Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.11.2019 року у справі №608/1935/18

Постанова

Іменем України

02 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 608/1935/18

провадження № 61-17993св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є.

В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - комунальне некомерційне підприємство "Чортківська центральна комунальна районна лікарня" Чортківської районної ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 16 липня 2019 року у складі судді:

Парфенюка В. І., та постанову Тернопільського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Гірського Б. О., Бершадської Г. В., Ходоровського М. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального некомерційного підприємства "Чортківська центральна комунальна районна лікарня" Чортківської районної ради про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 16 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Рішення суду першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання і від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності, а тому на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду.

Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції та вказав, що судові засідання по справі неодноразово відкладались за заявами ОСОБА_1 Останні дві дати призначення справи до розгляду були: 25 червня 2019 року та 16 липня 2019 року, про дату, час і місце яких ОСОБА_1 був належним чином повідомлений.

Однак на судові засідання позивач не з'явився, а подав заяви про відкладення розгляду справи на інші дати у зв'язку із незадовільним станом здоров'я.

Поважність неявки в судове засідання 16 липня 2019 року позивач обґрунтовував неможливістю за станом здоров'я брати участь у двох підряд судових засіданнях, які були призначені судом на цей день, про що подав 16 липня 2019 року відповідну заяву. Однак, апеляційний суд вважав зазначені позивачем причини неявки не поважними, оскільки ОСОБА_1 переніс операцію з аортокоронарного шунтування в січні 2019 року, а тому з врахуванням періоду реабілітації, відсутністю медичних протипоказань на зазначену дату, міг брати участь в судових засіданнях. Будь-які медичні довідки, які б підтверджували названі позивачем причини неявки в судове засідання ним суду не подавались. Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що доводи апеляційної скарги на правильність висновку суду першої інстанції не впливають і його не спростовують.

Аргументи учасників справи

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав касаційну скаргу, у якій просить скасуватиоскаржені рішення і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому посилався на те, що судами порушено норми процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що заяву про неможливість прибути в судове засідання у справі позивач надіслав на електронну пошту Чортківського районного суду о 6 год. 55 хв, 16 липня 2019 року, в якій вказано про неможливість прибути в судове засідання по вказаній справі, а також неможливість прибути в судове засідання у справі № 608/1371/18 за позовом ОСОБА_2 про захист честі гідності та ділової репутації. Тобто, позивачем було надіслано одну заяву по двох цивільних справах які слухались у судді Чортківського районного суду. Вказані цивільні справи були призначені одночасно на 16 липня 2019 року. В ході розгляду вказаної цивільної справи, позивачем жодного разу не здійснювався пропуск судових засідань без поважних причин. Таким чином суд першої інстанції ухвалюючи оскаржену ухвалу про залишення мого цивільного позову без розгляду у зв'язку із неприбуттям мене в судове засідання обмежив мене як позивача до доступу до правосуддя, обмежив позивача у праві належного, об'єктивного та справедливого розгляду мого позову та прийняття рішення по суті.

У листопаді 2019 року комунальне некомерційне підприємство "Чортківська центральна комунальна районна лікарня" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити оскаржені рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Відзив мотивований тим, що ОСОБА_1 звертається до суду з метою оспорювання наказу, якими не порушуються його власні права, свободи та інтереси, оскільки дія дисциплінарного стягнення дійсна на протязі року, і відповідно термін його вже сплив. В судах першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 не надав доказів поважних причин пропуску судових засідань, в тому числі і того який відбувся 16 липня 2019 року. Про відсутність поважної причини пропуску ОСОБА_1 судового засідання від 16 липня 2019 року свідчить той факт, що він був присутнім на роботі і був протабельованим, і отримав заробітну плату за цей день в повному розмірі. А за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

У пункті 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися настаттями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

У пункті 3 частини 1 статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суди встановили, що у справі неодноразово відкладались слуханнями за заявами ОСОБА_1 Останні дві дати призначення справи до розгляду: 25 червня 2019 року та 16 липня 2019 року. Про дату, час і місце вказаних судових засідань ОСОБА_1 був належним чином повідомлений. Поважність неявки в судове засідання 16 липня 2019 року обґрунтовував неможливістю, за станом здоров'я, брати участь у двох підряд судових засіданнях, які були призначені судом на цей день, про що подав 16 липня 2019 року відповідну заяву. Будь-які медичні довідки, які б підтверджували названі позивачем причини неявки в судове засідання ним суду не подавались.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано залишив позов без розгляду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 16 липня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков