`єм природного газу в розмірі 7 175,59 грн, як донарахування за втручання в роботу побутового газового лічильника.

У задоволенні зустрічного позову АТ «Львівгаз» відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази пошкодження відповідачем пломб чи втручання в роботу ЗВТ, які б призвели до несанкціонованого споживання газу, що виключає відповідальність споживача за такі порушення та нарахування йому вартості несанкціонованого відбору природного газу, якого фактично не встановлено належними та допустимими доказами.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Львівгаз» залишено без задоволення.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 15 червня 2021 року залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази пошкодження відповідачем пломб чи втручання в роботу ЗВТ, які б призвели до несанкціонованого споживання газу, що виключає відповідальність споживача за такі порушення та нарахування йому вартості несанкціонованого відбору природного газу, якого фактично не встановлено належними доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У жовтні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ «Львівгаз» на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 15 червня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 920/833/17, від 04 червня 2019 року у справі № 905/778/18, від 31 липня 2019 року у справі № 911/1776/18, від 18 травня 2221 року у справі № 902/417/20, а також зазначає про порушення судами норм процесуального права, зокрема не дослідження зібраних у справі доказів (пункти 1 та 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи керувалися Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246, які до моменту виникнення спірних правовідносин втратили чинність.

Також Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 грудня 2005 року № 619, можуть застосовуватися до спірних правовідносин лише в тій часті, яка не суперечить нормам Глави 10 Розділу Х Кодексугазорозподільних систем, що є спеціальними.

Крім того, суди попередніх інстанцій не врахували того, що саме ОСОБА_1 як споживач природного газу, несе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу (ВОГ), зокрема лічильника, навіть у тому разі, якщо несанкціоновані заходи, здійснені не споживачем, а іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року касаційну скаргу АТ «Львівгаз» на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 15 червня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року залишено без руху для усунення недоліків.

У грудні 2022 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.

Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Львівгаз» на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 15 червня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року і витребувано із Сокальського районного суду Львівської області цивільну справу № 454/934/21.

У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні та березні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому зазначено, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 проживає на АДРЕСА_1 та є споживачем послуг котрі надає АТ «Львівгаз».

Відповідно до акта АТ «Львівгаз» про порушення від 18 лютого 2020 року № 006900 за адресою споживача ОСОБА_1 встановлено порушення Кодексу газопровідних систем, а саме: відсутність пломб заводу виробника з обох боків приладу обліку. Показник лічильника на дату складання акта становить 26 673 м. куб.

18 лютого 2020 року працівниками АТ «Львівгаз» складено протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу.

27 лютого 2020 року з участю ОСОБА_1 комісією АТ «Львівгаз» в складі п`яти осіб складено акт експертизи лічильника газу № 191, у якому відсутній підпис одного з членів комісії - Галак О. В .

Зазначеним актом встановлено відсутність пломб заводу виробника з двох сторін; цілісність лічильного механізму та корпусу не пошкоджено; наявність сторонніх предметів не виявлено. Згідно висновку комісії не виявлено втручання в роботу ЗВТ.

Відповідно до витягу з протоколу від 10 листопада 2020 року № 31/11-Н засідання комісії з розгляду актів про порушення, абоненту ОСОБА_1 донараховано вартість спожитого природного газу за період з 20 грудня 2019 року до 18 лютого 2020 року в об`ємі 1 140,37 м. куб. на суму 7 175,59 грн.

З листа ТОВ «Самгаз» від 18 березня 2020 року вбачається, що згідно з характеристиками лічильника, зокрема «Стійкість до дії кліматичних факторів згідно з ГОСТ 15150-69-У2», експлуатація лічильника з прямою дією на нього сонячного випромінювання та атмосферних опадів не допускається.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга АТ «Львівгаз» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» по відношенню до побутового споживача АТ «Львівгаз Збут» є постачальником, а Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» - розподільником, оператором газорозподільної мережі.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» споживачами природного газу є фізичні особи (населення), фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (частина перша статті 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша, п`ята, шоста, сьома статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

У постанові Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 535/868/18 (провадження № 61-2151св19) вказано, що: «відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Полтавагаз», суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши повно та всебічно обставини справи, дослідивши, врахувавши та надавши оцінку всім поданим сторонами доказам за своїм внутрішнім переконанням на предмет їх належності, достовірності та достатності, обґрунтованого виходив із того, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт вчинення відповідачем правопорушення на ринку природного газу щодо несанкціонованого відбору природного газу, пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра лічильника газу, що впливає на результати вимірювання, або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (тобто знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку). Суди попередніх інстанцій вірно вказали, що перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування здійснюється у випадку доведеності пошкодження лічильника газу або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, але ПАТ «Полтавагаз» не доведено вчинення відповідачем таких дій, зокрема, актом експертизи лічильника газу від 02 березня 2018 року № 10608 встановлено факт зупинки відлікового механізму при дії спрямованого магнітного поля, однак не доведено та не встановлено факту впливу стороннього фактору на результати вимірювання або викривлення даних обліку природного газ».

У постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 914/2384/17 зазначено, що: «відповідно до абзацу 3 пункту 1 розділу 2 глави ХІ Кодексу Газорозподільних систем до порушень споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить, зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу Газорозподільних систем несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (у тому числі, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Проаналізувавши зміст вказаного положення, слід констатувати правильність висновку суду першої інстанції про те, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, зокрема, наявності наскрізного отвору у корпусі лічильника споживача, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Висновок суду апеляційної інстанції про те, що самі по собі отвори є втручанням у роботу лічильника, які є аналогічними зриву пломби та не потребують проведення відповідної експертизи, не ґрунтуються на нормах права та здійснений внаслідок вільного помилкового тлумачення зазначених вище положень законодавства».

Таким чином, для покладення на споживача відповідальності у виді нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу вимагається встановлення фактів несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника) та викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 509/2780/19 (провадження № 61-12321св20), від 07 квітня 2021 року у справі № 509/2781/19 (провадження № 61-8492св20), від 26 травня 2021 року у справі № 310/10313/18 (провадження № 61-14885св19).

Також, у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 509/4515/18 (провадження № 61-4953св20) зроблено висновок, що: «Згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу Газорозподільних систем для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу). При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ».

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, не спростовано матеріалами справи та АТ «Львівгаз» те, що відповідно до акта комісії АТ «Львівгаз» від 27 лютого 2020 року № 191 встановлено відсутність на лічильнику газу типу «Самгаз G-4» № 4564124 пломб заводу виробника з двох сторін, цілісність лічильника механізму та корпусу не пошкоджено, наявність сторонніх предметів не виявлено.

Отже, висновки комісії за результатами експертизи лічильника повинні відображати інформацію щодо наявності необлікованого (облікованого часткового) газу або викривлення даних обліку газу. Однак, за актом від 27 лютого 2020 року № 191 таких висновків надано не було. Актом від 27 лютого 2020 року № 191 визначено, що відсутність пломб заводу виробника є втручанням у роботу ЗВТ.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що АТ «Львівгаз» не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження пошкодження ОСОБА_1 пломб чи втручання у роботу ЗВТ, які б призвели до несанкціонованого споживання газу, що виключає відповідальність споживача за такі порушення та нарахування йому вартості несанкціонованого відбору природного газу, якого фактично не встановлено.

Крім того, висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання в касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 403 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Львівгаз» залишити без задоволення.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 15 червня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник