Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.09.2020 року у справі №824/96/20

Постанова

Іменем України

05 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 824/96/20

провадження № 61-13070ав20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

за участю секретаря судового засідання Прижимірської О. В.,

учасники справи:

позивач - кредитна спілка "СуперКредит",

відповідач - ОСОБА_1,

особа, яка подала заяву про скасування рішення третейського суду - ОСОБА_2,

представник особи, яка подала заяву про скасування рішення третейського суду - адвокат Кушнірук Вілорій Мар'янович,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду

(м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 липня

2020 року, постановлену у складі судді Кирилюк Г. М., у справі за заявою ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та Обов'язок" від 29 листопада 2019 року у третейській справі № 109/19 за позовом кредитної спілки "СуперКредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяви

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду як до суду першої інстанції із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та Обов'язок" від 29 листопада 2019 року у третейській справі № 109/19 за позовом кредитної спілки "СуперКредит" (далі - КС "СуперКредит") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява ОСОБА_2 мотивована тим, що 04 серпня 2017 року між нею та

КС "СуперКредит" укладено кредитний договір кредитної лінії № СК50/182/17/129/04СЗ про надання коштів у позику, зокрема і на умовах фінансового кредиту. Поручителем за вказаним кредитним договором виступив її чоловік - ОСОБА_1

29 листопада 2019 року Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов'язок" ухвалено рішення, яким зі ОСОБА_1 на користь КС "СуперКредит" стягнуто суму несплаченого тіла кредиту - 3 815,71
грн; суму нарахованих процентів станом на 31 жовтня

2019 року - 2 911,03 грн; суму понесених витрат на листування - 31 грн; суму сплаченого третейського збору - 1 900 грн; суму понесених витрат на правову допомогу - 538,14 грн, що разом складає - 9 195,88 грн.

Вважала, що вказаним рішенням третейського суду вирішено питання про її права та обов'язки, оскільки вона є позичальником за кредитом, при цьому не брала участь у справі. Заборгованість по кредитному договору була повністю нею погашена у серпні 2017 року, що підтверджується квитанцією до приходного касового ордеру.

Зазначала, що про рішення третейського суду вона дізналася лише 05 травня 2020 року від свого чоловіка - ОСОБА_1.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 липня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов'язок"

від 29 листопада 2019 року в справі за позовом КС "СуперКредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено, залишено вказане рішення без змін.

Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов'язок" від 29 листопада 2019 року, суд першої інстанції вказав, що з матеріалів справи встановлено, що при розгляді справи третейським судом ОСОБА_1 клопотань про залучення боржника до участі в справі не подавав, під час вирішення питання про видачу виконавчого листа на виконання рішення третейського суду, будучи належним чином повідомлений про розгляд заяви, жодних заперечень суду не висловив, про існування обставин, які б слугували підставою для відмови у видачі виконавчого листа, суду не повідомив. За таких обставин боржник ОСОБА_2 не позбавлена права висунути проти вимог поручителя всі заперечення, які вона мала проти вимог кредитора, у тому числі щодо виконання нею взятого на себе зобов'язання до моменту ухвалення відповідного рішення, за умови негайного повідомлення про це поручителя.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 у вересні 2020 року подала до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 21 липня 2020 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову КС "СуперКредит" до поручителя ОСОБА_1.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки ухвала, якою їй відмовлено в задоволенні заяви, не мотивована, зокрема зміст ухвали не спростовує її доводів, викладених в заяві, матеріали справи не містять доказів того, що вона отримувала будь-яку інформацію про розгляд справи. Суд не врахував ту обставину, що нею ще у 2017 році, до розгляду справи третейським судом, повністю сплачено суму кредиту, що підтверджено письмовими доказами,

а також рішенням Полонського районного суду Хмельницької області

від 24 квітня 2020 року відмовлено в задоволенні позову КС "СуперКредит" про стягнення з неї суми заборгованості по кредиту, у тому числі і з підстави повного погашення кредиту.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У жовтні 2020 року КС "СуперКредит" подала відзив на апеляційну скаргу,

в якому просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване судове рішення без змін, посилаючись на те, що за приписами статті 2 Закону України "Про третейські суди" сторонами третейського розгляду є позивач та відповідач. Згідно з частиною другою статті 7 регламенту третейського суду залучення третіх осіб до третейського розгляду можливе за заявою сторони, з якою ОСОБА_1 до третейського суду не звертався.

Звертає увагу на ту обставину, що заявник та відповідач є солідарними боржниками у кредитному зобов'язанні, що надає йому право як кредитору вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі від будь-кого з боржників окремо. Тому доводи апеляційної скарги про обов'язок третейського суду залучити заявника до участі у справі є безпідставними.

Вказує, що кредитна спілка не одержувала від заявника кошти на погашення заборгованості за кредитом, оскільки з 31 грудня 2015 року каса

КС "СуперКредит" № 30, розташована в м. Полонне Хмельницької області закрита, тому доводи заявника, що у серпні 2017 року вона внесла в касу №30 КС "СуперКредит" кошти, є неспроможними.

Провадження у суді апеляційної інстанції

У частині 2 статті 24, частині 2 статті 351 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

04 серпня 2017 року між КС "СуперКредит" (кредитодавець) та ОСОБА_2 (позичальник), ОСОБА_1 (поручитель) укладено кредитний договір кредитної лінії № СК50/182/17/129/04СЗ про надання коштів у позику, зокрема і на умовах фінансового кредиту.

04 серпня 2017 року між КС "СуперКредит" (кредитодавець) та

ОСОБА_1 (поручитель), ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір поруки № СК50/182/17/129/04СЗ, за умовами якого поручитель зобов'язується солідарно з позичальником відповідати перед кредитодавцем за виконання зобов'язань по кредитному договору кредитної лінії № СК50/182/17/129/04СЗ та додатками до нього, укладених між кредитодавцем і позичальником.

04 серпня 2017 року між КС "СуперКредит" (кредитодавець), членом кредитної спілки "Супер Кредит" ОСОБА_2, ОСОБА_1 укладено третейську угоду, про те, що всі спори, які виникнуть між сторонами та стосуватимуться визначених у пункті 2 цієї третейської угоди договорів, за № СК50/182/17/129/04СЗ, укладених сторонами 04 серпня 2017 року, розглядатимуться Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов'язок" відповідно до регламенту останнього.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов'язок" від 29 листопада 2019 року позов

КС "СуперКредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Зі ОСОБА_1 на користь КС "СуперКредит" стягнуто суму несплаченого тіла кредиту - 3 815,71 грн; суму нарахованих процентів станом на 31 жовтня 2019 - 2 911,03

грн; суму понесених витрат на листування - 31 грн; суму сплаченого третейського збору - 1 900 грн; суму понесених витрат на правову допомогу - 538,14 грн, що разом складає - 9 195,88 грн.

24 грудня 2019 року КС "СуперКредит" звернулась до Київського апеляційного суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року (справа № 824/250/19) заяву КС "СуперКредит" задоволено. Видано виконавчий лист про стягнення зі ОСОБА_1 на користь заявника суми заборгованості у розмірі 9 195,88
грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 960,50 грн.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 27 квітня

2020 року у справі № 681/1583/19 у задоволенні позову КС "СуперКредит" до

ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором кредитної лінії від 04 серпня 2017 року № СК50/182/17/129/04СЗ відмовлено. Рішення набрало законної сили 27 жовтня 2020 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною 2 статті 24, частиною 2 статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 , 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частини 1 , 3 статті 368 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною 1 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду як суду першої інстанції не відповідає з таких підстав.

Так, розділом VII ЦПК України регламентований порядок здійснення провадження у справах про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу.

Положенням частини 1 статті 454 ЦПК України встановлено, що сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Частиною 3 статті 457 ЦПК України визначено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до частини 1 статті 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.

Частиною другої вказаної статті визначено, що рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Заявник в обґрунтування своїх вимог в апеляційній скарзі посилається на те, що третейським судом було вирішено питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі (пункт 5 частини 3 статті 51 Закону України "Про третейські суди", пункт 5 частини 2 статті 458 ЦПК України).

Верховний Суд виходить з того, що право на оскарження рішення третейського суду мають особи, які не брали участь у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках (частина 1 статті 454 ЦПК України).

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_2 вказувала, що між нею та

КС "СуперКредит" укладено договір кредитної лінії про надання коштів у позику, поручителем по якому виступив її чоловік ОСОБА_1.

При цьому представником заявника у судовому засіданні надано копію рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 27 квітня 2020 року

у справі № 681/1583/19, яке набрало законної сили 27 жовтня 2020 року.

Вказаним рішенням суду встановлено, що позичальник ОСОБА_2

15 серпня 2017 року, відповідно до копії квитанції прибуткового касового ордера №345/30, виданого головним бухгалтером/касиром КС "СуперКредит" Борозенним М.

В., сплатила суму у розмірі 10 235,97 грн на погашення кредиту, встановлену умовами договору від 04 серпня 2017 року № СК50/182/17/129/04СЗ. Тобто, ОСОБА_2, скориставшись своїм правом, передбаченим умовами підпункту 3 пункту 2.3 розділу 2 кредитного договору

від 04 серпня 2017 року щодо повного дострокового повернення кредиту в будь-який час, виконала своє зобов'язання перед кредитором належним чином та

в повному обсязі.

Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними

і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь

у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати

в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Суть преюдиції полягає і в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня

2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17)).

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України (далі -

ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Таким чином, Верховним Судом як судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2, відповідно до вимог статей 526, 531 ЦК України та умов кредитного договору від 04 серпня 2017 року, належним чином виконала зобов'язання перед кредитором у серпні 2017 року, тому вимога

КС "СуперКредит" до поручителя ОСОБА_1 у виконаному зобов'язанні, задоволенню третейським судом 29 листопада 2019 року не підлягала.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо третейським судом вирішено питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що рішення третейського суду не впливає на майнові права та інтереси ОСОБА_2, яка не була залучена до участі у справі, не відповідає положенням частини 1 статті 454 ЦПК України, частини 2 статті 51 Закону України "Про третейські суди", отже є підставою для скасування рішення третейського суду відповідно до пункту 5 частини 2 статті 458 ЦПК України, тому заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а ухвала Київського апеляційного суду від 21 липня

2020 року - скасуванню.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про скасування судового рішення та ухвалення свого рішення про задоволення заяви, то з КС "СуперКредит" на користь ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір за подання заяви до суду першої інстанції та за подання апеляційної скарги у сумі 840,80 грн (420,40 грн + 420,40 грн).

Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 454 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 липня 2020 року скасувати.

Заяву ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та Обов'язок" від 29 листопада 2019 року задовольнити.

Рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та Обов'язок" від 29 листопада 2019 року у третейській справі № 109/19 за позовом кредитної спілки "СуперКредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати.

Стягнути з кредитної спілки "СуперКредит" на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 840,80 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною

і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник