Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.03.2018 року у справі №750/2928/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 750/2928/17

провадження № 61-10781 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач -публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2017 року в складі судді Рахманкулової І. П. та на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2017 року в складі колегії суддів Бобрової І. О., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

20 березня 2017 року ПАТ «Чернігівобленерго» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків в сумі 91 714,69 грн, завданих порушенням Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - ПКЕЕН).

В обґрунтування своїх вимог товариство вказувало, що при перевірці приладів обліку та оплати за електроенергію у помешканні відповідача, працівниками ПАТ «Чернігівобленерго» було виявлено порушення пункту 48 ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення ОСОБА_1 електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника з порушенням схеми обліку, прихованим типом прокладання.

Позивач указував, що внаслідок такого підключення ОСОБА_1 споживала електроенергію, але вона не обліковувалася лічильником, установленим постачальником послуги.

Унаслідок протиправних дій позивачеві завдані збитки, факт несанкціонованого використання електроенергії та розмір таких збитків ОСОБА_1 спочатку сама визнала, однак потім відмовилася сплачувати борг.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 11 квітня 2017 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Чернігівобленерго» 91 714,69 грн заборгованості за електроенергію.

Суд першої інстанції виходив із того, що належними та допустими доказами підтверджується факт порушення споживачем правил користування електроенергією, а саме її використання без обліку на відповідному лічильнику, внаслідок чого позивачеві завдані збитки, розмір яких визначений у встановленому законом порядку.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2017 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2017 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

26 січня 2018 року ОСОБА_1 з пропуском строку на касаційне оскарження подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2017 року.

Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

14 травня 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції до завершення розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року клопотання ОСОБА_1 задоволено, зупинено виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2017 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2017 року, до завершення розгляду касаційної скарги.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі відповідач просить оскаржувані судові рішення скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відзив на касаційну скаргу

У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача на дану касаційну скаргу, в якому товариство просило залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 20 грудня 2016 року працівникамиПАТ «Чернігівобленерго» в присутності ОСОБА_1 складений акт про порушення № 150150, згідно з яким вона як споживач порушила пункт 48 Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), а саме: здійснила самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника з порушенням схеми обліку, скритим типом прокладання. Електроенергія споживається, а засобом обліку не враховується. Під час складання акту проводилася фотозйомка та відеофіксація

Розмір збитків за неправомірне використання електричної енергії становить 91714,69 грн.

Указаний акт підписаний працівниками ПАТ «Чернігівобленерго» та ОСОБА_1 , яка виклала свої зауваження до змісту акта, а саме вказала, що будинок нею був куплений із виявленим відгалудженням, про яке вона не знала.

На засіданні комісії Чернігівських МЕМ із розгляду актів про порушення ПКЕЕН від 17 січня 2017 року, оформленого протоколом № 5, у присутності споживача ОСОБА_1 розглянутийакт № 150150 від 20 грудня 2016 року та визнано причетність споживача до порушення, а також вирішено вручити споживачу рахунок на оплату, розрахунок до акта та протокол. ОСОБА_1 розписалася в даному протоколі без зауважень.

Остання технічна перевірка в будинку відповідача проводилася 17 квітня 2013 року відповідно до завдання на виконання робіт з однофазними лічильниками безпосереднього включення. Під час здійснення даної перевірки енергопостачальником здійснювалася заміна електролічильника, наявність самовільного підключення до електромережі не зафіксований.

У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 не заперечувала той факт, що після засідання комісії Чернігівських МЕМ визнала розмір заборгованості та просила про реструктуризацію боргу, проте відповідну заяву енергопостачальнику не написала.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.

Згідно з частиною другою статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Пунктами 48, 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року, передбачено випадки настання відповідальності споживача, зокрема, за розкрадання електричної енергії в разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку та встановлено порядок фіксації даного порушення шляхом складення акту.

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина друга цієї статті).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Установивши той факт, що при перевірці дотримання відповідачем вимог Закону України «Про електроенергетику» було встановлено спосіб розкрадання електроенергії про що зазначено в акті перевірки, з зазначенням схеми та підтверджено матеріалами фото-та відео зйомки, а також визначено розмір завданих збитків, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 квітня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук