Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.03.2020 року у справі №753/9641/19

Постанова

Іменем України

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 753/9641/19

провадження № 61-4118св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересовані особи - Акціонерне товариство "Укрсоцбанк", приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мілоцький Олег Леонідович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року в складі судді Заставенко М. О.та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року в складі колегії суддів: Верланова С.

М., Савченка С. І., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця Мілоцького О. Л., в якій просить визнати неправомірними дії приватного виконавця Мілоцького О. Л., що полягали в описі, арешті та передачі арештованого транспортного засобу, що належить ОСОБА_2, скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 08 травня 2019 року та зобов'язати приватного виконавця Мілоцького О. Л. повернути вилучене майно.

Позовна заява обґрунтована тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 57184601, відкритого на підставі виконавчих листів № 753/39/17, виданих Дарницьким районним судом м. Києва від 07 липня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк" заборгованості за кредитним договором та судового збору.

Приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження було винесено постанову про опис та арешт майна боржника від 08 травня 2019 року, а саме: транспортного засобу марки "Mitsubishi Pajero" державний номерний знак НОМЕР_1, який в подальшому було вилучено та передано представнику державному підприємству "Сетам" (далі - ДП "Сетам") з метою його подальшої реалізації.

Згідно постанови про опис та арешт майна боржника не можливо провести ідентифікацію понятих, дані понятих занесено нерозбірливим почерком, неможливо ідентифікувати зберігача майна, його паспортних даних та місця проживання, а також інших осіб, яких долучено до проведення виконавчих дій, що викликає сумнів у незалежності та незацікавленості осіб, що приймали участь у виконавчих діях.

Приватний виконавець не з'ясував ступінь ризику втрати чи пошкодження автомобіля в разі передачі його на зберігання власнику, як того вимагає Порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, а прийняв рішення про передачу автомобіля на зберігання представнику ДП "Сетам". Також зазначав, що акт приймання-передачі автомобіля представнику ДП "Сетам" не відповідає вимогам, встановлених у Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, довіреність представника ДП "Сетам" не передбачає повноважень на прийняття майна саме від приватних виконавців. Постанова про опис та арешт майна під час опису, арешту й вилучення належного йому автомобіля йому не була вручена. Приватний виконавець йому запропонував проїхати до ДП "Сетам" для оформлення належним чином відповідного документу, а тому заявник вважав, що представник ДП "Сетам" під час опису та арешту автомобіля був відсутній. Вважає незаконною присутність представників поліції під час здійснення опису й арешту майна, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутня мотивована постанова приватного виконавця про залучення працівників поліції.

Такі дії скаржник, вважає неправомірними та такими, що проведені з порушенням чинних норм права, тому просить скасувати постанову приватного виконавця від 08 травня 2019 року про опис та арешт майна та зобов'язати приватного виконавця повернути вилучене майно.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що дії приватного виконавця щодо прийняття постанови про опис та арешт рухомого майна боржника та передачі цього майна представнику ДП "Сетам" відповідають вимогам закону та є правомірними.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 753/9641/19, витребувано її з Дарницького районного суду м. Києва.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У березні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що на момент вилучення арештованого автомобіля, він, згідно постанови приватного виконавця Говорова П. В. від 16 квітня 2019 року про опис та арешт майна (коштів) боржника в межах виконавчого провадження № ~organization0~, вже був описаний, арештований та переданий на зберігання ОСОБА_1.

Дану інформацію було доведено приватному виконавцю Мілоцькому О. Л.

У матеріалах виконавчого провадження відсутня постанова про передачу на зберігання арештованого автомобіля іншому зберігачу.

Акт приймання-передачі автомобіля представнику ДП "Сетам" не відповідає вимогам, встановлених у Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, довіреність представника ДП "Сетам" не передбачає повноважень на прийняття майна саме від приватних виконавців.

Постанова про опис та арешт майна під час опису, арешту й вилучення належного йому автомобіля йому не була вручена.

Крім того вказує, що під час здійснення опису й арешту майна був присутній наряд поліції, однак в матеріалах виконавчого провадження відсутня мотивована постанова приватного виконавця про залучення працівників поліції.

Доводи інших учасників справи

У травні 2020 року Мілоцький О. Л. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржувані рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суди встановили, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького О. Л. від 10 вересня 2018 року відкрито виконавче провадження № 57182040 з примусового виконання виконавчого листа № 753/39/17, виданого 07 липня 2018 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Укрсоцбанк" заборгованості за договором кредиту від 18 березня 2008 року № 404/10/08-А, з яких: заборгованість за тілом кредиту, за період з 26 липня 2013 року до 18 квітня 2016 року у розмірі 11 614,00 дол. США, що еквівалентно 295 980,05 грн; заборгованість за відсотками, за період з 26 липня 2013 року до 18 квітня 2016 року у розмірі 12 557,65 дол. США, що еквівалентно 320 028,75 грн; пеня за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 378 782,95 грн та пеня за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 124 642,55 грн

Також постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О.

Л. від 10 вересня 2018 року відкрито виконавче провадження № 57182656 з примусового виконання виконавчого листа № 753/39/17, виданого 07 липня 2018 року Дарницьким районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Укрсоцбанк" витрат на сплату судового збору у розмірі 16 791,51 грн та 18
470,66 грн.

10 вересня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мілоцьким О. Л. прийнято постанову про об'єднання виконавчих проваджень № 57182040 та № 57182656 у зведене виконавче провадження № 57184601.

Мілоцьким О. Л. направлено рекомендованою кореспонденцією на адресу боржника ОСОБА_1, яка була вказана у виконавчих документах: АДРЕСА_1, постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 вересня 2018 року та про стягнення з боржника основної винагороди від 10 вересня 2018 року, що підтверджується наявними у справі копіями матеріалів виконавчого провадження.

18 вересня 2018 року представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 ознайомився з матеріалами зведеного виконавчого провадження № 57184601.

Матеріали справи не містять доказів того, що боржник ОСОБА_1 або його представники подавали приватному виконавцю заяву щодо зміни адреси або надання іншої адреси ніж визначеної виконавчим документом.

У рамках зведеного виконавчого провадження № 57184601 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мілоцьким О. Л. прийнято постанову про арешт майна боржника від 10 вересня 2018 року, згідно з якою накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1

18 вересня та 10 жовтня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мілоцьким О. Л. прийнято постанови про розшук майна боржника ОСОБА_1

08 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мілоцьким О. Л. прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно з якою описано та накладено арешт на належний ОСОБА_1 транспортний засіб "Mitsubishi Pajero", державний номерний знак НОМЕР_1. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що опис та арешт транспортного засобу "Mitsubishi Pajero", державний номерний знак НОМЕР_1, здійснено у присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджено їх підписами на постанові, та їм були роз'яснені їх права та обов'язки відповідно до статті 22 Закону України "Про виконавче провадження". Також під час опису та арешту майна боржника були присутні стягувач та боржник ОСОБА_1, однак ОСОБА_1 відмовився підписувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08 травня 2019 року, про що зазначено приватним виконавцем у вказаній постанові.

Відповідно до акта приймання-передавання майна від 08 травня 2019 року приватним виконавцем Мілоцьким О. Л передано представнику ДП "Сетам" ОСОБА_7 транспортний засіб "Mitsubishi Pajero", державний номерний знак НОМЕР_1 для його подальшої реалізації з метою задоволення вимог стягувача та виконання рішення суду. ОСОБА_7 діяв як представник ДП "СЕТАМ" на підставі довіреності, виданої 01 квітня 2019 року ДП "Сетам" в особі директора філії у м. Києві та Київській області Ковтуненко О. А., згідно якої ОСОБА_7 уповноважений особисто приймати арештоване майно на зберігання від компетентних органів з правом підписання будь-яких документів, що підтверджують факт прийомки товарно-матеріальних цінностей. Строк дії довіреності до 01 квітня 2020 року

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького О. Л. від 10 травня 2019 року призначено суб'єкта оціночної діяльності товариство з обмеженою відповідальністю "Експертна служба України" (далі - ТОВ "Експертна служба України").

13 травня 2019 року ТОВ "Експертна служба України" складено звіт про оцінку колісного транспортного засобу "Mitsubishi Pajero" державний номерний знак НОМЕР_1, який 16 травня 2019 року направлений сторонам зведеного виконавчого провадження № 57184601, що підтверджується повідомленням про оцінку майна.

13 червня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мілоцьким О. Л. складено акт про проведені електронні торги, копія якого того ж дня направлена боржнику ОСОБА_1.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статі 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1 , 3 статті 411 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини 1 статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і частини 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", в тому числі вправі накладати арешт на майно боржника (пункт 5,6 частини третьої статті 11).

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Порядок накладення арешту регламентований статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження", за якою арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення і може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Копію такої постанови державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборон на його відчуження та боржнику. Ця постанова може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" про проведення опису майна боржника і накладання на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту.

Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивосте майна, його значення для власника чи володільця, необхідність використання та інших обставин.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в Частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акту опису майна видається боржнику, стягувачу, а у разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1, оскільки дії державного виконавця щодо арешту, опису та вилученню майна боржника відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", є правомірними, виправдані метою примусового виконавчого провадження.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із висновками суду, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції, були предметом перегляду судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки такі судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що судом касаційної інстанції рішення не змінюється та не ухвалюється нове рішення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 26 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун

М. Є. Червинська