Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.08.2018 року у справі №648/1226/17

Постанова

Іменем України

04 березня 2019 року

м. Київ

справа № 648/1226/17

провадження № 61-38628св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О.,

учасники справи:

позивач - Приватне підприємство «Космополія»,

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката Гончарова Михайла Васильовича на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2017 року у складі судді Кусік І. В. та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 17 травня 2018 року у складі колегії суддів: Полікарпової О. М., Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У квітні 2017 року Приватне підприємство «Космополія» (далі - ПП «Космополія») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просило визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки/паю НОМЕР_2 площею 6,38 га, кадастровий НОМЕР_1, укладений 01 квітня 2006 року між ПП «Космополія» і ОСОБА_4, зареєстрований у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 21 березня 2007 року за № 4АА002000-040771400210.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП «Космополія» посилалося на те, що 01 квітня 2006 року між ним і ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки НОМЕР_2 строком на 10 років, який 21 березня 2007 року було зареєстровано в Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 4АА002000-040771400210. У пункті 7 вказаного договору сторони погодили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, повідомивши письмово орендодавців про намір продовжити його дію не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії. Виконуючи умови договору, ПП «Космополія» листом повідомило ОСОБА_4 про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору на новий строк, додавши до нього проект додаткової угоди. Впродовж місячного строку з дня отримання повідомлення відповідач не висловила заперечень щодо поновлення договору. Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» ПП «Космополія» є добросовісним орендарем, який виконував і виконує свої обов'язки за укладеним договором, тому просило задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У травні 2017 року ПП «Космополія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, в якому просило визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки/паю НОМЕР_3 площею 5,94 га, кадастровий № НОМЕР_4, укладений 01 квітня 2006 року між ПП «Космополія» і ОСОБА_5, зареєстрований у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 21 березня 2007 року за № 4АА002000-040771400222.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП «Космополія» посилалося на ті ж обставини, що викладені у його позовній заяві до ОСОБА_4

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 31 серпня 2017 року об'єднано позов ПП «Космополія» до ОСОБА_4 про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та позов ПП «Космополія» до ОСОБА_5 про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2017 року об'єднані позови задоволено. Визнано договір оренди земельної ділянки/паю НОМЕР_2 площею 6,38 га, кадастровий НОМЕР_1, укладений 01 квітня 2006 року між ПП «Космополія» і ОСОБА_4, зареєстрований у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 21 березня 2007 року за № 4АА002000-040771400210, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. Визнано договір оренди земельної ділянки/паю НОМЕР_3 площею 5,94 га, кадастровий № НОМЕР_4, укладений 01 квітня 2006 року між ПП «Космополія» і ОСОБА_5, зареєстрований у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру 21 березня 2007 року за № 4АА002000-0407714002122, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ПП «Космополія» належним чином виконувало умови договорів оренди землі, дотрималося строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення цих договорів на новий строк. Позивач продовжує користуватися земельними ділянками, а відповідачі протягом місяця після отримання повідомлення та додаткових угод не направили на адресу орендаря листи-повідомлення про заперечення щодо поновлення договорів оренди землі та не підписали додаткові угоди, у зв'язку з чим дію оспорюваних договорів було продовжено на той самий строк.

Додатковим рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 07 лютого 2018 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПП «Космополія» понесені судові витрати в сумі 1 600 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПП «Космополія» понесені судові витрати в сумі 1 600 грн. Повернено ПП «Космополія» зайво сплачений судовий збір у розмірі 84 грн.

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 17 травня 2018 року апеляційні скарги Гончарова М. В., який діє від імені ОСОБА_5 і ОСОБА_4, залишено без задоволення, а рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2017 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.

02 липня 2018 року представник ОСОБА_4 - адвоката Гончаров М. В. подав касаційну скаргу на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 17 травня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

03 липня 2018 року представник ОСОБА_5 - адвоката Гончаров М. В. подав касаційну скаргу на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 17 травня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційні скарги мотивовані тим, що строк дії договорів оренди землі закінчився 21 березня 2017 року, а суди попередніх інстанцій неправомірно надали перевагу пункту 7 договорів оренди замість пункту 38 цих договорів, згідно з яким оспорювані договори є розірваними у зв'язку із закінченням строку їх дії. Відповідачі бажають самостійно обробляти належні їм на праві власності земельні ділянки. Переважне право ПП «Космополія» на продовження строку дії договорів оренди не може звужувати обсяг їх права власності, в тому числі щодо самостійного господарювання на землі. В договорах оренди землі відсутні будь-які посилання на те, що орендодавці повинні у певний термін розглянути надіслані орендарем листи-повідомлення з проектом додаткових угод і подати заперечення щодо поновлення строку дії цих договорів. Відповідачі неодноразово усно повідомляли позивача про відсутність волевиявлення на поновлення строку дії договорів, проте направити листи не мали можливості, оскільки позивач змінив адресу місцезнаходження, яка їм не була відома.

У вересні 2018 року ПП «Космополія» подало відзиви на касаційні скарги, в яких просило залишити їх без задоволення, посилаючись на те, що право орендодавців на розірвання договорів оренди в односторонньому порядку не є безумовним. Воно гарантоване орендодавцю при умові дотримання ним положень Закону України «Про оренду землі», тобто у випадку письмового повідомлення орендаря про розірвання договорів у зв'язку із закінченням строку їх дії. Твердження відповідачів про неможливість направлення на адресу позивача письмових повідомлень про розірвання договорів оренди землі чи заперечення про їх поновлення не заслуговують на увагу, оскільки листи-повідомлення про намір продовжити строк дії договорів, проекти додаткових угод, конверти поштового відправлення, повідомлення про вручення поштової кореспонденції за формою 119 містять нову адресу позивача. Зазначені листи-повідомлення також не були направлені відповідачами і на стару адресу підприємства.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Білозерського районного суду Херсонської області.

25 вересня 2018 року справа № 648/1226/17 надійшла до Верховного Суду.

У листопаді 2018 року ОСОБА_5 подала до суду касаційної інстанції клопотання, в якому просила постановити ухвалу про закриття касаційного провадження у справі у зв'язку з її відмовою від касаційної скарги.

На запит судді Верховного Суду, направлений ОСОБА_7, з проханням підтвердити відмову від касаційної скарги та пояснити, чи зрозумілі їй наслідки такої відмови, ОСОБА_7 надіслала заяву, в якій підтвердила свою відмову від поданої касаційної скарги, наслідки відмови від касаційної скарги їй зрозумілі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2019 року заяву ОСОБА_5 про відмову від касаційної скарги задоволено. Прийнято відмову ОСОБА_5 від касаційної скарги на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 17 травня 2018 року. Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на вищевказані судові рішення у справі за позовом ПП «Космополія» до ОСОБА_5 про визнання договорів оренди земельних ділянок/паїв поновленими закрито.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_4 - адвоката Гончарова М. В. не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 6,38 га, яка розташована на території Томинобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області (кадастровий НОМЕР_1), що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії І-ХС № 031517.

01 квітня 2006 року між ОСОБА_4 та ПП «Космополія» було укладено договір оренди земельної ділянки/паю НОМЕР_2 (далі - Договір оренди), зареєстрований у Білозерському районному відділі Херсонської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що 21 березня 2007 року у Державному реєстрі земель вчинено запис за № № 4АА002000-040771400210.

Згідно з пунктами 2, 7 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,38 га на строк 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово про намір продовжити його дію.

Пунктом 42 Договору оренди передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як правильно встановлено судами, Договір оренди було укладено 01 квітня 2006 року строком на 10 років, а державну реєстрацію його проведено 21 березня 2007 року, тому строк дії цього договору закінчився 21 березня 2017 року.

Також судами встановлено, що 13 лютого 2007 року ПП «Космополія» направило ОСОБА_4 повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом на укладення Договору оренди на новий строк і запропонувало їй підписати додаткову угоду, додавши екземпляр до листа-повідомлення. Зазначене повідомлення було отримане ОСОБА_4, що підтверджується зворотним повідомленням, і не заперечувалося нею. Будь-яких повідомлень про відмову в поновленні Договору оренди на адресу позивача не надійшло.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як правильно встановлено судами, ПП «Космополія» після закінчення строку дії договору має переважне право поновлення його на новий строк (пункт 7 Договору оренди).

Вказані положення Договору оренди узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

У частині першій статті 777 ЦК України закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України встановлює таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, що, по-перше, наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно з частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, встановлених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

У частині шостій статті 33 Закону України «Про оренду землі» зазначена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, встановлених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди: з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, наведеним у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки ПП «Космополія» належно виконувало умови Договору оренди, дотрималося строків і процедури повідомлення орендодавця про намір реалізувати своє переважне право на поновлення Договору оренди на новий строк. ОСОБА_4 не повідомила у встановлений законом строк орендаря про свою незгоду на поновлення Договору оренди на новий строк, а позивач продовжує користуватися належною їй на праві власності земельною ділянкою.

Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій під час розгляду справи пункту 38 Договору оренди, згідно з яким договір є розірваним в односторонньому порядку внаслідок закінчення терміну, на який його було укладено, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Аналізуючи приписи наведеної статті в сукупності зі змістом частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено поновлення договору оренди у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, право орендодавця на розірвання договору оренди в односторонньому порядку не є безумовним. Воно гарантоване орендодавцю при умові дотримання ним положень Закону України «Про оренду землі», тобто у випадку письмового повідомлення орендаря про те, що договір оренди розривається ним у зв'язку із закінченням строку його дії.

Враховуючи, що ОСОБА_4 не дотрималася вищенаведених вимог Закону, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги положення пункту 38 Договору оренди.

Посилання у касаційній скарзі на те, що ОСОБА_4 не могла направити позивачу письмове повідомлення про розірвання Договору оренди чи заперечення проти його поновлення у зв'язку з тим, що ПП «Космополія» змінило свою адресу, не заслуговують на увагу, оскільки лист-повідомлення позивача про намір продовжити дію оспорюваного договору містив нову адресу орендаря, а факт отримання відповідачем зазначеного листа за 30 днів до закінчення строку дії Договору оренди відповідачем не заперечувався. Тому ОСОБА_4 мала можливість скористатися своїм правом щодо розірвання Договору оренди, однак не зробила цього.

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій на підставі оцінки зібраних доказів, проведеної з дотриманням вимог процесуального закону. Тобто суди дотрималися встановленого статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, принципу оцінки доказів, згідно з яким суди на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду справи аналізують і оцінюють докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищезгаданої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Європейський з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Згідно з частиною третьою статті 401 та статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Дію рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2017 року було зупинено ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2018 року. Тому у зв'язку із залишенням касаційної скарги без задоволення необхідно поновити його дію.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Гончарова Михайла Васильовича залишити без задоволення.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 17 травня 2018 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 19 грудня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов