Історія справи

Постанова КЦС ВП від 09.11.2022 року у справі №753/20562/19

Постанова

Іменем України

09 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 753/20562/19

провадження № 61-10174св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Мілоцький Олег Леонідович, ОСОБА_2 ,

треті особи: ОСОБА_3 , державне підприємство «Сетам»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року в складі судді: Лужецької О. Р., та постанову Київського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Болотова Є. В., Кулікової С. В., Музичко С. Г.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Мілоцького О. Л., ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3 , державне підприємство «Сетам», про визнання недійсними електронних торгів нерухомого майна та свідоцтва про придбання нерухомого майна з торгів.

Позовна заява мотивована тим, що 22 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки для забезпечення виконання зобов`язання, яке виникло в іпотекодавця на підставі договору позики від 22 грудня 2009 року, за умовами якого у разі невиконання зобов`язань за договором позики ОСОБА_1 має право продати від свого імені, в порядку передбаченому законодавством, квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач зазначав, що на виконанні у приватного виконавця Мілоцького О. Л. перебувало виконавче провадження № 57401979 щодо примусового виконання виконавчого листа № 753/9736/13, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 18 грудня 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суми заборгованості за договором позики. 26 грудня 2018 року постановою приватного виконавця накладено арешт на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 19 липня 2019 були проведені електронні торги ДП «СЕТАМ» з реалізації квартири АДРЕСА_1 , про що складено протокол № 420238, переможцем торгів зазначено учасника 2 - ОСОБА_2 . Продаж вчинено за 4 466 970,90 грн.

Позивач вказував, що при проведенні електронних торгів було порушено Порядок реалізації арештованого майна, Закон України «Про іпотеку», норми Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна». Подана приватним виконавцем заявка про реалізацію майна не містила відомостей, передбачених указаним Порядком. Позивача не було повідомлено про дату та місце проведення електронних торгів, а також були відсутні публікації в двох місцевих друкованих засобах інформації. Відсутні докази проведення особистого огляду суб`єктом оціночної діяльності об`єкта оцінки.

ОСОБА_1 просив:

визнати недійсними результати електронних торгів, проведених державним підприємством «Сетам» 19 липня 2019 року з реалізації іпотечного майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , оформлені протоколом № 420238;

визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 1033, видане 29 липня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Могильницькою О. А.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судові рішення мотивовані, що електронні торги були проведені з дотриманням норм законодавства, підстави для визнання електронних торгів недійсними відсутні. При цьому позивачем не доведено, що при проведені електронних торгів були порушені його права.

Аргументи учасників справи

11 жовтня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_4 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року, у якій просив: скасувати оскаржені судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Касаційна скарга мотивована тим, що

про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Зміст звернення стягнення на майно боржника включає в себе примусову реалізацію майна боржника, яка здійснюється шляхом проведення торгів. Проведення торгів є складовою звернення стягнення на майно боржника. Звернення стягнення на майно боржника здійснюється лише за наявності визначених законом підстав. Відсутність хоча б однієї з визначених частиною першою статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» умов - виключає можливість звернення стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями. Наведене узгоджується із висновками Верховною Суду щодо застосування частини першої статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» в подібних правовідносинах, що викладенні в постанові у справі № 910/7221/17 та у справі № 640/7964/19;

торги були проведені за відсутності визначених законом умов (у складі учасників правочину купівлі-продажу, укладеного за наслідками проведення торгів - відсутня особа, якій належить право продажу майна (предмета іпотеки);

позивач позбавлений можливості задовольни свої вимоги до ОСОБА_3 за рахунок іншого майна ОСОБА_3 ;

перші торги за стартовою ціною 6 381387,00грн. не відбулися, позивач мав право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни предмета іпотеки. Позивач не був повідомлений у встановленому законом порядку про проведення перших торгів, внаслідок чого не зміг реалізувати належне йому право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпеченні; вимог в рахунок ціни предмета іпотеки. З урахуванням того, що перші повторні торги за стартовою ціною 5 105 109,60грн. не відбулися, позивач мав право придбати предмет іпотеки за початковою ціною перших повторних торгів. Позивач не був повідомлений у встановленому законом порядку про проведення перших повторних торгів, внаслідок чого не зміг реалізувати належне йому право придбати предмет іпотеки за початковою ціною перших повторних торгів.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року в частині підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України повернуто.

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

01 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року: в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яке підписанепредставником ОСОБА_4 , про виклик його представника для надання пояснень відмовлено; призначено справу до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 15 січня 2020 року у справі № 910/7221/17; від 06 лютого 2020 року у справі № 640/7964/19; від 22 грудня 2020 року у справі № 643/16464/17; від 02 травня 2018 року у справі № 820/5762/16; від 10 грудня 2020 року у справі № 2040/6777/18; від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц; від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_3 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

22 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір позики, за умовами якого позикодавець передав у власність позичальнику строком до 22 червня 2010 року грошові кошти в розмірі 1 495 805 грн.

22 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва в справі № 753/9736/13 від 04 жовтня 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 2 062 623,94 грн.

18 грудня 2013 року Дарницьким районним судом м. Києва видано виконавчий лист на виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04 жовтня 2013 року у справі № 753/9736/13.

08 листопада 2018 року приватний виконавець Мілоцький О. Л. направив на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення, в якому просив надати письмову згоду на реалізацію нерухомого майна -квартири АДРЕСА_1 .

30 листопада 2018 року ОСОБА_1 направив заперечення проти реалізації заставного майна.

26 грудня 2018 року приватним виконавцем Мілоцьким О. Л. винесено постанову про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 57401979, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

27 грудня 2018 року ТОВ «Експертна служба України» у вказаному виконавчому провадженні здійснено оцінку квартири АДРЕСА_1 та складено про це відповідний Звіт, згідно якого ринкова вартість об`єкту оцінки станом на 27 грудня 2018 року становить 6 381 387 грн.

15 лютого 2019 року приватний виконавець Мілоцький О. Л. звернувся до ДП «Сетам» із заявкою № 57401979 на реалізацію арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 .

ДП «Сетам» розмістило публікації про проведення оспорюваних торгів в газетах «Улюблена газета українців» № 369 від 17 травня 2019-31 травня 2019 та «Метро» № 37 (638) від 20 травня 2019, сферою розповсюдження зазначених газет є м. Київ.

19 липня 2019 року були ДП «Сетам» проведені електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 , про що складено протокол № 420238, переможцем торгів зазначено учасника 2 - ОСОБА_2 . Продаж вчинено за 4 466 970,90 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17 квітня 2019 року в справі № 753/4642/19, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 27 липня 2019 року та постановою Верховного суду від 28 липня 2021 року, в задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії приватного виконавця Мілоцького О.Л. відмовлено.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 квітня 2020 року в справі № 753/15089/19, яке набрало законної сили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ДП «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л., третя особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про визнання електронних торгів нерухомого майна недійсними, відмовлено.

Позиція Верховного Суду

Щодо позовної вимоги про визнання недійсними торгів

Для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

У справі за позовом заінтересованої особи (учасника торгів) про визнання недійсними торгів як відповідачі мають залучатись приватний виконавець (державна виконавча служба), організатор торгів і переможець торгів.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (див.: пункти 61 - 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позовну вимогу про визнання недійсними електронних торгів до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Мілоцького О. Л., ОСОБА_2 . Натомість ДП «Сетам» залучено до участі у справі як третя особа. Позивач клопотань про залучення до участі у справі ДП «Сетам» як співвідповідача не заявляв, а тому, за таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсними торгів внаслідок неналежного складу відповідачів. Суди відмовили в задоволенні цієї вимоги в зв`язку з відсутністю підстав для визнання торгів недійсними та позивачем не доведено, що при проведені торгів були порушені його права. Тому судові рішення підлягають зміні в мотивувальній частині. Проте суди зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) є передбаченою пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» окремою нотаріальною дією, спрямованою на посвідчення відповідного права переможця аукціону, тобто є юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину.На відміну від дій із нотаріального посвідчення правочинів, нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не встановлює дійсні наміри сторін до вчинення правочину, відсутність заперечень щодо кожної з умов правочину, а перевіряє тільки факт набуття права власності на нерухоме майно конкретним набувачем і підтвердження цього права внаслідок проведення прилюдних торгів (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.21, 6.22). Визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить ні інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ні такий же інтерес самого боржника. Цей документ не породжує жодного права. Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту (пункти 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року в справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21).

У справі, що переглядається, суди відмовили в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів в зв`язку з відсутністю підстав для визнання торгів недійсними та позивачем не доведено, що при проведені торгів були порушені його права. Суди не звернули увагу, що видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) є передбаченою пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» окремою нотаріальною дією, спрямованою на посвідчення відповідного права переможця аукціону, тобто є юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину. Цей документ не породжує жодного права. Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту. Тому судові рішення підлягають зміні в мотивувальній частині. Проте суди зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року в справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21), дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення частково прийняті без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржені судові рішення змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови; в іншій частині оскаржені судові рішення залишити без змін.

Оскільки Верховний Суд змінює судові рішення, але виключно у частині мотивів їх прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 409 410 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_4 , задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 серпня 2022 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини у редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук