Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 13.04.2020 року у справі №200/20311/18

Постанова

Іменем України

01 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 200/20311/18

провадження № 61-6028св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",

відповідачі: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Плахотін Максим Павлович, ОСОБА_1,

треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення Бабушкінского районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2019 року у складі судді Томаша В. І. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2020 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду з позовом до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Плахотіна М.

П., ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання дій незаконними та скасування рішень державного реєстратора.

Позовна заява мотивована тим, що 02 серпня 2006 року між Акціонерним товариством (далі - АТ) "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "ОТП Банк", яке в свою чергу передало право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № МL-302/246/2006. Відповідно до умов кредитного договору, останній отримав кредит у сумі 144 280 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, у той же день між сторонами було укладено договори іпотеки № PCL-302/246/2006 та № PCL-302/246/2006/1, за умовами яких ОСОБА_1 у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 02 серпня 2006 року, передав в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Грошових зобов'язань ОСОБА_1 не виконав, у зв'язку із чим рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2012 року у справі № 2-2411/11 солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором у сумі 1 016 653,00 грн.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу кредитного портфелю та договору про відступлення права вимоги від 25 листопада 2011 року ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором від 02 серпня 2006 року та договорами іпотеки від 02 серпня 2006 року.

Вказувало, що дізналося про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22 вересня 2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Плахотіним М. П., реєстровий номер 1241.

Ураховуючи наведене, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило суд визнати незаконними дії державного реєстратора: щодо державної реєстрації закриття права власності за ОСОБА_1 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 15125889) та на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: ~organization0~), у зв'язку зі знищенням об'єктів;

щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 20636560), проведену на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Левлекс" б/н від 05 жовтня 2007 року;

щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 20636560), проведену на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 10 червня 2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Плахотіним М. Д., реєстровий номер: 822;

щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєтраційний номер майна: 20636560), проведену на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22 вересня 2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Плахотіним М. П. реєстровий номер: 1241.

Також просило: скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації закриття права власності за ОСОБА_5 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 15125889), у зв'язку зі знищенням об'єкту;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації закриття права власності за ОСОБА_1 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: ~organization1~), у зв'язку зі знищенням об'єкту;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 20636560), проведену на підставі рішення Постійно діючого третейського суду При Асоціації "Левлекс" б/н від 05 жовтня 2007 року;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 20636560), проведену на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого 10 червня 2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Плахотіним М. П., реєстровий номер: 822;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 20636560), проведену на підставі договору купівлі- продажу, посвідченого 22 вересня 2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Плахотіним М. П., реєстровий номер: 1241.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бабушкінского районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2019 року у задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пропустив строк позовної давності, про застосування наслідків якого було заявлено відповідачем.

При цьому, висновків щодо обґрунтованості позовних вимог по суті судом викладено не було.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково.

Рішення Бабушкінского районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2019 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є правильним, проте суд першої інстанції помилково зазначив підстави відмови у задоволенні позову, як звернення до суду поза межами позовної давності, проте у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Суд вказав, що спірні правовідносини фактично виникли між позивачем та третьою особою - ОСОБА_2, оскільки він на час розгляду справи є власником спірного нерухомого майна, а, на думку позивача останній не мав правових підстав для набуття права власності на зазначене нерухоме майно. Тобто, позов мав бути пред'явлений до ОСОБА_2, тому суд позбавлений можливості вирішувати питання обґрунтованості позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2020 року до Верховного Суду, ТОВ "ОТП Факторинг Україна", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно встановили обставини справи та не врахували, що ним було обрано спосіб захисту та склад учасників справи виходячи з існуючої на той час судової практики. Вказує, що на час формування Великою Палатою Верховного Суду правових висновків щодо оскарження незаконних реєстраційних дій, у позивача в силу норм ЦПК України вже не було можливості змінити суб'єктний склад учасників справи та спосіб захисту.

Також посилається на помилковість висновків суду першої інстанції щодо пропуску ним строку позовної давності, оскільки навіть на сьогодні товариство не дізналося про особу, яка порушила його право. Тому, вважає, що перебіг позовної давності ще не розпочався.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2020 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними, не впливають на правові висновки судів у цій справі, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

02 серпня 2006 року між АТ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", яке в свою чергу передало право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № МL-302/246/2006. Відповідно до умов кредитного договору, останній отримав кредит у сумі 144 280 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, у той же день між сторонами було укладено договори іпотеки № PCL-302/246/2006 та № PCL-302/246/2006/1, за умовами яких ОСОБА_1 у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 02 серпня 2006 року, передав в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Грошових зобов'язань ОСОБА_1 не виконав, у зв'язку із чим рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2012 року у справі № 2-2411/11 солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором у сумі 1 016 653,00 грн.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу кредитного портфелю та договору про відступлення права вимоги від 25 листопада 2011 року ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором від 02 серпня 2006 року та договорами іпотеки від 02 серпня 2006 року.

На підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22 вересня 2011 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Плахотіним М. П., реєстровий номер: 1241, право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині 2 статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 та постанові Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 (пункт 1 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Судові рішення суду першої інстанції, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

За правилами частини 1 статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Разом з тим, положеннями частини 5 статті 12 ЦПК України на суд покладені певні обов'язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема: керує ходом судового процесу; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених частини 5 статті 12 ЦПК України.

Частинами 1 та 2 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Встановивши, що на час розгляду справи право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2, який є третьою особою у цій справі, а позивач не звертався до суду першої інстанції з клопотанням про залучення його до участі у справі, як співвідповідача, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна", оскільки наслідки вирішення цієї справи безпосередньо впливають на зміст і стан речового права третьої особи у справі.

Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що належним відповідачем у таких справах є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з посиланням на правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 серпня 2019 року у справі № 752/8287/18 (провадження № 14-330цс19).

Ця позиція є незмінною.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання касаційної скарги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на те, що на час формування Великою Палатою Верховного Суду правових висновків щодо оскарження реєстраційних дій, у нього за правилами ЦПК України вже не було можливості змінити суб'єктний склад учасників справи та спосіб захисту, не спростовує висновків апеляційного суду та не впливає на правильність вирішення спору судом.

Крім того, рішення суду першої інстанції у цій справі було ухвалено раніше, ніж прийнята постанова Великої Палати Верховного Суду, на яку послався суд апеляційної інстанції, а частиною 3 статті 51 ЦПК України визначено, що після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Разом з тим, Верховний Суд не є законодавчим органом влади та не створює норм матеріального чи процесуального права, а лише роз'яснює їх правильне застосування. Тобто вказані норми права існували й на час пред'явлення позову, що не перешкоджало позивачу правильно визначити суб'єктний склад відповідачів.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, звернув увагу на порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки вирішення цього спору прямо стосується цивільного права особи, яку не було залучено до розгляду справи у якості співвідповідача, проте був позбавлений процесуальних повноважень (стаття 367 ЦПК України) виправити цей недолік розгляду справи на стадії апеляційного перегляду справи та розглянути позовні вимоги по суті, тому правильно відмовив у задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" з інших правових підстав.

Зазначене не перешкоджає ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернутися до суду з позовом до належного відповідача на загальних підставах.

Згідно із частиною 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення суду першої інстанції, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінского районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2019 року в незміненій після апеляційного перегляду частині та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк