Постанова

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа № 575/1145/18

провадження № 61-17739св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: відділ освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, Кириківська селищна рада Великописарівського району Сумської області,

третя особа - начальник відділу освіти та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області Сіденко Іван Григорович,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області на постанову Сумського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю., Ткачук С. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, третя особа - начальник відділу освіти та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, ОСОБА_2 , про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 23 липня 2018 року вона звернулася до начальника відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області з заявою про звільнення її з посади головного спеціаліста відділу, яку вона обіймала з 17 липня 2017 року на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України у зв`язку з порушенням керівником трудового законодавства.

07 серпня 2018 року наказом № 110-к її звільнено з займаної посади відповідно до статті 38 КЗпП України, однак у наказі підставою звільнення спочатку було вказано пункт перший статті 36 КЗпП України, в подальшому було внесено зміни і визначено, як підставу звільнення, за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України, тобто змінено підставу для звільнення, що позбавило її можливості відкликати свою заяву про звільнення.

Вважає, що відповідач, змінивши підставу для звільнення, звільнив її з займаної посади фактично безпідставно, оскільки вона продовжувала працювати та не наполягала на звільненні за власним бажанням.

Посилаючись на вищевикладене, просила визнати незаконним та скасувати наказ начальника відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області Сіденка І. Г. від 07 серпня 2018 року № 110-к про її звільнення з 07 серпня 2018 року за власним бажанням та поновити її на посаді головного спеціаліста відділу, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 19 березня 2019 року у складі судді Савєльєвої А. І. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивача відбулося після закінчення двотижневого строку попередження про звільнення, також відсутність позивача на робочому місці в день звільнення свідчить про те, що вона залишила робоче місце та не скористалася наданим їй законним правом на відкликання поданої заяви про звільнення. Виявлення позивачем під час отримання трудової книжки невідповідності у записі формулювання підстави звільнення не є підставою для поновлення на роботі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Сумського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 19 березня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано наказ начальника відділу освіти молоді та спорту Кириківської селищної ради Сіденка І. Г. № 110-к від 07 серпня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради з 07 серпня 2018 року за власним бажанням.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради.

Стягнуто з відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 серпня 2018 року по 28 серпня 2019 року включно у розмірі 865 13,84 грн із послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач на порушення вимог статті 38 КЗпП України самостійно змінив правові підстави розірвання трудового договору з позивачем, що є підставою для визнання такого звільнення незаконним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, відділ освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області аргументована тим, що апеляційний суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не взяв до уваги, що позивач не надала доказів на підтвердження своїх позовних вимог, не дослідив та не врахував надані докази відповідачем та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, яке ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, Кириківської селищної ради Писарівського району Сумської області, третя особа - начальник відділу освіти та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області Сіденко Іван Григорович, про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Витребувано з Великописарівського районного суду Сумської області цивільну справу № 185/3086/18.

У задоволенні клопотання Відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області про зупинення виконання постанови Сумського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року справу № 185/3086/18 призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що відповідно до наказу від 17 липня 2017 року № 46-к ОСОБА_1 призначена на посаду головного спеціаліста відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області з випробувальним терміном на три місяці, цього ж дня прийняла присягу посадової особи органу місцевого самоврядування, а 17 жовтня 2017 року їй було присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

23 липня 2018 року позивач звернулася до начальника відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області з заявою про звільнення з посади головного спеціаліста відділу на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України у зв`язку з порушенням керівником трудового законодавства з питань оплати праці.

Відповідно до протоколу від 07 серпня 2018 року № 1 заява ОСОБА_1 була предметом розгляду на зборах трудового колективу відділу освіти, молоді та спорту, за висновком яких викладене у заяві не відповідає дійсності, умови трудового колективного договору не порушувалися, керівник дотримується правил службового (ділового) етикету. Начальник відділу освіти ОСОБА_2 запропонував звільнити ОСОБА_1 за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України.

На підставі наказу від 07 серпня 2018 року № 110-к ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалась на те, що відповідач самовільно змінив підставу для звільнення, відповідну заяву вона не подавала.

Оскільки публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, то правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вказаний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22 серпня 2018 року у справі № 766/10783/16-ц (провадження № 14-278цс18) та від 05 червня 2019 року у справі № 754/15544/17-ц (провадження № 14-202цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (частина перша статті 2 вказаного Закону).

Частиною другою статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що проведення конкурсу, випробування та стажування при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Відповідно до протоколу засідання конкурсної комісії Кириківської селищної ради від 12 липня 2018 року № 2 ОСОБА_1 стала переможницею конкурсу на заміщення вакантної посади головного спеціаліста відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області та з 17 липня 2017 року була прийнята на цю посаду, прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування, а 17 жовтня 2017 року їй присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Тобто позивач до звільнення проходила публічну службу, оскільки обіймала посаду в органі місцевого самоврядування, а тому спір щодо поновлення її на зазначеній посаді є публічно-правовим.

Оскільки вимоги про стягнення середнього заробітку заявлені разом із вимогами про вирішення публічно-правового спору, на них також поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 661/3699/16-ц (провадження № 14-388цс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 750/3192/14 (провадження № 14-439цс19) вказано, що «зміни до ЦПК України, внесені Законом № 460-ІХ, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Закон № 460- ІХ вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-ІХ абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі». Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 8 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. З огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду вирішила на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-ІХ роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської' юрисдикції».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи наведене, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України та частини першої статті 414 цього Кодексу.

Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вирішив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, то він відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України, у редакції Закону № 460-ІХ, роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду адміністративної юрисдикції.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області задовольнити частково.

Рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 19 березня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року скасувати.

Провадження у цивільній справі № 185/3086/18 за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, Кириківської селищної ради Писарівського району Сумської області, третя особа - начальник відділу освіти та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області Сіденко Іван Григорович, про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар В. І. Журавель М. М. Русинчук