Історія справи

Постанова КЦС ВП від 05.05.2022 року у справі №311/3566/18

Постанова

Іменем України

05 травня 2022 року

м. Київ

справа № 311/3566/18

провадження № 61-16001св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»,

треті особи: Головне управляння Держпраці у Запорізькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, Профспілка трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Коваленком Володимиром Васильовичем, на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 13 серпня 2020 року у складі судді Носика М. А. та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Подліянової Г. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (далі - ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат»), треті особи: Головне управляння Держпраці у Запорізькій області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, Профспілка трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, визнання недійсним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, в якому просив суд:

- визнати нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 02 жовтня 2017 року о 19 год. 00 хв. в ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» під час виконання ним трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом;

- визнати недійсним та скасувати акт проведення повторного розслідування нещасного випадку від 03 липня 2018 року (форма Н-5);

- зобов`язати ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» скласти та видати акт розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 02 жовтня 2017 року о 19 год. 00 хв. під час виконання ним трудових обов`язків в ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» за формою Н-1;

- стягнути з ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 70 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працює підземним кріпильником на підземній дільниці «Дробильно-дозаторний комплекс» шахти «Експлуатаційна» ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат».

02 жовтня 2017 року в третю зміну (з 16 год. 30 хв. до 23 год. 42 хв.) начальником підземної дільниці «Дробильно-дозаторний комплекс» шахти «Експлуатаційна» ОСОБА_2 через гірничого майстра цієї ж дільниці ОСОБА_3 був виданий наряд ланці робітників у складі: підземного кріпильника ОСОБА_1 і підземного гірника ОСОБА_4 на зачищення приямків збору просипу зумпфів по Вантажному стволу № 1 і Вантажному стволу № 2, маневрові роботи з вагонами ВГ - 4,5, зачищення канавок вантажно-ковшовою установкою (ПКУ), обмін вагонів ВГ - 4,5 з горизонту 940 метра на горизонт 1140 метрів, ремонт блоків, лебідок, КС - 3 і доставку матеріалів.

У процесі виконання робіт ОСОБА_1 і ОСОБА_5 доставили трос 15 мм до приямку збору просипу зумпфа Вантажного ствола № 1, після чого приступили до доставки обладнання (пневмодвигуна П9-12) за допомогою транспортувального візка від Допоміжного ствола до Вантажного ствола № 1. Приблизно о 19 год. ОСОБА_1 під час доставки обладнання (пневмодвигуна П9-12) вагою 95 кг до візка, який знаходився на відстані 3,5 метрів, відчув біль в області попереку. ОСОБА_5 повідомив про це гірничому майстру ОСОБА_3 , який, в свою чергу, дав вказівку ОСОБА_1 виїжджати на поверхню і звернутися до фельдшерського пункту.

У зв`язку із вказаними подіями, больовим синдромом у попереку ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування, а потім ще деякий час був переведений на легку працю, але підприємством за наслідками розслідування цього випадку його не було визнано таким, що пов`язаний з виробництвом ані при первісному розслідуванні, ані після винесення припису № 1-06 від 04 червня 2018 року Головним управлінням держпраці у Запорізькій області та проведення повторного розслідування.

Позивач вважає складання актів за формою Н-5 та відмову у складанні акту за формою Н-1 неправомірними, оскільки висновки комісій з розслідування нещасних випадків не ґрунтуються на фактичних обставинах погіршення стану його здоров`я, зібраних медичних документах та медичних висновках.

При цьому, позивач зазначив, що неправомірними діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у порушенні його прав та невиконанні обов`язків ПрАТ«Запорізький залізорудний комбінат» щодо належного розслідування та оформлення нещасного випадку, що стався із ним під час виконання трудових обов`язків.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 13 серпня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 станом на 02 жовтня 2017 року вже мав захворювання хребта, тому загострення цієї хвороби під час виробничого процесу не можна вважати нещасним випадком, пов`язаним з виробництвом.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Коваленка В. В. подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 11 серпня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленка В. В. залишено без задоволення, рішення Василівського районного суду Запорізької області від 13 серпня 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

25 серпня 2021 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Коваленка В. В.звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 13 серпня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 серпня 2021 року у вказаній цивільній справі.

В касаційній скарзі заявник просить суд оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

02 листопада 2021 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленка В. В., в якому третя особа просила суд у задоволенні касаційної скарги представника позивача відмовити, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

02 листопада 2021 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку від ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленка В. В., в якому третя особа просила суд у задоволенні касаційної скарги представника позивача відмовити, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

02 листопада 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 працює підземним кріпильником на підземній дільниці «Дробильно-дозаторний комплекс» шахти «Експлуатаційна» ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат».

12 червня 2017 року ОСОБА_1 пройшов щорічний медичний огляд, під час якого у нього виявлено захворювання - попереково-крижову радикулопоатію, але він визнаний придатним для виконання обов`язків по професії, йому рекомендоване оздоровлення в профілакторії, що підтверджується Карткою робітника, який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду. Заперечень проти визнання його придатним для роботи за професією підземного кріпильника ОСОБА_1 не мав.

02 жовтня 2017 року в третю зміну начальником підземної дільниці «Дробильно-дозаторний комплекс» шахти «Експлуатаційна» ОСОБА_2 через гірничого майстра цієї ж дільниці ОСОБА_3 був виданий наряд ланці робітників у складі: підземного кріпильника ОСОБА_1 і підземного гірника ОСОБА_4 на зачищення приямків збору просипу зумпфів по Вантажному стволу № 1 і Вантажному стволу № 2, маневрові роботи з вагонами ВГ - 4,5, зачищення канавок вантажно-ковшовою установкою (ПКУ), обмін вагонів ВГ - 4,5 з горизонту 940 метра на горизонт 1140 метрів, ремонт блоків, лебідок, КС - 3 і доставку матеріалів.

У процесі виконання робіт ОСОБА_1 під час доставки обладнання відчув біль в області попереку, після чого гірничий майстер ОСОБА_3 дав вказівку ОСОБА_1 виїжджати на поверхню і звернутися до фельдшерського пункту.

Після огляду черговим фельдшером ОСОБА_6 позивач ОСОБА_1 був транспортований в приймальне відділення Комунальної установи «Дніпрорудненська міська лікарня» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, де був оглянутий черговим лікарем і направлений на стаціонарне лікування в терапевтичне відділення.

03 жовтня 2017 року при огляді лікарем-неврологом КУ «Дніпрорудненська міська лікарня» ОСОБА_1 поскаржився на болі у поперековій області. При об`єктивному огляді йому був встановлений діагноз: «Вертеброгенна лівостороння люмбоішіалгія, м`язово-тонічний, помірно больовий синдром».

12 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до адміністрації ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» із заявою про розслідування нещасного випадку.

Наказом адміністрації ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» № 660 від 12 жовтня 2017 року була створена комісія з розслідування даного випадку, яка вивчила обставини та ознайомилась із листами Комунальної установи «Дніпрорудненська міська лікарня» № 1342 від 20 жовтня 2017 року, № 1381 від 25. жовтня 2017 року.

З урахуванням матеріалів розслідування та отриманих від медичного закладу висновків Комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок з підземним кріпильником ОСОБА_1 стався внаслідок загального захворювання, у зв`язку із чим було прийнято рішення акт форми Н-1 не складати.

06 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Головного управління держпраці у Запорізькій області (зареєстрована 06 лютого 2018 року за № Б-127), в якій описував обставини нещасного випадку на виробництві, зазначав порушення норм підняття ваги, допущені при виконанні робіт начальником підземної дільниці «Дробильно-дозаторний комплекс» шахти «Експлуатаційна» ОСОБА_2 , вказував на помилки при вивченні медичної документації, просив повторно розслідувати нещасний випадок.

Приписом № 1-06 від 04 червня 2018 року Головне управління держпраці у Запорізькій області запропонувало адміністрації ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат»провести повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку.

Комісія, створена наказом адміністрації ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» № 378 від 13 червня 2018 року у зв`язку із отриманням припису Головного управління держпраці у Запорізькій області № 1-06 від 04 червня 2018 року (форма Н-9), провела повторне розслідування нещасного випадку, технічних та організаційних причин, які могли привести до погіршення стану здоров`я підземного кріпильника підземної дільниці «Дробильно-дозаторний комплекс» шахти «Експлуатаційна» ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» ОСОБА_1 під час роботи у третю зміну 02 жовтня 2017 року, та дійшла до висновку, що погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 сталося внаслідок загального захворювання у зв`язку зі змінами у стані здоров`я по типу поперекового остеохондрозу, у зв`язку із чим вирішено акт за формою Н-1 не складати.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 91/к від 02 вересня 2019 року у ОСОБА_1 мав місце хронічний хворобливий процес поперекового відділу хребта у вигляді його дегенеративно-дистрофічних змін. Зважаючи на характер самопочуття ОСОБА_1 на 02 жовтня 2017 року (до епізоду підняття ваги) патологічний процес в його організмі знаходився у стадії ремісії, тобто не викликав певної клінічної картини. Підняття ваги ОСОБА_1 могло спровокувати загострення патологічного процесу та викликати клінічну картину больового, м`язово-тонічного синдромів із статико-кінетичними порушення, яка і була зафіксована медичними працівниками Комунальної установи «Дніпрорудненська міська лікарня» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частинами першою, другою статті 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 171 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, врегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 за № 1232 (далі - Порядок № 1232), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, згідно з пунктом 47 якого за результатами спеціального розслідування складаються акти форми Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом).

Пунктом 7 Порядку встановлено, що розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров`я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов`язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві (далі - нещасні випадки).

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечних факторів, шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни.

Гострі професійні захворювання спричиняються впливом хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання.

Згідно із абз.1 пункту 8 Порядку про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.

Відповідно до пунктів 10 та 11 Порядку № 1232 роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов`язаний протягом доби наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менш як три особи та організувати розслідування. До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (за згодою), представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи.

У відповідності до пункту 13 Порядку комісія зобов`язана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з`ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов`язаний цей випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі - акт форми Н-5), а також акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі - акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов`язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом (далі - акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю; у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 згідно з додатком 5 (далі - карта форми П-5).

Акти форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід`ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.

Обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, передбачені пунктом 16 Порядку № 1232.

Разом із тим, пунктом 15 Порядку передбачено перелік обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1.

Згідно з підпунктом 18 пункту 15 Порядку обставиною, за якої нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є: раптове погіршення стану здоров`я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 77 ЦПК України).

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судами встановлено, що 12 червня 2017 року ОСОБА_1 пройшов щорічний медичний огляд, під час якого у нього виявлено захворювання - попереково-крижову радикулопоатію, але він визнаний придатним для виконання обов`язків по професії, йому рекомендоване оздоровлення в профілакторії, що підтверджується Карткою робітника, який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду. Заперечень проти визнання його придатним для роботи за професією підземного кріпильника ОСОБА_1 не мав.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 91/к від 02 вересня 2019 року у ОСОБА_1 виявлені помірно виражені дегенеративно-дистрофічні зміни поперекового відділу хребта, протрузії дисків у сегментах L1-L2, L2-L3, L3-L4, , L4-L5, L5-S1; ознак кіствово-травматичних змін, що можуть бути віднесені до травм, отриманих 02 жовтня 2017 року, не виявлено; встановлена клінічна картина є ознакою загострення дегенеративно-дистрофічних змін поперекового відділу хребта у вигляді больового та м`язово-тонічного синдромів із статико-динамічними порушеннями; за кілька місяців до досліджуваної дати 02 жовтня 2017 року в ОСОБА_1 виявлені ознаки хворобливого ураження попереково-крижового відділу хребта; станом на 02 жовтня 2017 року позивач мав хворобливий процес поперекового відділу хребта у вигляді його дегенеративно-дистрофічних змін, що відноситься до категорії захворювань.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 станом на 02 жовтня 2017 року вже мав захворювання хребта, прийнявши до уваги, що встановлена Порядком процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях, була дотримана, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що загострення вказаної хвороби позивача під час виробничого процесу не можна вважати нещасним випадком, пов`язанням з виробництвом, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Верховний Суд встановив, що судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Коваленком Володимиром Васильовичем, залишити без задоволення.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 13 серпня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 серпня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов