Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.06.2019 року у справі №306/1198/17

Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 306/1198/17

провадження № 61-9263св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В. (суддя-доповідач), суддів:Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В.,

позивач - Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 березня 2019 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Джуга С. Д., Кожух О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішень судів

У червні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» (далі - ПАТ «Закарпаттяобленерго») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків за спожиту електричну енергію.

Позов мотивовано тим, що під час проведення обстеження електроустановки відповідача представниками ПАТ «Закарпаттяобленерго» виявлено порушення, а саме: змонтовано дублюючий ввід до лічильника з використанням схованої електропроводки, за фактом виявленого порушення складений акт від 28 лютого 2017 року № 118124, оскільки електроенергія не обліковувалася і не оплачувалася.

Комісією Свалявського району електричних мереж ПАТ «Закарпаттяобленерго» з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН, Правила) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем Правил, встановлено, що сума спожитої електроенергії становить 57 433,64 грн.

Оскільки відповідач не вживає заходів щодо оплати недооблікованої електроенергії, ухиляється від добровільної сплати заподіяної шкоди, позивач просив стягнути із відповідача на свою користь суму завданих збитків у розмірі 57 433,64 грн та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2017 року позов задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Свалявського району електричних мереж ПАТ «Закарпаттяобленерго» 15 682,55 грн завданих збитків за спожиту електричну енергію. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що нарахування збитків за актом від 28 лютого 2017 року № 118124 за період, що передує даті укладення договору між сторонами, суперечить вимогам нормативних документів у галузі електроенергетики, оскільки під час укладення договору про користування електричною енергією електропостачальник зобов`язаний провести технічну перевірку схеми електропостачання помешкання з метою виявлення можливих фактів самовільного підключення електроустановок, порушень у роботі розрахункового електролічильника, а тому нарахування збитків необхідно проводити за період із 05 травня 2016 року (дата укладення договору) по 28 лютого 2017 року.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 березня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Закарпаттяобленерго» задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2017 року скасовано. Позов ПАТ «Закарпаттяобленерго» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Закарпаттяобленерго» 57 433,64 грн завданих збитків. Вирішено питання розподілу судових витрат. Заяву ПАТ «Закарпаттяобленерго» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Закарпаттяобленерго» 4 000,00 грн, понесених на правничу допомогу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновок місцевого суду про нарахування збитків за період із 05 травня 2016 року по 28 лютого 2017 року не ґрунтується на нормах закону та фактичних обставинах справи. При проведенні обстеження електроустановки відповідача представниками ПАТ «Закарпаттяобленерго» виявлено змонтований дублюючий ввід до лічильника з використанням схованої електропроводки і спожита електроенергія не обліковувалася та не оплачувалася, що є порушенням пункту 48 ПКЕЕН, на підставі складених документів комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕН проведено визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕН.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У травні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 березня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не надав жодного доказу, який би доводив факт споживання відповідачем електроенергії поза приладом обліку. У справі не встановлено методів розкрадання, не перевірено технічної можливості безоблікового споживання електроенергії, зокрема, чи працював при включеному навантаженні диск електролічильника і чи споживалася при цьому електроенергія, не встановлено наявність при цьому струму у електричних розетках та/або роботи будь-яких електоприладів. У разі підтвердження енергопостачальником факту безоблікового споживання розрахунок міг бути проведений лише за період із 01 січня 2017 року - дати контрольного огляду, до дня виявлення порушення - 28 лютого 2017 року. Апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, а саме акта про порушення ПКЕЕН від 28 лютого 2017 року № 118124.

У липні 2019 року від ПАТ «Закарпаттяобленерго» надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якому заявник просить відхилити указану касаційну скаргу та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Заявник зазначає, що акт про порушення ПКЕЕН від 28 лютого 2017 року № 118124 складений відповідно до вимог пункту 53 ПКЕЕН, пунктів 4.6 та 4.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Вчинення відповідачем порушення ПКЕЕН під час контрольного огляду засобу обліку виявити неможливо.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не підлягає задоволенню із таких підстав.

Встановлені судами обставини

28 лютого 2017 року представниками Свалявського РЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго» у присутності споживача ОСОБА_3 (власником будинку є ОСОБА_1 ), проведено обстеження електроустановок, із застосуванням фотокамери, за адресою: АДРЕСА_1 , щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку і виявлено змонтований дублюючий ввід до лічильника з використанням схованої електропроводки.

За вказаним фактом представниками постачальника електричної енергії: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 складено акт про порушення ПКЕЕН від 28 лютого 2017 року № 118124, в якому зазначено про відмову споживача від підпису.

Допитані у суді свідки - представники ПАТ «Закарпаттяобленерго» - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що вони проводили обстеження електроустановок у будинку споживача і виявили споживання електричної енергії поза приладом обліку та змонтований дублюючий ввід до лічильника з використанням схованої електропроводки, яка вела на горище будинку і споживачем не дано доступу до його огляду. Спожита таким чином електроенергія не обліковувалася і не оплачувалася.

На підставі складених документів комісією ПАТ «Закарпаттяобленерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕН відповідно до методики та пункту 53 ПКЕЕН проведено визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ОСОБА_1 ПКЕЕН, та встановлено, що останньою спожито електричну енергію на суму 57 433,64 грн. Рішення комісії РЕМ в установленому порядку оформлено протоколом від 21 березня 2017 року № 35.

Не погоджуючись із сумою нарахування, ОСОБА_1 звернулася до комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН, за результатами розгляду якої акт про порушення ПКЕЕН на суму 57 433,64 грн залишено без змін.

Нормативно-правове обґрунтування

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Методикою, ПКЕЕН.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною четвертою статті 26 Закону України «Про електроенергетику», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з пунктом 48 Правил (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач несе відповідальність згідно з законодавством за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електроенергії без приладів обліку.

За змістом пункту 53 Правил (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору).

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами, зокрема ПКЕЕН, встановлений Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Методика).

Відповідно до підпункту 5 пункту 3.1 Методики ця методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводок до електромережі електропостачальника або іншого споживача (власника мережі) з порушенням схеми обліку.

За змістом пункту 3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за кількістю днів:

якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводились) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки;

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції, встановивши, що при проведенні обстеження електроустановки відповідача представниками ПАТ «Закарпаттяобленерго» виявлено змонтований дублюючий ввід до лічильника з використанням схованої електропроводки і спожита електроенергія не обліковувалася та не оплачувалася, такі порушення не могли бути виявлені представниками енергопостачальника під час проведення контрольного огляду приладу обліку, правильно застосував наведені вище положення законодавства та дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав здійснення перерахунку вартості необлікованої електричної енергії за три роки.

Доводи касаційної скарги про те, що акт про порушення ПКЕЕН від 28 лютого 2017 року № 118124 не є належним доказом у справі, позивачем не доведено факт споживання відповідачем електроенергії поза приладом обліку, представники ПАТ «Закарпаттяобленерго» під час проведення контрольного огляду електролічильника мали можливість виявити самовільне підключення електроустановки, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки такі доводи по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки апеляційним судом, який їх обґрунтовано спростував. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Посилання заявника у касаційній скарзі на правові висновки, зроблені Верховного Судом у постанові від 30 травня у справі № 727/5624/15-ц, є необґрунтованими, оскільки обставини у вказаній справі не є тотожними обставинам у цій справі. Так у справі № 727/5624/15-ц спір виник щодо самовільного підключення, яке мало місце в обхід приладу обліку поза межами квартири, а саме несанкціоноване під`єднання до електромережі поза межами приладу обліку в щитовій, які знаходиться на сходовій клітці багатоповерхового будинку.

Верховний Суд не бере до уваги посилання заявника на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 лютого 2015 року у справі № 6-1168св15 та від 23 вересня 2015 року у справі № 6-14869св15, з огляду на те, що судові рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не є обов`язковими для Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не свідчать про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Щодо заяви ПАТ «Закарпаттяобленерго» про розподіл судових витрат, клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла заява ПАТ «Закарпаттяобленерго» про розподіл судових витрат після постановлення рішення судом касаційної інстанції, у якому заявник просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Закарпаттяобленерго» 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції.

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, у якому заявник просить суд зменшити витрат на професійну правничу допомогу, понесенні ПАТ «Закарпаттяобленерго», до 1 415,00 грн, у разі задоволення заяви ПАТ «Закарпаттяобленерго» про розподіл судових витрат.

Одночасно із клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшли заперечення проти розподілу судових витрат, у якому заявник просить відмовити у задоволенні заяви ПАТ «Закарпаттяобленерго» про розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання стягнення витрат на правову допомогу, Верховний Суд виходить із такого.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Положеннями статті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

ПАТ «Закарпаттяобленерго» до суду касаційної інстанції додані докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, а саме: витяг з договору про надання професійної правничої допомоги від 30 січня 2018 року № 38, належним чином завірені копії додатку № 90 до договору про надання професійної правничої допомоги від 30 січня 2018 року № 38 та рахунку від 20 червня 2019 року № 79, платіжне доручення від 24 червня 2019 року № 7120 на суму 5 000,00 грн, звіт щодо виконання доручення клієнта згідно з додатком № 90 до договору про надання професійної правничої допомоги від 30 січня 2018 року № 38.

Оцінивши надані ПАТ «Закарпаттяобленерго» докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу та врахувавши зміст та обсяг наданих робіт, а також фактичний об`єм виконаної роботи, колегія судів Верховного Суду вважає заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги за складення відзиву на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у розмірі 5 000,00 грн обґрунтованим та таким, що відповідає критеріям реальності адвокатських витрат, а також критеріям розумності та справедливості.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Закарпаттяобленерго» на відшкодування понесених витрат на правничу допомогу за складення відзиву на касаційну скаргу у розмірі 5 000,00 грн.

Посилання у запереченнях на заяву про розподіл судових витрат на те, що вказана справа є малозначною, а тому позивач мав можливість залучити до участі у справі будь-кого із працівників юридичного підрозділу, не укладаючи договір із адвокатським об`єднанням, є безпідставними, оскільки кожен має гарантовану можливість вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як він того потребує у суб`єктів, яких обирає на власний розсуд.

Той факт, що адвокат Чекан В. В., яка представляє інтереси позивача у справі, одночасно обіймає у ПАТ «Закарпаттяобленерго» посаду заступника начальника юридичного відділу, не може бути належною підставою для відмови у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки договір про надання правової допомоги укладений безпосередньо не із адвокатом Чекан В. В., а із Професійним адвокатським об`єднанням «Консенсус».

Доводи представника відповідача у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу не відповідає вимогам співмірності, визначених у статті 137 ЦПК України, а також засадам розумності та справедливості, є безпідставними, оскільки нічим не підтвердженні та зводяться до суб`єктивних суджень заявника.

Заявляючи клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, сторона відповідача не довела неспівмірності таких витрат, що є її процесуальним обов`язком.

Керуючись статтями 141, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 березня 2019 року залишити без змін.

Заяву Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про розподілу судових витрат задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков А. С. Олійник С. О. Погрібний В. В. Яремко