Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.11.2019 року у справі №761/48096/18

Постанова

Іменем України

02 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 761/48096/18

провадження № 61-18308св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Сакуном Віталієм Анатолійовичем, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва в складі судді Мальцева Д. О. від 06 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Матвієнко Ю.

О., Іванової І. В., Мельника Я. С. від 03 жовтня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року провадження у справі зарито.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі керувався пунктом 4 частини 1 статті 255 ЦПК України, та закрив провадження у справі у зв'язку з відмовою представника позивача від позову, яка була прийнята судом.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції зазначив про те, що оскільки представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мав достатній обсяг повноважень для звернення від імені позивача із заявою про відмову від позову, законним і обґрунтованим є висновок місцевого суду про прийняття відмови від позову та закриття в зв'язку з цим провадження у справі.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року, у якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати зазначені судові рішення, та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не перевірено повноваження представника позивача, не з'ясовано чи дійсна довіреність, та не з'ясовано чи не суперечать дії представника інтересам позивача.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У листопаді 2019 року на адресу Верховного Суду від Міністерства енергетики та вугільної промисловості надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у склад Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 761/48096/18 з Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 18 лютого 2019 року через канцелярію суду представником позивача ОСОБА_2, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 26 червня 2018 року, подана заява про відмову від позову. Заява не містить посилань на те, що позивачу відомі наслідки відмови від позову. До вказаної заяви ОСОБА_2 долучено копію довіреності від 26 червня 2018 року, згідно якої ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 на представництво своїх інтересів в усіх органах державної влади, в тому числі і судах загальної юрисдикції з усіма правами, що надані позивачу. У даній довіреності не обумовлено будь-яких обмежень (застережень) щодо представництва інтересів позивача. Довіреність видана строком на три роки та дійсна до 26 червня 2021 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, подану адвокатом Сакуном В. А., на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Право позивача відмовитися від позову на будь-якій стадії судового процесу також передбачено пунктом 1 частини 2 статті 49 ЦПК України.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (частина 2 , 3 статті 206 ЦПК України).

Також обов'язок суду роз'яснити учасникам судового процесу наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій передбачено пунктом 3 частини 5 статті 12 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Відповідно частини 2 статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що судом була прийнята відмова позивача від позову за наслідками вищевказаної заяви, яка надійшла до суду поштою, підписана представником від імені позивача, та не містила посилань на те, що позивачу відомі наслідки вчинення такої процесуальної дії. Прийнявши відмову позивача від позову про поновлення на роботі, за відсутності даних про те, що позивачу відомі наслідки вчинення відповідної процесуальної дії, суд першої інстанції не виконав процесуальний обов'язок, встановлений частиною 2 статті 206 ЦПК України.

Крім того, при прийнятті відмови позивача від позову, суд першої інстанції виходив із заяви, яка була подана представником, який на підтвердження своїх повноважень надав копію довіренності. Відповідно до частини 1 та 5 статті 62 ЦПК до матеріалів справи може бути приєднано, або ж оригінал документів, що підтверджують повноваження, або ж копії з них, посвідчені суддею.

Копія довіреності суддею не посвідчувалась, відтак доводи касаційної скарги позивача про те, що він не надавав представнику, який подав заяву про відмову від позову, довіренності на представництво своїх інтересів не можуть бути надежним чином перевірені по матеріалам справи.

Зазначені процесуальні порушення унеможливили справедливий розгляд справи, а тому, на думку Верховного Суду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов передчасного висновку про наявність підстав для прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі, порушивши при цьому статтю 206 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 4 статті 406 ЦПК України, у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За викладених обставин ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року та постанова Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року не можуть вважатись законними і обґрунтованими, тому підлягають скасуванню, а справу необхідно передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Сакуном Віталієм Анатолійовичем, задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2019 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В.

М. Коротун