Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.05.2020 року у справі №760/10700/19

Постанова

Іменем України

06 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 760/10700/19

провадження № 61-7757св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Ритуальна служба спеціалізованого комунального підприємства "Київський крематорій",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року у складі судді Українця В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року в складі колегії суддів: Гуля В. В., Сушко Л. П., Сліпченка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суд з позовом до Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Київський крематорій" (далі - РССКП "Київський крематорій") про визнання незаконним наказу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працює на посаді головного бухгалтера в РССКП "Київський крематорій". 11 січня 2019 року її було ознайомлено з наказом № 2 від 11 січня 2019 року "Про затвердження Положення про здійснення допорогових закупівель та призначення ОСОБА_1 Уповноваженою особою за організацію та проведення допорогових закупівель".

Вважає цей наказ незаконним та таким, що підлягає визнанню недійсним. Під час видання оспорюваного наказу відбулися зміни її істотних умов праці у вигляді суміщення професій, де її фактично було зобов'язано виконувати додатково роботу Уповноваженої особи з допорогових закупівель безоплатно.

Про зміну істотних умов праці її не було повідомлено за два місяці.

Крім того, вона не відповідає базовим вимогам до Уповноваженої особи з допорогових закупівель, а саме: у неї не має не менше двох років досвіду роботи у сфері закупівель. Вона не може представляти інтереси замовника з питань, пов'язаних із здійсненням закупівель, оскільки не має юридичної освіти та не є адвокатом.

Просила суд визнати незаконним наказ РССКП "Київський крематорій" № 2 від 11 січня 2019 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року, відмовлено в задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що в діях відповідача щодо винесення наказу № 2 від 11 січня 2019 року "Про затвердження Положення про здійснення допорогових закупівель та призначення ОСОБА_1 Уповноваженою особою за організацію та проведення допорогових закупівель" відсутні ознаки неправомірності та зазначений наказ визнанню незаконним не підлягає.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 760/10700/19, витребувано її з Солом'янського районного суду м. Києва.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою, що відбулась зміна істотних умов праці позивача у вигляді суміщення професій. Про зміну таких істотних умов не було повідомлено не пізніше ніж за два місяці. Спірним наказом затверджене Положення про здійснення допорогових закупівель, пункт 4.8 якого, що звучить "здійснювати інші дії, передбачені Законом України "Про публічні закупівлі", які є невизначеними наперед та не сформульованими щодо конкретних дій, оскільки для кожної посади має бути визначено конкретний перелік посадових обов'язків та основних робіт.

Судами застосовано норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року в справі № 641/397/17, від 26 червня 2018 року в справі № 127/3429/16-ц, від 12 лютого 2020 року в справі № 681/695/19 та постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року в справі № 6-1178цс15.

Доводи інших учасників справи

У червні 2020 року РССКП "Київський крематорій" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказувало, що судові рішення є законними і обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Зокрема, зазначав, що в матеріалах справи є посадова інструкція, затверджена директором РССКП "Київський крематорій", з якою позивач була ознайомлена під підпис 11 січня 2019 року, відповідно до пункту 2.9. цієї посадової інструкції головний бухгалтер здійснює допорогові закупівлі при проведення відбору постачальників товару, надання послуг та виконання робіт із використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2,3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі".

У червні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду пояснення на відзив на касаційну скаргу, в якому просила не допускати до участі у справі як представника відповідача Левадну Л. В. та відмовити у прийнятті відзиву, вказувала, що довіреність на представлення інтересів відповідача була видана неуповноваженою особою ОСОБА_2

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що відповідно до наказу № 2 від 11 січня 2019 року "Про затвердження Положення про здійснення допорогових закупівель та призначення ОСОБА_1 Уповноваженою особою за організацію та проведення допорогових закупівель": затверджено Положення про здійснення допорогових закупівель РССКП "Київський крематорій"; призначено ОСОБА_1 уповноваженою особою за організацію та проведення допорогових закупівель та подання відповідної звітності щодо проведення допорогових закупівель.

ОСОБА_1 ознайомлена з ним 11 січня 2019 року та останньою зазначено, що до обов'язків уповноваженої особи за організацію та проведення допорогових закупівель та подання відповідної звітності щодо проведення допорогових закупівель зможе приступити тільки після: прийому-передачі всіх документів особою, яка займалась закупівлями раніше; обладнання робочого місця всією необхідною технікою та доступом до системи; після проходження навчання з питань організації закупівель.

На виконання вказаних умов, ОСОБА_1 повністю обладнано робоче місце та останню направлено на навчання на курси "Публічні закупівлі України", що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг № 15/01-ІЕ та договором № 15/01-ІЕ від 14 січня 2019 року, укладеним між РССКП "Київський крематорій" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут економічної освіти і розвитку".

ОСОБА_1 було призначено уповноваженою особою за організацію та проведення допорогових закупівель на початку бюджетного року. У попередньому році допорогові закупівлі проводились тендерним комітетом, який й несе відповідальність за попередній рік, тому відсутня необхідність передавати документи за попередні роки ОСОБА_1.

У матеріалах справи міститься посадова інструкція головного бухгалтера Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Київський крематорій", з якою позивач була ознайомлена під підпис.

Відповідно до пункту 2.9. цієї посадової інструкції головний бухгалтер здійснює допорогові закупівлі при проведення відбору постачальників товару, надання послуг та виконання робіт із використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2,3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі".

У штатному розписі РССКП "Київський крематорій" відсутня посада уповноваженої особи з публічних закупівель, а тому суміщення посад та зміни істотних умов правці у позивача не відбулось.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1 , 3 статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами 3 та 4 статті 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) передбачено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за КЗпП України. Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнана законною лише у випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-2748цс15.

Зміною істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, викликаною змінами в організації виробництва і праці, визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і впровадження передових методів.

Зміна істотних умов праці, передбачена частиною 3 статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна звільненню у зв'язку із зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі частиною 3 статті 32 КЗпП України, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що зміни істотних умов праці та зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників у трудових відносинах з працівником мають різні правові наслідки та не можуть ототожнюватися.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що на підприємстві відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці унаслідок прийняття Верховною Радою України ~law14~ "Про публічні закупівлі".

З урахуванням того, що у штатному розписі відповідача відсутня посада уповноваженої особи з публічних закупівель, на виконання ~law15~ у відповідача введена нова форма організації праці, а саме спірним наказом визначена відповідальна особа з організації та проведення допорогових закупівель - ОСОБА_1.

Тому доводи заявника про те, що відбулась зміна істотних умов праці позивача у вигляді суміщення професій, є безпідставними.

Встановивши такі фактичні обставини справи та надавши наявним у справі доказам належну оцінку, суди ухвалили обґрунтовані рішення про відмову в позові, які відповідають нормам матеріального права.

Доводи заявника про незастосування правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року в справі № 641/397/17, від 26 червня 2018 року в справі № 127/3429/16-ц, від 12 лютого 2020 року в справі № 681/695/19 та постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року в справі № 6-1178цс15, є безпідставними, оскільки у справі № 641/397/17 судами встановлено, що відбулась зміна істотних умов праці, у справі № 127/3429/16-ц предметом позову є скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, у справі № 681/695/19 суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій із направленням справи до суду першої інстанції для встановлення обставин щодо дотримання умов праці та суттєвих змін в графіку роботи. Отже, обставини та правовідносини у цих справах не є тотожними з обставинами та правовідносинами у справі, яка є предметом перегляду.

Доводи касаційної скарги є ідентичними доводам, які були викладені нею у позовній заяві та в апеляційній скарзі і суди надали їм належну оцінку та навели мотиви відхилення цих доводів.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що судом касаційної інстанції рішення не змінюється та не ухвалюється нове рішення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська