Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 18.08.2019 року у справі №2-2630/03

Постанова

Іменем України

03 червня 2020 року

м. Київ

справа № 2-2630/03

провадження № 61-14624св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - Дніпровська міська рада,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпровського апеляційного суду в складі судді Каратаєвої Л. О. від 19 червня 2019 року,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2003 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на будівлю.

Позов було обґрунтовано тим, що 12 січня 2003 року позивачка придбала у відповідача насосну станцію, що розташована біля будинку АДРЕСА_1 . Позивачка сплатила відповідачу 1 350 дол. США, що було еквівалентно 7 155 грн. Однак, сторони не змогли посвідчити договір нотаріально, оскільки у відповідача були відсутні документи на спірну будівлю.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення спірного договору, що порушує її права власності на спірну будівлю, позивачка просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу будівлі насосної станції по АДРЕСА_1 , укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 12 січня 2003 року, та визнати за ОСОБА_1 право власності на будівлю насосної станції по АДРЕСА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2003 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

Визнано дійсною угоду купівлі-продажу будівлі насосної станції по АДРЕСА_2 , укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 12 січня 2003 року.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на будівлю насосної станції по АДРЕСА_2 .

Вчинені дії щодо оскарження рішення суду першої інстанції

З даним судовим рішенням не погодилася Дніпровська міська рада (особа, яка не брала участі в справі), яка вважала, що суд, визнавши право власності на спірну будівлю за ОСОБА_1 , вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки земельна ділянка, на якій розташоване спірне нерухоме майно, належить територіальній громаді м. Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, та віднесена до земель комунальної власності.

Тому, в червні 2019 року Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2019 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги Дніпровської міської ради (особи, яка не брала участі в справі та вважає, що суд своїм рішенням вирішив питання про її права та обов`язки) на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2003 року в даній справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційну скаргу, може подати особа, якщо оскаржуваним рішенням суду безпосередньо вирішено питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки, тобто безпосередньо встановлено, змінено або припинено права або обов`язки цих осіб. Учасниками справи є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Суд першої інстанції при ухваленні рішення від 06 листопада 2003 року про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не вирішував питання щодо прав, свобод, інтересів або обов`язків Дніпровської міської ради, тому в прийнятті апеляційної скарги останньої слід відмовити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, Дніпровська міська рада, посилаючись на неправильне порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, дійшов помилкових висновків про відмову у прийнятті апеляційної скарг Дніпровської міської ради в даній справі. Судом не враховано, що спірна будівля знаходиться на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Дніпра, в інтересах якої Дніпровською міською радою подано апеляційну скаргу. Орган місцевого самоврядування помилково не був залучений до розгляду справи в суді першої інстанції. Рішення суду першої інстанції впливає на права і свободи та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу. Суд апеляційної інстанції не забезпечив особі, яка подала апеляційну скаргу права на доступ до правосуддя, не врахував доводи Дніпровської міської ради та не перевірив такі доводи належним чином.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано справу із суду першої інстанції.

16 вересня 2019 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи в складі п`яти суддів.

Обставини справи, встановлені судами

Апеляційним судом встановлено, що у липні 2003 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на будівлю.

Позов було обґрунтовано тим, що 12 січня 2003 року позивачка придбала у відповідача насосну станцію, що розташована біля будинку АДРЕСА_1 . Позивачка сплатила відповідачу 1 350 дол. США, що було еквівалентно 7 155 грн. Однак, сторони не змогли посвідчити договір нотаріально, оскільки у відповідача були відсутні документи на спірну будівлю.

06 листопада 2003 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив. Визнав дійсною угоду купівлі-продажу будівлі насосної станції по АДРЕСА_2 , укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 12 січня 2003 року. Визнанав за ОСОБА_1 право власності на будівлю насосної станції по АДРЕСА_2 .

У червні 2019 року Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки спірна будівля знаходиться на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Дніпра, яку помилково не було залучено до розгляду даної справи та чиї права порушено оскарженим рішенням районного суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

08 лютого 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-IX).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, Дніпровська міська рада посилалась на те, що суд, визнавши право власності на спірну будівлю за ОСОБА_1 , вирішив питання про права та обов`язки територіальної громади м. Дніпра, оскільки земельна ділянка, на якій розташоване спірне нерухоме майно, належить указаній територіальній громаді, в особі Дніпровської міської ради, та віднесена до земель комунальної власності. За наслідками такого рішення порушено право територіальної громади на вільне розпоряджання її земельною ділянкою.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги Дніпровської міської ради, апеляційний суд не врахував, що рада звернулась до апеляційного суду як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки (частина перша статті 352 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення наведених вище норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість дійти висновку щодо вирішення, чи невирішення судом першої інстанції питань про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Тобто апеляційному суду необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради, належним чином перевірити доводи, якими обґрунтовано підстави подання скарги, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

До подібних правових висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 235/2452/16-ц, (провадження № 61-3433св19), у постанові від 05 лютого 2020 року у справі 521/12093/19-ц (провадження № 61-20975св19) та інших постановах у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється, зокрема, відповідно до цього Кодексу, а тому суд повинен вчиняти процесуальні дії згідно з його нормами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду.

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, справа передається на розгляд суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 400, 409, 411, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2019 року скасувати, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик