Історія справи

Постанова

Іменем України

03 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 2-460/2008

провадження № 61-14325св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), БілоконьО. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представник позивача - ОСОБА_7,

відповідачі: виконавчий комітет Шепетівської міської ради Хмельницької області, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрторгбудматеріали ЛТД»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області, у складі судді Корніюк А. П.,

від 15 січня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 Є, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області, товариства з обмеженою відповідальністю «Укрторгбудматеріали ЛТД»про визнання відмови у реєстрації орендного підприємства та укладенні договору оренди незаконною, визнання приватизації незаконною, виділення частки майна, стягнення заробітної плати, відшкодування майнової та моральної шкоди.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Березової І. О., від 09 жовтня 2008 року позов ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 15 січня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 на ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2008 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником не зазначено поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що заявник дізналась про ухвалу суду першої інстанції у листопаді 2008 року та звернулась до органів прокуратури із проханням відреагувати на дії судді щодо залишення позову без розгляду. Безпосередньо із текстом ухвали суду першої інстанції вона ознайомилась у червні 2017 року. На думку заявника, вона несвоєчасно звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції з вини працівників органів прокуратури, оскільки саме вони ухилились від виконання своїх обов'язків. Заявник вважає, що апеляційний суд порушив її право на доступ до правосуддя.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною другою статті 294 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду першої інстанції) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Апеляційний суд, встановивши, що станом на 07 грудня 2009 року

ОСОБА_4 була обізнана про ухвалу Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2008 року (а. с. 64-65, т. 4), проте не скористалася своїм правом та не оскаржила вказану ухвалу в апеляційному порядку, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника

ОСОБА_4 у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) вказав, що суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності судового рішення.

Ураховуючи те, що заявник, будучи ініціатором судового процесу (позивачем) і знаючи про постановлену щодо неї ухвалу про залишення позову без розгляду, не надала переконливих доказів, які б свідчили про те, що вона вжила усіх необхідних заходів для її оскарження у розумний інтервал часу, а також доказів, які б свідчили про поважність причин тривалого (більше восьми років) пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржена ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі є законною та обгрунтованою.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом права зявника на доступ до правосуддя, оскільки позивач не позбавлена можливості звернутися до суду з указаним позовом повторно.

З урахуванням наведеного, оскаржене судове рішення є таким, що ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування оскарженого судового рішення відсутні.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Хмельницькоїї області від 15 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В.Білоконь

С.Ф. Хопта