Історія справи

Постанова КЦС ВП від 24.04.2023 року у справі №709/118/21
Постанова КЦС ВП від 09.11.2022 року у справі №709/118/21

Постанова

Іменем України

09 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 709/118/21

провадження № 61-1743св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,

від 18 січня 2022 року, про повернення апеляційної скарги,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області) про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, недоплаченої заробітної плати та інших виплат з компенсацією, передбачених премій, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що із 16 жовтня 2013 року він працював в АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на посаді водія автотранспортних засобів пункту охорони здоров`я, має загальний стаж роботи в даній структурі більше 38 років.

23 грудня 2019 року (з подальшими змінами 11 січня 2020 року) наказом відповідача від 23 грудня 2019 року № 101 його було звільнено з посади водія автотранспортних засобів пункту охорони здоров`я АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

На підставі рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 травня 2020 року, залишеного без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, його поновлено на посаді водія автотранспортних засобів пункту охорони здоров`я АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області.

Однак наказом відповідача від 11 січня 2021 року № 3 його повторно було звільнено з посади водія автотранспортних засобів пункту охорони здоров`я АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на підставі пункту

1 статті 40 КЗпП України.

Посилаючись на порушення відповідачем вимог трудового законодавства, зокрема, переважного права залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, ОСОБА_1 просив суд:

- скасувати наказ виданий АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області від 11 січня 2021 року № 3 про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити його на посаді водія автотранспортних засобів пункту охорони здоров`я (амбулаторно-поліклінічного відділення) АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області;

- стягнути з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі;

- стягнути з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на його користь недонараховану заробітну плату в частині перерахунку посадових окладів та надбавок, які нараховуються на посадовий оклад, в тому числі у святкові та нічні години за період з жовтня 2014 року по березень 2017 року включно в розмірі 6 256,84 грн з компенсацією втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати;

- стягнути з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на його користь різницю недонарахованих коштів відпускних за вересень 2015 року, жовтень - листопад 2016 року, липень 2017 року, вересень - жовтень

2017 року у розмірі 3 571,54 грн з компенсацією втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати;

- стягнути з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на його користь різницю недонарахованих коштів матеріальної допомоги за вересень - жовтень 2015 року, жовтень 2016 року в розмірі 260 грн з компенсацією втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати;

- стягнути з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на його користь різницю недонарахованих коштів лікарняних, які оплачуються за рахунок коштів роботодавця за серпень 2015 року, жовтень 2015 року, травень 2016 року в розмірі 357,50 грн з компенсацією втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати;

- стягнути з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на його користь утриманий військовий збір за грудень 2016 року - січень 2017 року в розмірі 151,04 грн з компенсацією втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків їх виплати;

- стягнути з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на його користь відраховані кошти із заробітної плати позивача за травень 2017 року в розмірі 540 грн, липень 2019 року в розмірі 1 471,55 грн, серпень 2019 року в розмірі 2 392,41 грн;

- стягнути з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на його користь компенсацію за несвоєчасно виплачену недонараховану заробітну плату у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

- стягнути з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на його користь невиплачену суму індексації заробітної плати за 2013 - 2020 роки;

- стягнути з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на його користь передбачені премії до професійного свята «Дня рятівника» за вересень 2014 року, вересень 2015 року, вересень 2016 року, вересень

2019 року, вересень 2020 року у встановлених розмірах;

- стягнути з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на його користь передбачену премію до ювілейної дати в розмірі посадового окладу;

- стягнути з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на його користь недонараховану заробітну плату за січень 2021 року в розмірі 1 399,30 грн.;

- стягнути з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку (з дня попереднього звільнення - 11 січня 2020 року по день ухвалення судового рішення);

- зобов`язати АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області відшкодувати майнову шкоду в розмірі 2 887,41 грн;

- стягнути з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на його користь 200 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області

від 03 листопада 2021 року позов задоволено частково.

Стягнуто з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на користь

ОСОБА_1 :

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 116 242,23 грн з відрахуванням всіх належних зборів, податків та обов`язкових платежів;

- 2 378,57 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди;

- 10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване відсутністю підстав для висновку, що дії роботодавця стосовно скорочення чисельності працівників були спрямовані на порушення трудових прав ОСОБА_1 , оскільки встановлені у справі обставини свідчать про реальні зміни в організації виробництва і праці. Крім того, позивачу пропонувалась інша робота, що забезпечило б реалізацію його права на працю, він якої він відмовився.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, місцевий суд встановив період порушення трудових прав ОСОБА_1 , який становив більше 14 місяців.

Встановивши наявність всіх складових правопорушення суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди та 2 378,57 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди.

Інші позовні вимоги, суд вважав такими, що не підлягають задоволенню з огляду на їх безпідставність.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2021 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Судове рішення мотивоване тим, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Враховуючи, що предметом спору у цій справі є поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, недоплаченої заробітної плати та інших виплат з компенсацією, передбачених премій, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування майнової та моральної шкоди, апеляційний суд дійшов висновку, що справа не пов`язана із порушенням прав заявника, як учасника бойових дій, чи

будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав вимоги ухвали Черкаського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року, якою заявнику зменшено розмір судового збору за подання апеляційної скарги до 6 237 грн та продовжено строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а 28 грудня 2021 року та 04 січня

2022 року повторно подав клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на те, що він є учасником бойових дій, які задоволенню не підлягають, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

29 січня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали справи № 709/118/21 із суду першої інстанції.

У червні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Підставою касаційного оскарженняОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вважає, що розглядувана справа пов`язана із захистом його порушених прав учасника бойових дій, зокрема передбаченого статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» переважного права учасника бойових дій на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці.

Звертає увагу, що суд першої інстанції звільнив його від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У відзиві, поданому до Верховного Суду,АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області вказує на відповідність оскаржуваної ухвали апеляційного суду висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1 від 10 квітня 2017 року.

03 листопада 2021 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області ухвалив рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . Стягнув з АРЗ СП Управління ДСНС України у Черкаській області на користь

ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 116 242,23 грн з відрахуванням всіх належних зборів, податків та обов`язкових платежів, 2 378,57 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 01 грудня 2021 року

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 листопада

2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та змінити вказане рішення в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

До апеляційної скарги ОСОБА_1 долучив копію посвідчення учасника бойових дій від 10 квітня 2017 року.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2021 року залишено без руху з наданням до

20 грудня 2021 року строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 7 232,40 грн.

Ухвала мотивована тим, що предметом спору у цій справі є поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, недоплаченої заробітної плати та інших виплат з компенсацією, передбачених премій, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування майнової та моральної шкоди, у зв`язку з чим апеляційний суд дійшов висновку, що справа не пов`язана із порушенням прав заявника, як учасника бойових дій, чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій.

20 грудня 2021 року ОСОБА_1 , посилаючись на пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», подав до суду апеляційної інстанції клопотання про звільнення від сплати судового збору як учасника бойових дій. При цьому звертав увагу, що не отримує заробітну плату та перебуває у скрутному майновому становищі.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволено частково. Зменшено ОСОБА_1 розмір судового збору за подання апеляційної скарги до 6 237 грн. Продовжено строк для усунення недоліків до 04 січня 2022 року.

Суд апеляційної інстанції, зменшуючи розмір судового збору до 6 237 грн, виходив з того, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, у зв`язку з чим, врахувавши майновий стан ОСОБА_1 , дійшов висновку про зменшення розміру судового збору (5 % річного доходу за 2020 рік) згідно з статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

28 грудня 2021 року та 04 січня 2022 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду клопотання, у яких просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» як учасника бойових дій. При цьому звертав увагу на положення пункту 13 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишено без задоволення. Апеляційну скаргу

ОСОБА_1 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області

від 03 листопада 2021 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма Закону України «Про судовий збір» має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій звільнені від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, у тому числі пільги та гарантії їх соціального захисту визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції на час подання апеляційної скарги ОСОБА_1 та прийняття оскарженої ухвали апеляційного суду) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

За чинного правового регулювання статус учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору у всіх, без винятку, справах.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має врахувати предмет та підстави позову; перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вказане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають пільги щодо переважного права на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали від 21 грудня 2021 року щодо надання документу про сплату судового збору.

Посилання заявника на те, що він є учасником бойових дій, а тому на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, апеляційний суд вважав безпідставним, оскільки справа не пов`язана із порушенням прав заявника, як учасника бойових дій та не стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій.

Разом із тим, визначаючи розмір судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 7 232,40 грн апеляційний суд не вказав, які саме позовні вимоги ОСОБА_1 , розглянуті судом першої інстанції та оскаржені ним в апеляційному порядку, підлягають оплаті судовим збором у зазначеному розмірі.

При цьому в контексті пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» слід мати на увазі, що за змістом статті 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Колегія суддів також звертає увагу, що за змістом апеляційної скарги, ОСОБА_1 рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області

від 03 листопада 2021 року в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування майнової шкоди в апеляційному порядку не оскаржував, а просив в цій частині залишити без змін, а отже ці вимоги не підлягали оплаті судовим збором при поданні апеляційної скарги.

Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 вважав незаконним своє звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у тому числі, з підстав порушення відповідачем гарантій, передбачених пунктом 13 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щодо переважного права учасника бойових дій на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці. При цьому завдання йому моральної шкоди, позивач пов`язував, зокрема, із незаконним, на його думку, звільненням з роботи проведеним з порушенням гарантій наданих йому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

На вказані обставини (предмет і підстави позову, межі апеляційного оскарження) апеляційний суд уваги не звернув та помилково залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 через несплату судового збору в сумі 7 232,40 грн (після зменшення - 6 237 грн), і, як наслідок, в подальшому з цих підстав помилково визнав неподаною та повернув апеляційну скаргу.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах

від 18 квітня 2022 року у справі № 910/6441/21 та від 31 серпня 2022 року у справі № 344/18162/21.

У справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400 402 406 409 411 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 18 січня 2022 року про повернення апеляційної скарги скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович