Історія справи

Постанова

Іменем України

04 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 642/2100/18-ц

провадження № 61-3080 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

представник позивача - ОСОБА_2 ;

відповідач - Харківська міська рада;

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Харкова у складі судді Шрамко Л. Л. від 13 вересня 2018 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2018 року, постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Пилипчук Н. П., Яцини В. Б., від 10 січня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який було уточнено, до Харківської міської ради про визнання її наймачем житлового приміщення.

Позовна заява мотивована тим, що у серпні 1992 року вона, як дружина наймача - ОСОБА_3 , вселилася у кімнату, площею 14,2 кв. м, яка знаходиться у квартирі АДРЕСА_1 , та проживає у ній по теперішній час.

Вказувала, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловіка - ОСОБА_3 вона неодноразово зверталася до Харківської міської ради із заявами про надання дозволу на переоформлення договору найму зазначеної вище кімнати та визнання її новим наймачем, проте відповіді вона так і не отримала.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд: визнати її наймачем кімнати, площею 14,2 кв. м, яка знаходиться у квартирі АДРЕСА_1 ; зобов`язати Харківську міську раду змінити договір найму вищевказаної кімнати, змінивши померлого наймача - ОСОБА_3 на нового - ОСОБА_1 .

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2018 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 14 листопада 2018 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_1 , зареєстровану у кімнаті, площею 14,2 кв. м, у квартирі АДРЕСА_1 , наймачем кімнати, площею 14,2 кв. м, у квартирі АДРЕСА_1 . Зобов`язано Харківську міську раду змінити договір найму кімнати, площею 14,2 кв. м, у квартирі АДРЕСА_1 , змінивши померлого наймача - ОСОБА_3 на нового наймача - ОСОБА_1 .

Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2018 року стягнуто з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 409 грн 60 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка вселилася у спірне житлове приміщення, як член сім`ї наймача, який помер, а тому має право на визнання її наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 10 січня 2019 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2018 року та додаткове рішення цього ж суду від 14 листопада 2018 року -без змін.

Погоджуючись із висновком районного суду, апеляційний суд також вказав, що позивачка вселилася та проживає у спірній житловій кімнаті з 1994 року, як дружина померлого наймача - ОСОБА_3 , шлюб з яким не розірвано, а тому відповідно до положень статті 106 ЖК Української РСР вправі вимагати визнання її наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Харківська міська рада, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду м. Харкова.

У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга Харківської міської ради мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позову, оскільки належним чином не дослідили усіх обставин справи. Позивачці було відмовлено у наданні адміністративної послуги та прийнятті рішення виконавчого комітету щодо визнання її наймачем займаного приміщення, оскільки нею не надано до управління обліку та розподілу житлової площі Харківської міської ради технічного паспорту, виготовленого за результатами проведення технічної інвентаризації зазначеного об`єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації. Крім того, позивачкою у заяві порушувалось питання щодо квартири в цілому, тоді як відповідно до довідки з місця проживання про склад сім`ї та прописку (реєстрацію) займане нею приміщення складає одну кімнату в комунальній квартирі. При цьому у наданому пакеті документів був відсутній правовстановлюючий документ на квартиру (частину квартири), внаслідок чого виникає низка питань щодо правомірності її заселення, а також щодо встановлення її статусу. Також суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що Харківською міською радою договори найму житлових приміщень не укладаються. Оскільки Харківська міська рада не порушувала права ОСОБА_1 , не чинила їй перешкод для визнання її наймачем, підстав для стягнення судових витрат немає. При цьому визнання ОСОБА_1 наймачем кімнати вважається правом спадкоємця на майно і витрати на оплату судового збору покладаються виключно на позивача.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою, другою статті 61 ЖК Української РСР визначено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається на підставі ордера у письмовій формі між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до частини першої, другої статті 64 ЖК Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Статтею 65 ЖК Української РСР передбачено, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно з частиною першою статті 106 ЖК Української РСР повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

Судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 17 січня 1989 року ОСОБА_3 визнано наймачем однієї кімнати, жилою площею 14,2 кв. м, комунальної з частковими зручностями квартири АДРЕСА_1 .

15 червня 1993 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб та з 27 грудня 1994 року остання зареєстрована та проживає у вищевказаній кімнаті по цей час.

Згідно з відповіді комунального підприємства «Жилкомсервіс» від 04 липня 2017 року квартира АДРЕСА_1 є комунальною. У зв`язку з відсутністю ордерів надати дублікат ордеру є неможливим.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_1 звернулась до Харківської міської ради з заявою про надання дозволу на переоформлення договору найму квартири та визнання її наймачем вищевказаної квартири. Відповідей нею не отримано.

Згідно з відповіді управління обліку та розподілу житлової площі департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради від 25 квітня 2018 року вбачається, що надана заява ОСОБА_1 не відповідає встановленим вимогам, а зазначена у ній інформація не відображає реальну картину справи. Зокрема, ОСОБА_1 порушує питання щодо квартири АДРЕСА_1 в цілому, тоді як відповідно до довідки з місця мешкання про склад сім`ї та прописку (реєстрацію) займане ОСОБА_1 приміщення складає одну кімнату у зазначеній комунальній квартирі. Вказана довідка повинна була бути подана в оригіналі. Інші документи (їх копії) повинні бути засвідчені у встановленому законодавством порядку. У наданому ОСОБА_1 пакеті документів відсутній правовстановлюючий документ на квартиру (частину квартири) АДРЕСА_1 , внаслідок чого виникає низка питань щодо правомірності заселення ОСОБА_1 , а також щодо встановлення її статусу. У зв`язку з чим ОСОБА_1 відмовлено у наданні відповідної адміністративної послуги і прийнятті рішення виконавчого комітету про визнання ОСОБА_1 наймачем займаного житлового приміщення за вищевказаною адресою.

З таких обставин суди дійшли правильного висновку про те, що позивачка вселилася та проживає у спірній житловій кімнаті з 1994 року, як дружина померлого наймача - ОСОБА_3 , шлюб з яким не розірвано, а тому відповідно до положень статті 106 ЖК Української РСР вправі вимагати визнання її наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача.

Доводи касаційної скарги про те, що Харківською міською радою договори найму житлових приміщень не укладаються безпідставні, так як міська рада є власником житлового фонду, до якого й відноситься спірна кімната, отже, прийняття рішень щодо зміни договору найму входить до компетенції місцевої ради. Крім того, позивачка просила не укласти новий договір найму, а лише змінити уже існуючий договір.

Посилання касаційної скарги на недотримання позивачкою процедури, порядку звернення до міської ради із заявою про заміну сторони договору найму також не заслуговують на увагу, так як спростовуються обставинами справи та суперечать вимогам законодавства.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовуються, на судові рішення не впливають, а в основному направленні на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу та залишити судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2018 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 10 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник

Ю. В. Черняк