Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.05.2019 року у справі №759/17788/17

Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 759/17788/17

провадження № 61-9675св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент міського благоустрою та збереження природнього середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Святошинського районного суду міста Києва, у складі судді Сенька М. Ф., від 19 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Приходька К. П., Таргоній Д. О., Журби С. О., від 16 квітня 2019 року.

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства «Київблагоустрій» (далі - КП «Київблагоустрій») виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент міського благоустрою та збереження природнього середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, щов ніч з 28 травня 2017 року на 29 травня 2017 року працівниками КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводились незаконні дії по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів, які знаходяться в обслуговуючому кооперативі «Кооперативна-3», за адресою: м. Київ, просп. Ак. Корольова, 5, а невідомі особи вивозили на автомобілях демонтовані гаражні ворота та інші конструкції.

В результаті незаконних дій по фізичному знищенню та руйнуванню приватних гаражів, які знаходяться в обслуговуючому кооперативі «Кооперативна-3», за адресою: м. Київ, просп. Ак. Корольова, 5, працівниками комунального підприємства «Київблагоустрій» власниками гаражів було викликано працівників поліції на місце події, якими зафіксовано подію та складено протокол.

ОСОБА_1 зазначив, що внаслідок незаконних дій працівників КП «Київблагоустрій» йому, як власнику гаражного боксу № НОМЕР_1 н за адресою: АДРЕСА_1 , було завдано матеріальних збитків на суму 307 030, 00 грн.

Крім того, позивач стверджував, що крім матеріальних збитків, йому було завдано моральної шкоди, яка полягає у спричиненні негативних наслідків в результаті незаконного знищення приватного майна, як безпосередньо під час вчинення правопорушення, так і після нього. Моральну шкоду позивач оцінив у розмірі п`яти прожиткових мінімумів, що складає 8 120 грн.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь 307 030, 00 грн в якості відшкодування матеріальних збитків, 8 120, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 307 680, 00 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 8 120, 00 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем без будь-яких попереджень та вручення приписів власникам гаражів, у тому числі позивачу, зламано замок кооперативу, який не було видно в полі зору охоронця гаражного кооперативу, завезено свою техніку та зруйновано нерухоме майно, яке належить власникам гаражів, чим завдано позивачу збитків. Дії відповідача щодо завдання майнової шкоди позивачу та порушення права власності позивача на об`єкт нерухомого майна доведено письмовими доказами. Відповідач не надав суду докази, які б свідчили про спростування тверджень позивача.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргу КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без задоволення, а рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при вирішенні спору районним судом правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у справі доказам, застосовано закон, що регулює спірні правовідносини, зроблено обґрунтований висновок про задоволення позову, оскільки доказами, що містяться в матеріалах справи, в повній мірі доведено заявлені позовні вимоги щодо відшкодування завданої майнової та моральної шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить скасувати рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі № 826/734/17 було задоволено адміністративний позов обслуговуючого кооперативу «Кооперативна-3» до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради. Визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради щодо видачі доручення №064-11370 від 23 листопада 2016 року. Скасовано доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради № 064-11370 від 23 листопада 2016 року.

Суд адміністративної юрисдикції визнав протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради щодо прийняття рішення про демонтаж гаражів по АДРЕСА_1 .

Позивачем не доведено, що гаражний бокс позивача демонтовано внаслідок протиправних дій КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а прийняті рішення ґрунтуються виключно на припущеннях.

Згідно складених актів за наслідками проведеного демонтажу на підставі рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради № 064-11370 від 23 листопада 2016 року виконавцем таких робіт є ТОВ «Вістекс-компані». КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради не вчиняло жодних дій на виконання рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради.

Саме ТОВ «Вістекс-компані» було підприємством, що здійснювало демонтаж згідно рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради. Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували факт вчинення КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) будь-яких дій із демонтажу гаражів по АДРЕСА_1 . Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що належне позивачу майно є знищеним.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент міського благоустрою та збереження природнього середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про відшкодування майнової та моральної шкоди призначено до судового розгляду колегії у складі п`яти суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті судових рішень, якими було встановлено, що позивач довів завдання йому шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними. Завдані позивачу збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача з підстав, передбачених статтею 1166 ЦК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно витягу із реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічного паспорту на гараж від 17 лютого 2017 року гаражний бокс АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Згідно доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 23 листопада 2016 року надано дозвіл КП «Київблагоустрій» на вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою за адресою: АДРЕСА_1 .

Між КП «Київблагоустрій» та ТОВ «Вістекс-Компані» укладено договір від 10 травня 2017 року згідно якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з надання послуг по демонтажу (розбиранню, знесенню) самовільно розміщених на території міста Києва об`єктів (будівель, споруд, елементів благоустрою, залишків будівельних матеріалів тощо).

Без будь-яких попереджень та вручених приписів власникам гаражів, у тому числі позивача, було зруйновано нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить власникам гаражів, чим завдано позивачу шкоди.

Бокс № 44н, площею 62,1 кв. м, в обслуговуючому кооперативі «Кооперативна-3», який належить позивачу на праві власності, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , був демонтований 29 травня 2017 року на підставі договору від 10 травня 2017 року.

Судами також встановлено, що згідно пояснень представника відповідача, підрядна організація, яка виконувала доручення відповідача, не перевірила точної адреси нерухомого майна, та зруйнувала ті об`єкти, які знаходилися поряд та були схожі на гаражі.

Згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/734/17, яка набрало законної сили від 14 грудня 2017 року, визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо видачі доручення № 064-11370 від 23 листопада 2016 року. Скасовано доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо видачі доручення № 064-11370 від 23 листопада 2016 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян,інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідноз частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини другої статті 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Згідно статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, настанні інших негативних наслідків.

За правилами частини першої статті 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При оцінці розміру відшкодування моральної шкоди доцільно враховувати розмір майнової шкоди, якої зазнав потерпілий. При цьому у статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до положень пункту 13.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/105, порядок розміщеннямалих архітектурних форм та тимчасових споруд визначений Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року, Положенням про розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27 листопада 2008 року, Правилами забудови м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 року, іншими правилами (положеннями), встановленими Київською міською радою.

Пунктом 20.2.11 Правил благоустрою міста Києвапередбачено, що у разі виявлення силами Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) самовільно встановлених елементів благоустрою, його власнику вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу у триденний термін.

Пунктами 13.3.1-13.3.2 Правил благоустрою міста Києва передбачено, що демонтаж, перевезення, зберігання самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд, власники яких ухиляються від демонтажу або власники яких не відомі, відновлення благоустрою на місці самовільного встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд здійснюється Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та підпорядкованими йому організаціями за кошти міського бюджету. Рішення про демонтаж самовільно встановлених розміщених малих архітектурних форм та тимчасових споруд приймається Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з урахуванням пропозицій органів, що виявили самовільне розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, а також взявши до уваги обставини, встановленні постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі № 826/734/17, дійшов обґрунтованого висновку щодо покладення обов`язку з відшкодування завданої позивачу майнової й моральної шкоди саме на КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), враховуючи положення статей, 1166, 1167, частини другої статті 1172, статті 1192 ЦК України.

Судами встановлено, що гараж, який належав позивачу на праві власності, за адресою: АДРЕСА_1 , було знесено ТОВ «Вістекс-компані», яке діяло на виконання договору від 10 травня 2017 року, який було укладено між КП «Київблагоустрій», як замовником, та ТОВ «Вістекс-компані», як виконавцем (підрядником). При цьому жодних повідомлень чи приписів про усунення порушень позивачу вручено не було, а рішення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради про демонтаж гаражів від 23 листопада 2016 року, яке було скасоване постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі № 826/734/17, було прийнято щодо іншої адреси: м . Київ, проспект Академіка Корольова, 5-а.

Відповідачем не заперечується, що згідно складених актів за наслідками проведеного демонтажу на виконання рішення (доручення) Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради № 064-11370 від 23 листопада 2016 року, виконавцем робіт по демонтажу гаражів виступало ТОВ «Вістекс-компані», яке діяло за замовленням КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про спростування тверджень позивача щодо неправомірності дій по знесенню гаражу, а також доказів на спростування розміру завданої майнової та моральної шкоди.

При визначенні розміру завданої майнової шкоди суди взяли до уваги звіт про проведення незалежної оцінки вартості гаражного боксу №44/н, складений ТОВ «Прайм Гранд», відповідно до якого ринкова вартість вказаного боксу №44/н за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 17 травня 2017 року становить 307 030, 00 грн.

Встановленими у справі обставинами підтверджено наявність підстав для відшкодування відповідачем завданої позивачу майнової шкоди.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 31 липня 2019 року у справі № 759/17785/17 (провадження № 61-10810св19).

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 19 січня 2019 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович