Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.10.2019 року у справі №755/57/18

Постанова

Іменем України

03 червня 2020 року

м. Київ

справа № 755/57/18

провадження № 61-17822св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Трест Київпідземшляхбуд-2»,

третя особа - Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України

в місті Києві,

розглянув у порядку письмового акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» на постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У грудні2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» (далі - ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2»), третя особа - Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - Лівобережне ОУ ПФ України

в місті Києві), про визнання наявності спеціального пільгового стажу роботи та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивувала тим, що з 21 грудня 1987 року по 14 липня 1997 року працювала ізолювальницею на будівництві підземних споруд (трубопроводів)

в будівельному тресті «Київпідземшляхбуд-2», правонаступником якого

є ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2».

Згідно з записами у трудовій книжці її стаж роботи становить більше 20 років,

з яких 10 років вона працювала ізолювальницею на будівництві підземних споруд, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Звернення до відповідача із проханням видати довідку, що підтверджує пільговий стаж, залишено без належного реагування.

У зв`язку з цим просила визнати наявність у неї спеціального пільгового стажу роботи у ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» на посаді ізолювальниці з 21 грудня 1987 року по 14 липня 1997 року; зобов`язати ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» видати їй довідку про особливий характер роботи або умови праці за формою, затвердженою пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за період роботи з 21 грудня 1987 року по 14 липня 1997 року на посаді ізолювальниці.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 29 березня 2019 року

у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції керувався тим, що комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок) дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року та 25 листопада 2014 року

(№ № 21-183а13, 21-519а14 відповідно). Позивачем не доведено наявність стажу роботи, пов`язаної із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2; на підприємстві, де працювала позивач, не проводилась атестація робочих місць за умовами праці, а тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача видати відповідну довідку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Зобов`язано ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» видати ОСОБА_1 довідку про особливий характер праці або умови праці за формою, затвердженою пунктом 20 Порядку за період роботи з 21 грудня 1987 року по 14 липня

1997 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд керувався тим, що ухвалою суду першої інстанції від 30 травня 2018 року витребувано у відповідача належним чином завірені документи щодо роботи ОСОБА_1 та атестації її робочого місця за період з грудня 1987 року по серпень 1997 року, яка відповідачем не виконана. Будь-яких документів

з приводу того, що ОСОБА_1 не була зайнята 80 відсотків робочого часу на роботах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідач не надав. При цьому, чинним законодавством, зокрема статтею 49 КЗпП України, передбачено право працівника на отримання довідки про його роботу на підприємстві, а тому відмова відповідача видати таку довідку не відповідає вимогам закону. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку із їх недоведеністю.

Аргументи учасників справи

У жовтні 2019 року ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» подало касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року скасувати, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 березня 2019 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що відмова відповідача видати довідку про роботу позивача на підприємстві не відповідає вимогам закону. Довідка, передбачена нормами КЗпП України, і довідка, передбачена пунктом 20 Порядку, не є ідентичними документами. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Оскільки рішення Пенсійного фонду про відмову позивачу в призначенні пенсії матеріали справи не містять, а тому відсутнє порушення права, за захистом якого ОСОБА_1 звернулася до суду.

Судове рішення оскаржується в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача видати позивачу довідку про особливий характер роботи та умови праці, а тому в іншій частині в касаційному порядку не переглядається.

Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу не подали.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що з 21 грудня 1987 року по 14 липня 1997 року

ОСОБА_1 працювала ізолювальницею в спеціалізованому будівельно-монтажному управлінні № 6.

Листом від 21 липня 2016 року № 132-7 ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» повідомило ОСОБА_1 про те, що за умовами праці, обумовлених займаною посадою, остання не була зайнята 80 відсотків робочого часу на роботах, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Також у листі відповідач зазначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Листом Лівобережного ОУ ПФ України в місті Києві від 04 жовтня 2016 року № 14747/09 повідомлено позивача про те, що для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення до органів, які призначають пенсії, крім інших документів, подається - довідка про роботу в шкідливих умовах праці та виписка з наказу про результати атестації робочих місць. Для підтвердження трудової діяльності по Списку № 1 чи № 2 ОСОБА_1 необхідно надати довідки установленого зразка (згідно додатку 5 Порядку), виданих діючим підприємством.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнювальні довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У пункті 10 Порядку застосування списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, встановлено, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Тобто, уточнююча довідка надається підприємством у разів відсутності

в трудовій книжці особи відомостей про стаж роботи, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, яка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Зазначена довідка необхідна для подальшого її надання відповідним органам Пенсійного фонду України, які

в свою чергу визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років

у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років

у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах; працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років

у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі

№ 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19) відступлено від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року

у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10

й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня

2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі

№ 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, та зроблено висновок, що: «Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями. Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу

в несприятливих умовах. Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. […] Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. […] Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 цієї постанови дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень

у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі). Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства,

а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник».

У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин апеляційний суд зробив обґрунтований висновок, що відмова відповідача видати позивачу довідку про особливий характер роботи або умови праці не відповідає вимогам закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку що постанову суду апеляційної інстанції ухвалено без додержання норм матеріального

і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року в частині позовних вимог про зобов`язання Публічне акціонерне товариство «Трест Київпідземшляхбуд-2» видати ОСОБА_1 довідку про особливий характер роботи та умови праці залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук