Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.12.2019 року у справі №755/1750/19

Постанова

Іменем України

06 травня 2020 року

м. Київ

справа № 755/1750/19

провадження № 61-21536св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пенсіон-ЮА», ОСОБА_2 ,

треті особи:приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Худова Юлія Олександрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенсіон-ЮА» на постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенсіон-ЮА» (далі - ТОВ «Пенсіон-ЮА»), ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Худова Ю. О., ТОВ «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів», про розірвання договору довічного утримання.

Позов обґрунтовано тим, що 04 квітня 2017 року між нею та ТОВ «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів» укладено договір про надання послуг, за умовами якого товариство зобов`язується надати клієнту юридичні та інші інформаційно-консультаційні послуги, пов`язані з укладенням надалі договору довічного утримання щодо об`єкта нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також допомогу у виконанні умов договору.

10 квітня 2017 року між нею та ТОВ «Пенсіон-ЮА» в особі ОСОБА_2 укладений договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Худовою Ю. О., за реєстровим № 457.

Відповідно до пункту 1 договору ОСОБА_1 передає у власність, а набувач отримує у власність квартиру АДРЕСА_1 , а ТОВ «Пенсіон-ЮА» зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням довічно на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 7 цього договору ТОВ «Пенсіон-ЮА» зобов`язується довічно утримувати ОСОБА_1 , тобто забезпечувати грошовими ресурсами, на які відчужувач самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами тощо. Сторони домовились, що утримання оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 700 грн на місяць, які будуть щомісячно надаватися відчужувачу способом, указаним у пункті 8 цього договору.

Відповідач належним чином не виконує умови договору. Внаслідок неналежного виконання договору виникла заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг. Квартира не придатна для проживання, позивач за власні кошти змушена здійснювати її ремонт, відповідачем неналежно виконуються умови пункту 7 договору.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила розірвати договір довічного утримання, укладений 10 квітня 2017 року між нею та ТОВ «Пенсіон-ЮА» в особі ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Худовою Ю. О., за реєстровим № 457; скасувати заборону, накладену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Худовою Ю. О., зареєстровану у реєстрі за № 458; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що ТОВ «Пенсіон-ЮА» належним чином виконує умови договору довічного утримання від 10 квітня 2017 року, тому відсутні підстави для розірвання зазначеного договору. Також не підлягають задоволенню позовні вимоги стосовно скасування заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Худовою Ю. О., що зареєстрована в реєстрі за № 458, і визнання за позивачем права власності на вказану квартиру, оскільки дані вимоги є похідними від вимог про розірвання договору довічного утримання, в задоволенні яких судом відмовлено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 31 липня 2019 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано договір довічного утримання, укладений 10 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Пенсіон-ЮА» в особі ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Худовою Ю. О., за реєстровим № 457.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 . У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не має наміру надалі отримувати від товариства допомогу, послуги, кошти. Протягом тривалого часу сторони не можуть знайти порозуміння та не роблять будь-яких кроків, спрямованих на розв`язання проблем, які виникли під час виконання договору довічного утримання. ТОВ «Пенсіон-ЮА» не виконує належним чином умов договорудовічного утримання від 10 квітня 2017 року, тому наявні підстави для розірвання зазначеного договору. Також підлягають задоволенню позовні вимоги стосовно скасування заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2019 року ТОВ «Пенсіон-ЮА» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану судову постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 13 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що ТОВ «Пенсіон-ЮА» належним чином виконує умови договору довічного утримання від 10 квітня 2017 року. З листопада 2018 року ОСОБА_1 перестала впускати в квартиру АДРЕСА_1 помічниць по господарству. Пунктом 7 договору довічного утримання від 10 квітня 2017 року передбачено, що у випадку, якщо відчужувач відмовиться від того, щоб помічницю по господарству впустити в квартиру, що буде підтверджено в присутності трьох свідків, то даний обов`язок не буде вважатися не виконаним.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ «Пенсіон-ЮА» підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

04 квітня 2017 року між ТОВ «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг, за умовами якого товариство зобов`язується надати клієнту юридичні та інші інформаційно-консультаційні послуги, пов`язані з укладенням у подальшому договору довічного утримання щодо об`єкта нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також допомогу у виконанні умов договору.

10 квітня 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Пенсіон-ЮА» в особі ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Худовою Ю. О., за реєстровим № 457.

Відповідно до пункту 1 зазначеного договору ОСОБА_1 передає у власність, а набувач отримує у власність квартиру АДРЕСА_1 , у свою чергу ТОВ «Пенсіон-ЮА» зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням довічно на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 7 договору ТОВ «Пенсіон-ЮА» зобов`язується довічно утримувати ОСОБА_1 , тобто забезпечувати грошовими ресурсами, на які відчужувач самостійно буде забезпечувати себе харчуванням, одягом, лікарськими засобами тощо. Сторони домовились, що утримання оцінюється сторонами за спільною згодою у розмірі 700 грн на місяць, які будуть щомісячно надаватися відчужувачу способом, указаним у пункті 8 цього договору.

Крім вищезазначеної суми, набувач зобов`язаний щомісячно оплачувати житлово-комунальні послуги за квартиру у строки, встановлені відповідними договорами про надання таких послуг, незалежно від того, з ким вони укладені (набувачем чи відчужувачем) та незалежно від зміни тарифів.

До оплачуваних щомісячних витрат на житлово-комунальні послуги належить: 1) послуги з утримання будинків і споруд прибудинкових територій; 2) плата за користування природним газом; 3) теплопостачання; 4) водопостачання; 5) електроенергія; 6) абонентська плата за стаціонарний телефон (крім міжнародних, міжміських розмов та розмов з абонентами мобільного зв`язку) та радіоточку; 7) послуги соціального пакету кабельного телебачення та оплата домофону.

Відповідно до положень пункту 8 договору грошове утримання буде щомісячно виплачуватись, починаючи з моменту укладення договору до 10 числа поточного місяця готівкою на руки під розписку.

Згідно з пунктом 9 договору одноразове грошове утримання визначено сторонами за спільною згодою у розмірі 30 000 грн, які відчужувач отримав повністю від набувача перед підписанням цього договору.

Договір може бути розірваний за згодою сторін, а у випадку невиконання його істотних умов і відмови від добровільного розірвання однієї зі сторін - у судовому порядку. При розірванні договору у добровільному порядку відчужувач зобов`язаний повернути набувачу усі витрати, які набувач поніс при виконанні договору протягом його дії згідно з пунктами 7-9 цього договору. Договір довічного утримання припиняється зі смертю відчужувача.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

У статті 749 ЦК України закріплено обов`язки набувача за договором довічного утримання (догляду), якими можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (частина перша цієї статті).

За змістом пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини.

Правовим наслідком розірвання договору довічного утримання у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане (частина перша статті 756 ЦК України).

Частиною другою статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Звертаючись до суду з позовом про розірвання договору довічного утримання, позивач посилалась на те, що з вини відповідачів у неї виникла заборгованість зі сплати за комунальні послуги, що за пунктом 7 договору довічного утримання є підставою для його розірвання.

Установивши, що відповідач належним чином не виконує своїх зобов`язань за договором довічного утримання, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про наявність правових підстав для розірвання договору довічного утримання.

Відповідачами на підтвердження виконання ними передбачених договором довічного утримання обов`язків не надано належних та допустимих доказів.

Доводи касаційної скарги про те, що складанням актів про відмову позивача у допуску працівниць-доглядальниць до квартири товариство фактично виконує свої зобов`язання за договором, є безпідставними, оскільки в пункті 7 договору довічного утримання сторони погодили інші умови.

Безпідставними є доводи товариства про те, що воно належним чином виконувало зобов`язання за договором довічного утримання, проте позивач відмовлялася від їх отримання, оскільки вказані обставини вже були предметом дослідження апеляційним судом, їм надана оцінка на підставі належних і допустимих доказів, а суд касаційної інстанції відповідно до статті 400 ЦПК України не здійснює переоцінку цих доказів.

Згідно з частинами першої, четвертої статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Матеріали справи не містять доказів реєстрації спірної квартири за ТОВ «Пенсіон-ЮА», а тому визнання судовим рішенням права власності на квартиру за ОСОБА_1 є зайвим.

Згідно зі статтею 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені апеляційним судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, постанова апеляційного суду в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенсіон-ЮА» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенсіон-ЮА», ОСОБА_2 треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Худова Юлія Олександрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів», про визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 відмовити.

В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк