Історія справи

Постанова

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа № 456/443/18

провадження № 61-695 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина-Захід»,

представник відповідача - Кравчук Андрій Іванович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Захід» на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 липня 2018 року у складі судді Гули Л. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_4звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Захід» (далі - ТОВ «Галичина-Захід») про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що з 08 грудня 2011 року він працював водієм в автотранспортному цеху ТОВ «Галичина-Захід». З часу створення первинної організації профспілки працівників вказаного товариства та обрання його головою профспілкової первинної організації «Галичина-Захід» у нього з адміністрацією товариства почали виникати постійні конфлікти, що призвели до звільнення його з роботи наказом відповідача від 12 травня 2017 року № 363к, на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, з порушенням трудового законодавства. Зазначений наказ ним було оскаржено до Стрийського міськрайонного суду Львівської області, який за згодою сторін був скасований, а його поновлено на роботі, виплачено заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Після поновлення на роботі з 09 серпня 2017 року він приступив до роботи, добросовісно виконував свої трудові обов'язки, але з боку роботодавця висувались несправедливі претензії, складалися різного роду доповідні записки. 20 грудня 2017 року наказом ТОВ «Галичина-Захід» № 78-к на нього було накладено дисциплінарне стягнення - догану, підставою для накладення стягнення стала та обставина, що він не приступив до роботи 06, 07, 08, 09, 10 листопада 2017 року, первинна профспілкова організація не надала згоди на притягнення його до дисциплінарної відповідальності відповідно до частини другої статті 252 КЗпП України.

29 січня 2018 року наказом ТОВ «Галичина-Захід» № 107 «к» його було звільнено з роботи на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, за прогули без поважних причин, який він, на думку відповідача, вчинив 04, 05, 09 січня 2018 року. Цей наказ винесено товариством без згоди первинної організації профспілки працівників «Галичина-Захід» та вищого виборного органу - Львівської обласної організації профспілки працівників агропромислового комплексу.

Вважав своє звільнення незаконним, оскільки ним прогул без поважних причин не допускався, неправомірні дії відповідача призвели до погіршення стану його здоров'я, чим завдано йому моральної шкоди.

З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_4 просив суд визнати незаконними та скасувати: наказ ТОВ«Галичина-Захід» від 20 грудня 2017 року № 78-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4», наказ ТОВ «Галичина-Захід» від 29 січня 2018 року № 107 «к» «Про звільнення з роботи ОСОБА_4» на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, поновити його на роботі. Також просив стягнути з ТОВ «Галичина-Захід» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 30 січня 2018 року по 02 липня 2018 року у розмірі 27 182 грн 48 коп., моральну шкоду у розмірі 100 тис. грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 липня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано незаконними та скасовано наказ ТОВ«Галичина-Захід» від 20 грудня 2017 року № 78-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4», наказ ТОВ «Галичина-Захід» від 29 січня 2018 року № 107 «к» «Про звільнення з роботи ОСОБА_4» на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_4 на посаді водія підрозділу п/ферми ТОВ «Галичина-Захід» з 29 січня 2018 року. Стягнуто з ТОВ «Галичина-Захід» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 29 січня 2018 року по 30 липня 2018 року у розмірі 32 671 грн 25 коп. без врахування утримання податків та інших обов'язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оголошення догани позивачу проведено з порушенням положень статті 149 КЗпП України порядку застосування дисциплінарних стягнень, оскільки ОСОБА_4 не було повідомлено, у чому товариство вбачає порушення трудової дисципліни, яке потягло обрання саме такого заходу дисциплінарного стягнення. Відповідачем не зазначено, який саме пункт Посадової інструкції водія порушив позивач, від останнього не зажадали письмових пояснень щодо невиконання ним своїх трудових обов'язків 10 листопада 2017 року та причини спізнення на роботу у цей день, оскільки акт про відмову ОСОБА_4 від надання усних або письмових пояснень про причину невиконання ним своїх службових обов'язків складено 09 листопада 2017 року. Крім того, встановлено, що Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників ТОВ «Галичина-Захід», з якими позивач був ознайомлений тільки 14 серпня 2017 року та пункт 4.1, яких він порушив, що стало підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, затверджений не трудовим колективом, а першим заступником генерального директора ТОВ «Галичина-Захід», що суперечить положенням статті 142 КЗпП України. Вказані обставини свідчать про те, що наказ ТОВ «Галичина-Захід» від 20 грудня 2017 року № 78-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4» є незаконним та підлягає скасуванню.

Крім того, позивачем не було допущено прогул без поважних причин, оскільки 04, 05, 09 січня 2018 року він виходив на роботу о 05 годині, що підтверджується показаннями свідків, працював на перевантажувальній рампі, а тому, виконавши свою роботу та відпрацювавши повних 08 годин, о 13 годині він йшов додому. Хоча Правилами внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Галичина-Захід» передбачений графік роботи з 08.00 години до 17.00 години, однак у зв'язку з виробничою необхідністю працівники перевантажувальної рампи виходили на роботу о 05 годині, що й мало місце 04, 05 та 09 січня 2018 року. Профспілковий комітет не надав попередньої згоди на розірвання трудового договору з позивачем. Отже, звільнення позивача з роботи було здійснено відповідачем з порушенням положень трудового законодавства, так як ним прогул без поважних причин не допускався, унаслідок чого ОСОБА_4 підлягає поновленню на роботі та на його користь слід стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Позивачем належними доказами не підтверджено завдання йому відповідачем моральної шкоди.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року апеляційна скарга ТОВ «Галичина-Захід» залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачем не підтверджено належними доказами факт відсутності позивача на робочому місці 04, 05 та 09 січня 2018 року без поважних причин, оскільки останній у цей період виходив на роботу о 05 годині, що підтверджується показаннями свідків, працював на перевантажувальній рампі, виконавши свою роботу та відпрацювавши повних 08 годин. Профспілковий комітет не надав попередньої згоди на розірвання трудового договору з позивачем.

В іншій частині відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ТОВ «Галичина-Захід» просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що під час проведення 04, 05 та 09 січня 2018 року перевірки належного виконання працівниками перегрузочної рампи службових обов'язків членами комісії ТОВ «Галичина-Захід» було оглянуто робочі місця працівників та встановлено самовільне залишення ними перегрузочної рампи, у тому числі позивачем, робочих місць у робочий час. 26 січня 2018 року на засіданні профспілкового комітету на подання товариства було прийнято рішення про відмову у наданні попередньої згоди на розірвання трудового договору з позивачем. ТОВ «Галичина-Захід» вважало таку відмову необґрунтованою, унаслідок чого 29 січня 2018 року відповідач видав наказ про звільнення позивача на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України у зв'язку з прогулом без поважних причин. Отже, позивача було правомірно звільнено з роботи за прогул, оскільки будь-яких розпоряджень про вихід на роботу о 05 ранку замість виходу о 08 ранку останньому на надавалося.

Доводи особи, яка подала відзив

У березні 2019 року ОСОБА_4 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, прогул без поважних причин він не допускав. Позивача звільнено з роботи з порушенням положень трудового законодавства, оскільки згоди на таке звільнення ні профспілковим комітетом первинної профспілкової організації ТОВ «Галичина-Захід», ні Львівською обласною організацією профспілки працівників агропромислового комплексу не надавалося.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 456/443/18 зі Стрийського міськрайонного суду Львівської області.

У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз'яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Ураховуючи викладене, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що позивач 04, 05, 09 січня 2018 року виходив на роботу о 05 годині, що підтверджується показаннями свідків, працював на перевантажувальній рампі, а тому виконавши свою роботу та відпрацювавши повних 08 годин.

Суди дійшли вірного висновку про те, що хоча Правилами внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «Галичина-Захід» передбачений графік роботи з 08.00 години до 17.00 години, проте у зв'язку з виробничою необхідністю працівники перевантажувальної рампи, у тому числі ОСОБА_4, виходили на роботу о 05 годині, що й мало місце у спірний період і про що знало керівництво відповідача.

У пункті 10 частини першої статті 247 КЗпП України виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації надає згоду або відмовляє в наданні згоди на розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з працівником, який є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі та організації, у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною третьою статті 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

Відповідно до протоколу № 16 засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації ТОВ «Галичина-Захід» Львівської обласної організації профспілки працівників агропромислового комплексу від 26 січня 2018 року профспілковий комітет не надав попередньої згоди ТОВ «Галичина-Захід» на розірвання трудового договору з водієм ОСОБА_4

Постановою Президії Львівської обласної організації профспілки працівників агропромислового комплексу від 05 квітня 2018 року № П-15 відмовлено адміністрації ТОВ «Галичина-Захід» у наданні згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_4 з 29 січня 2018 року на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що звільнення позивача відбулось з порушенням його трудових прав, оскільки прогулу без поважних причин ним допущено не було.

Доводи касаційної скарги про те, що під час проведення 04, 05 та 09 січня 2018 року перевірки належного виконання працівниками перегрузочної рампи службових обов'язків членами комісії ТОВ «Галичина-Захід» було оглянуто робочі місця працівників та встановлено самовільне залишення ними перегрузочної рампи, у тому числі позивачем, у робочий час, безпідставні, так як спростовуються вищевказаними встановленими судами обставинами.

Посилання касаційної скарги на те, що відмова профспілкового комітету у наданні попередньої згоди на розірвання трудового договору з позивачем від 26 січня 2018 року є необґрунтованою, відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено, оскільки з висновку вбачається його обґрунтованість і вмотивованість.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Захід» залишити без задоволення.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 липня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник

Ю. В. Черняк