Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КЦС ВП від 09.08.2023 року у справі №187/1387/22 Постанова КЦС ВП від 09.08.2023 року у справі №187...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 09.08.2023 року у справі №187/1387/22
Постанова КЦС ВП від 09.08.2023 року у справі №187/1387/22
Постанова КЦС ВП від 09.08.2023 року у справі №187/1387/22

Державний герб України

Постанова

Іменем України

09 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 187/1387/22

провадження № 61-3732св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Садівниче товариство «Веселка»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2022 року у складі судді Іщенко І. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до до Садівничого товариства «Веселка» (далі - СТ «Веселка») про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 05 листопада 2022 року члену садівничого товариства ОСОБА_1 головою правління СТ «Веселка» Ганською Л. А. та іншими особами за участі електрика був відрізаний кабель, що приєднаний до електричного стовпу, який розташований на території його земельної ділянки № НОМЕР_1 , що привело до відсутності електроенергії в садовому будинку позивача та його моральних страждань. На адвокатський запит головою СТ «Веселка» було надано лист витяг з рішення № 10 від 04 листопада 2022 року зборів членів правління СТ «Веселка», в якому зазначено, що було виявлено 5 порушень в сфері електропостачання на території СГ «Веселка», зокрема на земельній ділянці № НОМЕР_1 , користувач ОСОБА_1 - самовільне підключення електроприладів поза засобами обліку електроенергії, а також зазначено про вжиття наступних заходів до користувача: відключення від систем електропостачання до усунення виявленого порушення. СТ «Веселка» було надано копію акту про порушення від 05 листопада 2022 року, у якому зазначено, що о 14:30 перевіркою встановлено, що за адресою, що належить ОСОБА_1 порушено облік електричної енергії: самовільне підключення поза засобами обліку електроенергії, порушення схеми обліку цілісності вхідного кабелю. Позивач вважає незаконними дії СТ «Веселка» щодо відключення від електропостачання його будинку, оскільки жодних інших самовільних підключень не має.

Просив суд:

визнати дії СТ «Веселка» незаконними;

зобов`язати СТ «Веселка» усунути перешкоди в користування будинком шляхом відновлення постачання електричної енергії споживачу;

стягнути із відповідача моральну шкоду в розмірі 45 000,00 грн;

покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.

Судові рішення мотивовані тим, що цей спір виник із корпоративних відносин, а тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року по справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19) надала правовий висновок, за яким корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 листопада 2019 у справі № 390/1229/18 надав правовий висновок стосовно віднесення спору про відключення кооперативом його члена від споживання електроенергії до корпоративного.

Позивач предметом позовних вимог визначив дії СТ «Веселка» по відключенню садової ділянки № 103 від електроживлення, які фактично пов`язані з діяльністю товариства та правом позивача на отримання послуг від товариства. Отже ОСОБА_1 , як член обслуговуючого кооперативу, має корпоративні права щодо товариства, у тому числі стосовно його діяльності у частині надання йому послуг кооперативу (щодо користування електроенергією), у зв`язку з чим спір має характер корпоративного, а тому підвідомчий господарському суду у незалежності від того, який спосіб захисту він обрав у спорі по відношенню до товариства.

Аргументи учасників справи

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували висновки зроблені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року № 695/2665/16-ц (14-105цс20); від 24 квітня 2019 у справі № 509/577/18; від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18; від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18; у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 березня 2020 року у справі № 922/756/19; від 12 лютого 2020 року у справі № 916/1253/19, від 03 березня 2020 року у справі № 922/756/19, від 05 березня 2020 року у справі № 918/703/18, від 04 серпня 2020 року у справі № 902/495/19, від 24 червня 2020 року у справі № 361/1059/17 та інших. А саме, з набранням чинності Законом України «Про кооперацію» (далі - Закон № 1087-IV) садівничі товариства отримали можливість здійснити реєстрацію такої юридичної особи, як обслуговуючого кооперативу. Відповідно до статті 15 цього Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Можна зробити висновок, що кооперація є одним із різновидів господарської діяльності, здійснюваної у формі кооперативу, правовідносини з питань участі членів кооперативу в управлінні кооперативом та обранні органу управління належать до юрисдикції суду і не є внутрішньою діяльністю кооперативу. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 жовтня 2020 року № 695/2665/16-ц (14-105цс20) вказує, що у разі, якщо спір стосується реалізації прав членів кооперативу на управління кооперативом, тобто корпоративних за змістом правовідносин, то він підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Разом з тим, Верховним Судом в порядку цивільного судочинства розглянуті справи про визнання незаконними дій щодо відключення від електропостачання будинку, про зобов`язання відновлення постачання електричної енергії споживачу та стягнення моральної шкоди: постанова Верховного Суду від 23 лютого 2022 року по справі № 766/11669/20, постанова Верховного Суду від 06 квітня 2020 року справа № 707/883/17 та інші. У постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року по справі № 766/11669/20, скасоване рішення апеляційного суду про закриття провадження у справі з посиланням на те що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, та справу направлено на новий розгляд.

З урахуванням викладеного суди у справі, яка переглядається, зробили помилковий висновок, що позовні вимоги фактично пов`язані з діяльністю товариства та це є юрисдикцією господарського суду, оскільки позивачем не ставилися вимоги щодо його участі у діяльності або в управлінні товариством.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи про порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної юрисдикції (частина шоста статті 403 ЦПК України).

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 липня 2023 року повернено справу на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що СТ «Веселка» згідно статуту є неприбутковою організацією, обслуговуючим кооперативом, який має статус юридичної особи та об`єднує громадян для досягнення спільної мети та здійснення діяльності, яка передбачена цим статутом.

Позивач ОСОБА_1 прийнятий в члени СТ «Веселка», оскільки він подав заяву на вступ та отримав від правління товариства відповідну книжку, а також сплачував членські внески з моменту вступу. Відповідно до пункту 2.5. статуту товариства у редакції 1990 року, видача правлінням товариства книжки члена товариства підтверджує його членство у товаристві.

ОСОБА_1 має в користуванні земельні ділянки № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , що підтверджується копією членської книжки садовода.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже загальні суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) вказано, що «критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18(провадження № 12-136гс19); від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б(провадження № 12-143гс19)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 вересня 2021 року в справі № 761/3726/19 (провадження № 61-8396св21)зазначено, що:

«у справі, що переглядається, позивач вимагає у судовому порядку зобов`язати відновити постачання електричної енергії на садову ділянку № НОМЕР_2 , що їй належить, для використання у власних побутових потребах. Отже, спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер - щодо користування членом товариства майном товариства - електричними мережами, відповідно, спірні відносини не мають характеру корпоративних. З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі з посиланням на те, що цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підвідомчий господарському суду, оскільки спір не пов`язаний з підприємницькою діяльністю чи корпоративними відносинами, а тому відповідно до положень статті 20 ГПК України не відноситься до юрисдикції господарських судів.

У справі № 390/1229/18, яка розглядалась Верховним Судом 27 листопада 2019 року, вирішувався спір про визнання неправомірними дій садового товариства з відключення від електромережі садового товариства будинку позивача, зобов`язання підключити до електромережі садового товариства, визнання неправомірними дій щодо відсторонення позивача від членства в правлінні садового товариства, зобов`язання поновити у членах правління садового товариства. У наведеній справі № 390/1229/18 позивач оскаржував рішення правління садового товариства про відключення належної йому ділянки від електропостачання та відсторонення його від членства в правлінні до загальних зборів. Погодившись із висновками судів, що вирішення спору у справі № 390/1229/18 належить до юрисдикції господарських судів, Верховний Суд, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), виходив із того, що відповідно до статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напрямку його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув, а тому такий спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Разом з тим, у розглядуваній справі № 761/3726/19 позивачем заявлено вимоги лише про зобов`язання відповідача відновити постачання електричної енергії до ділянки позивача, тобто підстави та предмет позову не стосуються захисту корпоративних прав позивача, а спірні відносини не є подібними із відносинами, у межах яких вирішувався спір судом у справі № 390/1229/18.

Верховний Суд наголошує, що не буд-який спір між членом садового товариства та товариством є корпоративним, а лише той, який пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи - садового товариства. Спори між членом садового товариства та садовим товариством щодо користування електромережою товариства, у тому числі щодо оскарження розміру заборгованості за спожиту електроенергію, правомірності відключення, про зобов`язання підключити електропостачання - належить до юрисдикції цивільного суду, оскільки не пов`язані з вирішенням питань участі в управлінні цим товариством. Доводи відзиву на касаційну скаргу про те, що позивач у цій справі є членом ОК «СТ «Івушка», а отже, спір, що виник між сторонами з приводу незаконного, на думку позивача, відключення від електричної мережі ділянки, яка знаходиться у межах ОК «СТ «Івушка», є корпоративним та підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, спростовується наведеними висновками Верховного Суду, оскільки стосуються захисту права на користування електрообладнанням садового товариства, а не участі в управлінні товариством, чи щодо створення, діяльності та припинення як юридичної особи товариства, тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства».

У цій справі суд першої інстанції послався на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 309/1299/18 надав правовий висновок стосовно віднесення спору про відключення кооперативом його члена від споживання електроенергії до корпоративного. Проте суд не звернув уваги на те, що позивач у справі № 309/1299/18 оспорював рішення правління Садового товариства «Супутник» про відсторонення його від членства в управлінні кооперативу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), посилання на яку міститься в оскаржених судових рішеннях, зробила висновок, за яким корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами. Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Разом з тим, у наведеній справі позивач звернувся до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу з вимогою визнати недійсним рішення, ухвалене загальними зборами його членів 10 грудня 2016 року, яким: надано згоду голові правління ЖБК «Совіньйон-2» на підписання від імені кооперативу договору купівлі-продажу з ТОВ «Комунсервіс», предметом якого є магістральний водопровід; змінено склад засновників кооперативу; затверджено нову редакцію статуту ЖБК «Совіньйон-2» з новою назвою - ОК «ЖК «Совіньйон-2».

У справі, що переглядається, суди не врахували, що не буд-який спір між членом садового товариства та товариством є корпоративним, а лише той, який пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи. Спори між членом садового товариства та садовим товариством щодо користування електромережею, у тому числі щодо оскарження розміру заборгованості за спожиту електроенергію, правомірності відключення, про зобов`язання підключити електропостачання належить до юрисдикції цивільного суду, оскільки не пов`язані з вирішенням питань участі в управлінні та діяльності цього товариства. Позивачем заявлено вимоги про зобов`язання відповідача відновити постачання електричної енергії до ділянки позивача для використання у власних побутових потребах, тобто підстави та предмет позову не стосуються захисту корпоративних прав позивача. Тому суди помилково відмовили у відкритті провадження у справі з посиланням на те, що цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скаргидають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення скасувати та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 400 402 406 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати