Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.04.2019 року у справі №464/1138/18

Постанова

Іменем України

05 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 464/1138/18

провадження № 61-5114св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В.

М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго",

третя особа - Шевченківський відділ соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 24 вересня 2018 року в складі судді Горбань О. Ю. та постанову Львівського апеляційного суду від 31 січня 2019 року в складі колегії суддів: Савуляка Р.

В., Мікуш Ю. Р.,Приколоти Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (далі - ПрАТ "Львівобленерго"), за участю третьої особи - Шевченківського відділу соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про зобов'язання здійснити перерахунок пільги, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як мати загиблого військовослужбовця з 31 серпня 2015, користується 50 % знижкою на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" та 50 % знижкою відповідно до рішення Львівської міської ради "Про затвердження Положення про надання особам, статус яких визначено як бійці-добровольці, та членам їх сімей, а також членам сімей осіб, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції - мешканцям м. Львова" знижки плати за користування житлом та комунальними послугами. Постановою від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунальних послуг" встановлено соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо яких держава надає пільги та встановлює субсидії, зокрема:

- у будинках, обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання гарячої води - 130 кВт/год. на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт/год. на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більше ніж 250 кВт/год. на місяць;

- у будинках, обладнаних стаціонарними електроплитами, за відсутності централізованого постачання гарячої води -150 кВт/год. на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт/год. на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більше, ніж 270 кВт/год. на місяць.

Позивач вважала, що відповідач неправильно здійснює нарахування їй пільги, оскільки вона гарячою водою не користується, станом на 01 січня 2017 показник лічильника залишився незмінним - 900 куб. м, що свідчить про те, що відповідач неправомірно застосовував пільгу в межах 130 кВт/год.

Відповідно до проведеного нею розрахунку внаслідок неправильного застосованого розміру пільги різниця становить 550,76 грн, які позивач просила списати як переплату при сплаті за комунальні послуги.

Також позивач не погоджувалась з порядком розрахунку, оскільки на рахунок можна внести кошти лише у розмірі, зазначеному у квитанції або більшому, а в меншому не можна. Вважала, що такі дії відповідача щодо неї є неправомірними, порушують її права, завдають їй моральну шкоду, яку вона оцінила в розмірі 1 000 000,00
грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 24 вересня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю позовних вимог.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 31 січня 2019 рокурішення Сихівського районного суду міста Львова від 24 вересня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно посилався на акт від 26 квітня 2017 року, оскільки заяву про припинення споживання гарячої води нею подано в ЛМКП "Львівводоканал" у травні 2016 року. Пізніше відсутність споживання гарячої води підтверджено довідками, а акт було складено після подання чергової скарги на бездіяльність працівників ЛМКП "Львівводоканал" 04 квітня 2017 року.

У даній квартирі проживають та зареєстровані інші особи, які також, споживають електроенергію, але не мають права на пільгу та відповідно сплачують за електроенергію дешевшу вартість по першому блоці.

Її моральні страждання полягають у переживаннях щодо неможливості реалізувати свого права на належне споживання послуг, обмеження права на захист, порушення права на отримання інформації щодо суми пільги, які їй відповідач зобов'язаний надати відповідно до вимог закону.

ПрАТ "Львівобленерго" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, перебуває на обліку ЄДАРП як мати загиблого військовослужбовця з 31 серпня 2015, користується 50 % знижкою на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" та 50 % знижкою відповідно до рішення Львівської міської ради "Про затвердження Положення про надання особам, статус яких визначено як бійці-добровольці, та членам їх сімей, а також членам сімей осіб, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції - мешканцям м. Львова знижки плати за користування житлом та комунальними послугами".

У Шевченківському відділенні електропостачання ЛМ ВЕП ПрАТ "Львівобленерго" за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований побутовий споживач ОСОБА_1 та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1.

З 01 червня 2017 року згідно з поданим ОСОБА_1 до ПрАТ "Львівобленерго" актом від 26 квітня 2017 року № 028456, складеного ЛМКП "Львівводоканал" про те, що 26 квітня 2017 року обмежено подачу гарячого водопостачання і опломбовано вхідний кульовий кран, позивачу було змінено пільгову норму із 130 кВт*год. на 150 кВт*год. на місяць, (із врахуванням пільги "Члени сім'ї загиблого учасника АТО", згідно з якою встановлена 100 % знижка в оплаті спожитої електроенергії в межах пільгової норми).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 19 Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, із наступними змінами та доповненнями розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку.

Відповідно до пункту 20 ПКЕЕН розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не передбачено іншого терміну.

Знімання показань засобів обліку провадиться енергопостачальником та/або побутовим споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Побутовий споживач, як правило, знімає покази засобу обліку на перше число місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем) (пункт 21 ПКЕЕН).

Згідно з пунктом 31 ПКЕЕН споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмові заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт. Пільгова оплата електричної енергії здійснюється з дня подання побутовим споживачем заяви.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунальних послуг" установлено такі соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо яких держава надає пільги та встановлює субсидії:

- у будинках обладнаних стаціонарними електроплитами, за наявності централізованого постачання гарячої води - 130 кВТ*год. на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт*год. на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більше, ніж 250 кВт*год. на місяць.

- у будинках обладнаних стаціонарними електроплитами, за відсутності централізованого постачання гарячої води - 150 кВТ*год. на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт*год. на місяць на кожного іншого члена сім'ї (домогосподарства), але не більше, ніж 270 кВт*год. на місяць.

З 09 вересня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована пільга "Батьки загиблого військовослужбовця", згідно з якою встановлена 50 % знижка в оплаті спожитої електроенергії в межах 130 кВт*год. на місяць.

Доводи касаційної скарги стосовно відсутності споживання гарячої води не заслуговують на увагу, оскільки згідно з довідкою ЛМКП "Львівтеплоенерго" від 19 травня 2017 року централізоване постачання гарячої води у квартирі АДРЕСА_3 здійснювалось, не було обмежене чи відсутнє, кульовий кран опломбований не був, гаряча вода ОСОБА_1 не використовувалась.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунальних послуг" визначено, що соціальний норматив користування електроенергією в житлових приміщеннях, обладнаних стаціонарними електроплитами, в розмірі 150 кВт*год. на місяць на сім'ю (домогосподарство) встановлюється за повної відсутності централізованого постачання гарячої води. За тих самих умов, але у разі наявності централізованого постачання гарячої води, норма користування електроенергією становить 130 кВт*год. Відтак, законом не передбачено встановлення норми користування електроенергією в розмірі 150 кВт*год. в житлових приміщеннях, де централізоване постачання гарячої води наявне, але нею не користуються.

За адресою: АДРЕСА_1, встановлено двозонний прилад обліку електроенергії, який передбачає спеціальний розрахунок її вартості відповідно до формул, зазначених у постанові Національної комісії регулювання енергетики України від 14 липня 2006 року № 910 "Про затвердження Порядку визначення плати за електричну енергію побутовими споживачами, які розраховуються за електроенергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та мають пільги в оплаті житлово-комунальних послуг". Відповідно до абз. 8 пункту 21 ПКЕЕН у разі проведення побутовим споживачем розрахунків за спожиту електричну енергію згідно з показами встановленого на його об'єкті багатозонного засобу обліку обсяг спожитої електричної енергії визначається відповідно до питомої ваги обсягу електричної енергії, що спожита у відповідній зоні доби протягом розрахункового періоду, до загального обсягу спожитої електричної енергії в цьому періоді.

Таким чином, ураховуючи відповідні норми ПКЕЕН та постанову НКРЕ України від 14 липня 2006 року № 910 ПрАТ "Львівобленерго" правильно проводило розрахунки вартості спожитої електричної енергії із врахуванням диференційованого тарифу та належних апелянту пільг.

Необґрунтованими є твердження ОСОБА_1 про те, що відповідач заборонив та заблокував можливість сплачувати через банк суму коштів, яка є меншою, ніж та, що зазначена у квитанції і такі дії відповідача суперечать чинному законодавству.

Відповідно до пункту 19 ПКЕЕН розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів засобів обліку. Пункт 20 ПКЕЕН передбачає, що розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць.

Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не передбачено іншого терміну. Оплата спожитої електричної енергії здійснюється побутовим споживачем шляхом зарахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку (пункт 23 ПКЕЕН). Таким чином, ПКЕЕН не передбачають часткову або неповну оплату вартості електричної енергії.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдана, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 1 000
000,00 грн є похідними від позову про зобов'язання вчинити певні дії, відтак, враховуючи те, що судом не встановлено будь-яких неправомірних дій відповідача щодо ОСОБА_1 в межах заявленого позову, в матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності факту спричинення моральної шкоди.

Суд касаційної інстанції вважає, що такі висновки відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судами правильно застосовано закон, який підлягав до застосування, тому підстав для скасування судових рішень немає.

Інші доводи касаційної скарги на законність судових рішень не впливають та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 24 вересня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко