Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 556/1999/17

провадження № 61-48249св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В.М. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача- ОСОБА_5,

відповідачі - Володимирецька районна державна лікарня ветеринарної медицини, Сарненська міжрайонна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, подану її представником ОСОБА_5, на постанову Рівненського апеляційного суду від 7 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Бондаренко Н. В., Гордійчук С.О., Боймиструка С.В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати наказ про її звільнення незаконним та його скасувати, стягнути з Володимирецької районної державної лікарні ветеринарної медицини середній заробіток за час вимушеного прогулу, поновити її на посаді лабораторії-лікаря ветсанексперта лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку №2.

Позовні вимоги мотивовано тим, що її звільнення є незаконним та безпідставним, оскільки не враховано її переважне право на залишення на роботі, не отримано згоди профспілки на звільнення, не було переведено на вільну вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 29 травня 2018 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ №19-ОС від 31 жовтня 2017 року про звільнення ОСОБА_4 з посади завідувача-лікаря ветеринарної медицини ветсанексперта Кузнецовської лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку. Зобов'язано Сарненську міжрайонну державну лабораторію Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів поновити ОСОБА_4 на посаді завідувача лабораторії-лікаря ветеринарної медицини ветсанексперта Державної лабораторії №2 ветеринарно-санітарної експертизи на ринку м. Вараш з 1 листопада 2017 року.Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення позивачки ОСОБА_4 на посаді завідуючої лабораторії - лікаря ветсанексперта Державної лабораторії №2 ветеринарно-санітарної експертизи на ринку м. Вараш з 1 листопада 2017 року. Стягнуто з Сарненської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 1 листопада 2017 року по 29 травня 2018 року в розмірі 26518,5 грн, з утриманням з цієї суми податків і інших обов'язкових платежів. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення з Сарненської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 1 листопада 2017 року по 29 травня 2018 року в розмірі 26518,5 грн, з утриманням з цієї суми податків і інших обов'язкових платежів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивачки було проведено відповідачем без дотримання процедури, передбаченої статтею 49-2 КЗпП України, тому є підстави для визнання наказу № 19-ОС від 31 жовтня 2017 року про звільнення позивачки незаконним, а її порушене право підлягає відновленню, шляхом її поновлення на роботі на займаній посаді у Державній лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку №2 м. Вараш, що входить до складу Сарненської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів з дня її звільнення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 7 листопада 2018 року рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 29 травня 2018 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Сарненська міжрайонна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів створена 1 листопада 2017 року шляхом реорганізації Радивилівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини та є окремою самостійною юридичною особою, яка не пов'язана правами та обов'язками з Володимирецькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини і не є правонаступником останньої. А тому створена лабораторія не є належним відповідачем у справі

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 7 листопада 2018 року та залишити в силі рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 29 травня 2018 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильних висновків, що Державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи на ринку м. Вараш, в якій працювала позивач до звільнення припинила діяльність без правонаступництва, і не звернув уваги на те, що реорганізована Володимирецька районна державна лабораторія ветеринарної медицини увійшла до складу новоствореної Сарненської міжрайонної державної лабораторії ветеринарної медицини, в яку входить Державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи на ринку м. Вараш.

Доводи інших учасників справи

Володимирецька районна державна лікарня ветеринарної медицини, Сарненська міжрайонна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надіслали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити постанову суду апеляційної інстанції в силі як таку, що ухвалена відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Аргументи відзивів зводяться до того, що у Володимирецькій районній державній лікарні ветеринарної медицини дійсно відбулись зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату, що стали підставою для вивільнення працівників, у тому числі ОСОБА_4 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Позивачка була попереджена за 2 місяці про наступне вивільнення та звільнена з дотриманням положень чинного законодавства. При цьому вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків, що Сарненська міжрайонна державна лабораторія ветеринарної медицини не є правонаступником Володимирецька районна державна лабораторія ветеринарної медицини, а є окремою юридичною особою.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Під час розгляду справи суди установили, що ОСОБА_4 перебувала з Володимирецькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини у трудових відносинах, з 16 серпня 1990 року займала посаду завідуючої Кузнецовської лабораторії ветеринарної медицини.

27 лютого 2015 року позивачка звернулась із письмовою заявою про вихід із профспілки спеціалістів ветмедицини Володимирецького району.

29 серпня 2017 року ОСОБА_4 ознайомлена з попередженням про майбутнє звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Вакантні посади їй не пропонувалися через їх відсутність у роботодавця.

Наказом №19-ОС від 31 жовтня 2017 року звільнена з посади завідувача - лікаря ветеринарної медицини ветсанексперта Кузнецовської лабораторії ветеринарно - санітарної експертизи на ринку.

Того ж дня їй була вручена трудова книжка, що стверджується поясненнями позивачки у судовому засіданні апеляційного суду.

Відповідно до штатного розпису лікарні, що введений в дію з 1 січня 2017 року, до складу Володимирецької районної державної лікарні ветеринарної медицини входили: районна державна лікарня ветеринарної медицини, дільниці ветеринарної медицини, пункти ветеринарної медицини, районна державна лабораторія ветеринарної медицини та державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, всього 35,25 штатних одиниць.

27 липня 2017 року на підставі наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №473 від 5 грудня 2016 року «Про затвердження плану заходів оптимізації мережі лабораторій Держпродспоживслужби України», наказу Держпродспоживслужби України № 265 від 19 квітня 2017 року «Про впровадження планів-графіків оптимізації мережі державних лабораторій», наказу Головного управління Держпродспоживслужби України у Рівненській області № 90 від 27 липня 2017 року «Про внесення змін до структури установ Держпродспоживслужби України у Рівненській області» Володимирецькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини видано наказ №12-ОД «Про внесення змін до структури та штатного розпису Володимирецької районної державної лікарні ветеринарної медицини, згідно з яким вирішено внести зміни в структуру, штатний розпис та кошторис Володимирецької районної державної лікарні ветеринарної медицини; виведено із її складу структурні підрозділи - районну державну лабораторію ветеринарної медицини та державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку; попереджено працівників цих структурних підрозділів про можливе вивільнення.

Таким чином встановлено, що державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи на ринку, завідувачем якої працювала позивачка, та районна державна лабораторія ветеринарної медицини були структурними підрозділами Володимирецької районної державної лікарні ветеринарної медицини.

Згідно з переліком змін №1 до штатного розпису в установах Володимирецької районної державної лікарні ветеринарної медицини (загальний фонд) з 1 листопада 2017року виключено із штатного розпису лікарні районну державну лабораторію ветеринарної медицини, кількістю штатних посад - 6 та державну лабораторію ветеринарно-санітарної експертизи на ринку кількістю штатних посад -2.

Судом апеляційної інстанції також установлено, що Сарненська міжрайонна державна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів створена 1 листопада 2017 року шляхом реорганізації Радивилівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини та є окремою самостійною юридичною особою, яка не пов'язана правами та обов'язками з Володимирецькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини, не є правонаступником останньої.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла такого висновку.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповіднодо пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно із частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з цих підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

За системним аналізом наведених норм права можна зробити висновок, що при звільненні за частиною першою статті 40 КЗпП України діють переваги на залишення на роботі, що встановлено статтею 42 КЗпП України. До кола працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, і працівників, які не мають таких переваг, а тому підлягають звільненню, входять усі працівники, що займають таку ж посаду і виконують таку ж роботу у відділенні як відокремленому підрозділі підприємства.

Переважне право залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад. При цьому, переважне право на залишення працівника на роботі не тотожне переважному праву його працевлаштування на нову посаду.

Суди установили, що в даному випадку мала місце ліквідація лабораторії на ринку як структурного підрозділу лікарні, яка припинила свою діяльність без правонаступництва, тому підстав для застосування переважного права залишення на роботі позивачки не було.

Враховуючи встановлені апеляційним судом фактичні обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про об'єктивну неможливість Володимирецької районної державної лікарні ветеринарної медицини запропонувати ОСОБА_4 наявні вакансії та роботи на час її звільнення, які б остання могла виконувати за кваліфікаційним рівнем, а відтак звільнення позивачки відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, і зводяться до переоцінки доказів, що є поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану її представником ОСОБА_5, залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 7 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Сімоненко

А.О. Лесько

С.Ю. Мартєв