Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 07.10.2018 року у справі №676/1417/17

Постанова

Іменем України

08 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 676/1417/17

провадження № 61-44502св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_5,

третя особа - Департамент економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Бондаря О. О. від 10 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П'єнти І. В., Талалай О. І. від 15 серпня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП

ОСОБА_5), третя особа - Департамент економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської ради, про заборону вчинення неправомірних дій та приведення земельної ділянки у попередній стан.

Позовну заяву мотивовано тим, що вона є власником житлових квартир за АДРЕСА_1. Відповідач без будь-якого дозволу неподалік вказаного будинку здійснює розкриття дорожнього полотна, що може призвести до руйнування та знищення житла, влаштувала огорожу, чим обмежила рух транспортних засобів до будинку. На її думку, ФОП ОСОБА_5, відповідно до договору про розкриття фундаментів від 2016 року, не може проводити земляні роботи по розкриттю дорожнього покриття. Крім того, відповідачем не було виконано вимоги проектної документації, а тому будівельні роботи, які вчиняються на даний час, є незаконними.

Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_4 просила суд заборонити ФОП ОСОБА_5 здійснювати земельні роботи, які пов'язані з розкриттям дорожнього полотна за вказаною вище адресою та привести його до попереднього стану за власний рахунок; зобов'язати відповідача демонтувати огорожу, встановлену навколо проведення земельних робіт.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 15 серпня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не доведено, що діями відповідача по розкриттю дорожнього полотна за адресою:

АДРЕСА_2 порушуються її права як власника нерухомого майна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що виконання земляних робіт відповідачем проводиться на проїзній частині дороги, яка знаходиться біля будинку, квартири в якому належать їй на праві власності, чим порушуються її права щодо під'їзду до цього будинку. Крім того, вказаний житловий будинок є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення, а тому такого виду роботи можуть негативно вплинути на стан будівлі. Вказані роботи відповідач проводить без відповідних дозволів, що є порушенням чинного законодавства. Таким чином, вважає, що висновки судів про відсутність порушення її прав є помилковими.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_4 євласником житлових квартир АДРЕСА_1 (а. с. 126, 126 зворот).

10 жовтня 2016 року між Департаментом економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської ради і

ФОП ОСОБА_5, як переможцем конкурсу на здійснення археологічних досліджень та розкриття фундаментів втраченої забудови, укладено договори про розкриття фундаментів, предметом яких є проведення підготовчих робіт по розкриттю фундаментів з метою уточнення та обліку нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади АДРЕСА_2

Відповідно до висновку про проведення наукового археологічного дослідження земельної ділянки від 03 квітня 2017 року, наданого державним підприємством «Науково-дослідний центр» Охоронної археологічної служби України, земельна ділянка по АДРЕСА_2, яка надається ОСОБА_5 для реконструкції (відтворення) втраченої історичної забудови в межах існуючих фундаментів під житловий будинок, належить до складу земель історико-культурного призначення. Ці археологічні об'єкти мають бути дослідженні усією площею та на усю глибину культурного шару. Такі дослідження мають передувати будь-яким земляним чи будівельним роботам на ділянці.

Відповідно до повідомлення Українського регіонального спеціалізованого науково-реставраційного інституту «Укрзахідпроектреставрація» Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 01 березня 2017 року будинки за АДРЕСА_1 взято на облік як пам'ятки архітектури місцевого значення під назвою «житлові будинки (руїни)» відповідно до розпорядження представника Президента України у Хмельницькій області від 18 квітня 1993 року № 438.

Вказані обставини визнавалися представниками позивача і відповідача.

23 березня 2017 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ФОП ОСОБА_5 об'єкта: археологічні дослідження та розкриття фундаментів по

АДРЕСА_2. За результатами перевірки встановлено, що на момент проведення перевірки виконання будівельних робіт не виявлено і порушень містобудівного законодавства не встановлено (а. с. 36-38).

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з частинами першою та шостою статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено що, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобіганню такому порушенню.

Відповідно до наведених норм зазначений спосіб захисту права власності спрямований на попередження можливого порушення, які на момент подання позову відсутні або не настали, але при цьому у власника є всі підстави вважати, що дії відповідних осіб неминуче призведуть до порушення його права у майбутньому.

Після настання порушення прав та законних інтересів власника він має право вимагати усунення будь-яких створених йому перешкод у користуванні своїм майном на підставі статті 391 ЦК України.

За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що позивачем не доведено та не надано належних доказів порушення його прав, як власника квартир у житловому будинку, неподалік якого відповідачем здійснюється наукове археологічне дослідження земельної ділянки, яке передбачає розкриття фундаменту з метою уточнення та обліку нерухомого майна, належного територіальній громаді. Вказані роботи ведуться з дозволу власника земельної ділянки, на підставі укладеного відповідачем із Департаментом економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської ради договору. Суди правильно вказали на те, що позивачем не доведено тих обставин, що вказані роботи проводяться на проїзній частині дороги біля будинку № 1б по вул. П'ятницькій і такі перешкоджають позивачу щодо під'їзду до цього будинку, або що ці роботи призводять до руйнації вказаного будинку.

Таким чином, належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення прав позивача, як власника будинку, квартири в якому належать їй на праві власності, біля якого проводяться вказані вище роботи, остання не надала. Зокрема, позивач не заявляла клопотання про проведення відповідної експертизи, яка б підтвердила факт порушення її прав.

Посилання заявника в касаційній скарзі про те, що відповідач проводить археологічні дослідження земельної ділянки без одержання відповідних дозвільних документів спростовуються документами, чинність яких презюмується. Крім того, такі посилання на правильність висновків судів попередніх інстанції не впливають, оскільки позивач не довела порушення своїх прав виконанням відповідачем вказаних вище робіт.

Судами попередніх інстанцій відповідно до вимог статті 89 ЦПК України надано оцінку усі наявним в матеріалах справи доказам, що надавалися учасниками справи, доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року тапостанову Апеляційного суду Хмельницької області від 15 серпня 2018 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С.Ф. Хопта