Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.11.2019 року у справі №357/12491/18

Постанова

Іменем України

10 червня 2020 року

м. Київ

справа № 357/12491/18

провадження № 61-19414св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода», Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня

2019 року у складі судді Кошель Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Желепи О. В.,

Рубан С. М., Іванченка М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 07 липня 2017 року близько 17:45 водій ТОВ «Білоцерківвода» ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на 79 км автомобільної дороги Київ-Одеса на території Білоцерківського району Київської області

у напрямку до м. Одеса, у порушення вимог пунктів 1.5, 2.3(д), 10.1, 13.3 Правил дорожнього руху України неправильно оцінив дорожні умови та обстановку, проявив неуважність, почав виконувати маневр випередження автомобіля «Шевроле», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_3 , що створило для останньої виникнення небезпеки для руху, яка переросла в аварійну обстановку. Водій ОСОБА_3 повернула кермо ліворуч, після чого її автомобіль став некерованим і виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем «Ніссан», реєстраційний номер

НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався

у зустрічному напрямку до м. Києва. У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) автомобіль «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який є власністю ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження.

Зазначала, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2018 року кримінальне провадження

№ 12017110030004185 щодо ОСОБА_2 було закрито, а останнього звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, у зв`язку

з примиренням із потерпілою ОСОБА_3 . Її до участі у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 залучено не було.

28 липня 2017 року був проведений огляд автомобіля «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , щодо встановлення вартості відновлюваного ремонту та визначення матеріального збитку. Відповідно до звіту від 31 липня 2017 року № 78/07/17 про оцінку вартості матеріального збитку розмір збитків складає 442 014,20 грн. Також відповідно до звіту від 30 липня 2018 року № 117/07/18 вартість транспортного засобу «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , після аварії складає 106 510,33 грн.

Вказувала, що внаслідок ДТП та у зв`язку із пошкодженням її автомобіля вона зазнала матеріальних збитків у сумі 335 503,87 грн.

Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківввода» (далі - ТОВ «Білоцерківввода»), Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (далі - ТДВ «СТДВ «Глобус»), ОСОБА_2 на її користь матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля у сумі 335 503,87 грн та витрати на проведення автотоварознавчої експертизи

у сумі 1 300,00 грн.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 07 березня 2019 рокузалучено до участі у цій справі співвідповідачів- ТОВ «Білоцерківвода» та ТДВ «СТДВ «Глобус».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 20 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Білоцерківвода» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 237 303,87 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ТДВ «СТДВ «Глобус» відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у страховика

ТДВ «СТДВ «Глобус» відсутній обов`язок з виплати страхового відшкодування ОСОБА_1 згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК-3106923, оскільки нею порушено порядок, встановлений

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме: не було подано страховику заяву про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння ДТП, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

ТОВ «Білоцерківвода» несе відповідальність перед ОСОБА_1

за шкоду, спричинену працівником товариства - ОСОБА_2 , у силу приписів статті 1172 ЦК України. При цьому відповідальність

ТОВ «Білоцерківвода» згідно зі статтею 1194 ЦК України обмежена різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, в цьому випадку -різницею між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика за вирахуванням франшизи. Також підлягають стягненню з

ТОВ «Білоцерківвода`витрати позивача на проведення досліджень спеціаліста-оцінювача з визначення вартості збитку пошкодженого автомобіля.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року апеляційні скарги ТОВ «Білоцерківвода», ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 20 червня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки у виплаті страхового відшкодування позивачу відмовлено, через пропуск нею річного строку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, тому

суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що

ТОВ «Білоцерківвода» несе відповідальність перед ОСОБА_1 за шкоду, спричинену працівником товариства - ОСОБА_2 у межах різниці між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика за вирахуванням франшизи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2019 року ТОВ «Білоцерківвода» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій посилались на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2018 року, якою кримінальне провадження

№ 12017110030004185 закрито, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, у зв`язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_3 . При цьому суди не врахували того, що ОСОБА_1 не була стороною вказаного кримінального провадження. Зазначеною ухвалою вина

ОСОБА_2 у спричиненні шкоди позивачу не встановлена.

Вважає, що при розгляді цієї справи судами попередніх інстанцій не дотримано принципу змагальності сторін. ТОВ «Білоцерківвода» як відповідач у справі було позбавлене можливості довести свої заперечення щодо розміру збитку позивача, оскільки позивач, після звернення до суду із позовною заявою про відшкодування шкоди, продала третім особам автомобіль, щодо якого існує спір, чим створила для ТОВ «Білоцерківвода» перешкоди уможливості зібрати докази на захист своєї позиції.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

07 липня 2017 року близько 17:45 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на 79 км автомобільної дороги Київ-Одеса на території Білоцерківського району Київської області у напрямку до м. Одеса, у порушення вимог пунктів 1.5, 2.3(д), 10.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, неправильно оцінив дорожні умови та обстановку, проявив неуважність, почав виконувати маневр випередження автомобіля «Шевроле», реєстраційний номер

НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , справа, що створило виникнення небезпеки для руху, яка переросла у аварійну обстановку: водій ОСОБА_3 повернула кермо ліворуч, після чого її автомобіль став некерованим, виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія

ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку до м. Київ.

ДТП сталася при виконанні водієм ТОВ «Білоцерківвода»

ОСОБА_2 своїх трудових обов`язків при керуванні автомобілем «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить роботодавцю.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК-3106923 ТОВ «Білоцерківвода» (страхувальник) застрахувало свою цивільно- правову відповідальність за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у ТДВ «СТДВ «Глобус» (страховик). Термін дії страхового полісу - з 30 березня 2017 року

до 29 березня 2018 року, ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, - 100 000 грн, розмір франшизи - 500,00 грн (а.с. 87).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 19 березня 2018 року кримінальне провадження № 12017110030004185 щодо ОСОБА_2 закрито, а останнього звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_3 (а.с. 12-14).

Автомобіль «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , є власністю ОСОБА_1 і внаслідок ДТП, яка сталася 07 липня 2017 року зазнав значних механічних пошкоджень.

Відповідно до звіту спеціаліста-оцінювача ОСОБА_5 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 31 липня 2017 року № 78/07/17, ринкова вартість автомобіля «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент пошкодження складає 442 014,20 грн, вартість відновлювального ремонту - 515 595,81 грн, вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу та втрати товарної вартості - 335 503,87 грн; загальний висновок: величина вартості матеріального збитку автомобіля «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , дорівнює ринковій вартості та складає 442 014,20 грн (а.с. 17-20).

Величина вартості матеріального збитку підтверджується також протоколами огляду від 28 липня 2017 року № 1 та 2, ремонтною калькуляцією від 31 липня 2017 року № 78/07/17 та фото автомобіля «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під час проведення звіту про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу (а.с. 21-22, 23-26, 33-36).

Згідно із звітом про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу № 117/07/18 ринкова вартість автомобіля «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на дату проведення оцінки, 28 липня 2017 року,

у пошкодженому стані (вартість залишків автомобіля) складає

106 510,33 грн (а.с. 37-39).

ОСОБА_1 продала залишки транспортного засобу, який є фізично знищеним. Розмір шкоди, який був завданий винними діями водія

ОСОБА_2 , становить 335 503,87 грн.

18 квітня 2018 року за вхідним № К-4122 ТДВ «СТДВ «Глобус» отримало від ОСОБА_1 повідомлення від 13 квітня 2018 року про ДТП, яка сталася 07 липня 2017 року.

27 травня 2019 року ОСОБА_1 подала до ТДВ «СТДВ «Глобус» заяву про виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, яка сталася 07 липня 2017 року, автомобілю «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Листом від 03 червня 2019 року ТДВ «СТДВ «Глобус» відмовило

ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування з підстав, передбачених статтями 37.1.3, 37.1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - у зв`язку з неможливістю встановити розмір заподіяної шкоди та неподанням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння ДТП.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ «Білоцерківвода» задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 просила суд стягнути солідарно зі співвідповідачів: ТОВ «Білоцерківввода», ТДВ «СТДВ «Глобус», ОСОБА_2 , на її користь матеріальний збиток внаслідок пошкодження автомобіля.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто нормами частини другої статті 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.

Однак згідно із частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК Українидає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року (справа № 6-108цс13).

Судом встановлено, що ДТП 07 липня 2017 року сталася при виконанні водієм ТОВ «Білоцерківвода» ОСОБА_2 своїх трудових обов`язків під час керуванні автомобілем «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить роботодавцю.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, врахувавши, що кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав, а також обставини, встановлені під час розслідування кримінальної справи, правильно вважав доведеною вину водія ОСОБА_2 , який на час ДТП перебував у трудових стосунках з ТОВ «Білоцерківвода».

Судом правильно зазначено, що доводи ТОВ «Білоцерківвода» про відсутність вини їх водія у спричиненні шкоди позивачу недоведені та спростовуються ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2018 року. Крім того, відповідачем не надано належних доказів, що автомобіль позивача був пошкоджений внаслідок винних дій іншого водія.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Листом від 03 червня 2019 року ТДВ «СТДВ «Глобус» відмовило

ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування у зв`язку з неможливістю встановити розмір заподіяної шкоди та неподанням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння ДТП.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановивши, що у виплаті страхового відшкодування позивачу було відмовлено через пропуск нею річного строку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, дійшов правильного висновку, що винна особа не повинна відшкодовувати шкоду, яка була б відшкодована страховою компанією, в разі дотримання потерпілою особою вимог закону.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закону № 1961-IV) транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано вищенаведеною статтею 30 Закону № 1961-IV.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до ДТП. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу

з місця цієї пригоди.

Судом встановлено, що відповідно до звіту спеціаліста-оцінювача ОСОБА_5 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 31 липня 2017 року

№ 78/07/17, ринкова вартість автомобіля «Ніссан», реєстраційний номер

НОМЕР_3 , на момент пошкодження складає 442 014,20 грн, вартість відновлювального ремонту - 515 595,81 грн; вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу та втрати товарної вартості - 335 503,87 грн, загальний висновок: величина вартості матеріального збитку автомобіля «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , дорівнює ринковій вартості та складає 442 014,20 грн (а.с. 17-20).

Згідно із звітом про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу від 28 липня 2017 року № 117/07/18 ринкова вартість автомобіля «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на дату проведення оцінки

у пошкодженому стані (вартість залишків автомобіля) складає

106 510,33 грн (а.с. 37-39).

Доводи касаційної скарги про те, що ТОВ «Білоцерківвода» як відповідач

у справі було позбавлене можливості довести свої заперечення щодо розміру збитків, є необґрунтованими, оскільки відповідач не заявляв клопотання про проведення судової експертизи з метою спростування наданого позивачем розрахунку.

Ураховуючи зазначене, суди першої та апеляційної інстанцій на підставі належних доказів, поданих сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про те, що ТОВ «Білоцерківвода» несе відповідальність перед ОСОБА_6 за шкоду, спричинену своїмпрацівником ОСОБА_2 . При цьому судами правильно зазначено, що відповідальність ТОВ «Білоцерківвода» згідно зі статтею 1194 ЦК України обмежена різницею між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, в даному випадку - різницею між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика за вирахуванням франшизи.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій

не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 20 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду

від 25 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк