Історія справи

Постанова КЦС ВП від 03.05.2023 року у справі №756/3328/20
Постанова КЦС ВП від 22.09.2025 року у справі №756/3328/20
Постанова КЦС ВП від 04.11.2024 року у справі №756/3328/20
Постанова КЦС ВП від 03.05.2023 року у справі №756/3328/20

Постанова

Іменем України

03 травня 2023 року

м. Київ

справа № 756/3328/20

провадження № 61-11051св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит Фінанс», державний реєстратор філії комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Демченко Сергій Олександрович,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , служба у справах дітей Оболонського району м. Києва, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Світлана Миколаївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Фінанс» на постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Залишняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Кредит Фінанс»), державного реєстратора філії Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Демченко С. О., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , служба у справа дітей Оболонського району м. Києва, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Л. М., про скасування рішення державного реєстратора.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .

Вказували, що їм стало відомо про те, що 03 квітня 2018 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення державного реєстратора філії КП «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві Демченка С.О. зареєстровано за ТОВ «Вердикт Фінанс» (перейменовано в ТОВ «Кредит Фінанс»).

Таким чином, ТОВ «Вердикт Фінанс» отримало право власності на вказану квартиру без їх згоди як співвласників квартири.

Окрім того позивачі зазначали, що законодавством не передбачено можливості проведення державної реєстрації речових прав на об`єкт нерухомого майна без вчинення нотаріальної дії, пов`язаної із переходом таких прав на об`єкт нерухомості. Повноваження нотаріусів/державних реєстраторів на виконання реєстраційних дій у Державному реєстрі прав пов`язуються законодавцем із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном.

Позивачі вважають, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на підставі договору іпотеки на належну їм, позивачам, на праві власності квартиру за ТОВ «Вердикт Фінанс» є протиправним, оскільки порушуються їх права, як співвласників спірної квартири, у зв`язку із відсутністю у державного реєстратора повноважень щодо прийняття рішення про державну реєстрацію права власності без вчинення нотаріальної дії, пов`язаної з переходом речових прав на об`єкти нерухомості, рішення про державну реєстрацію квартири приймалося без дозволу органу опіки та піклування, оскільки іпотечний договір укладався їх батьками в той момент, коли відповідачі були неповнолітніми.

Також позивачі вказували на те, що на час переходу права власності за рішенням державного реєстратора діяв мораторій на відчуження майна громадян, яке забезпечене за валютним кредитом.

Посилаючись на викладене просили суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 40473843 від 04 квітня 2018 року, винесене державним реєстратором Демченком С. О. філії КП «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Києві.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року у складі судді Диби О. В. у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд відхилив посилання заявників щодо необхідності отримання згоди органу опіки та піклування під час прийняття рішення про реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «Вердикт Фінанс», оскільки під час укладення договору іпотеки власниками майна, переданого в іпотеку, виступали лише іпотекодавці, які іншої інформації, зокрема, про те, що позивачі були власниками переданого в іпотеку майна та про їх реєстрацію у спірній квартирі, не повідомили.

Відхиляючи посилання позивачів на положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», місцевий суд виходив із того, що позивачі договору іпотеки не укладали, позичальниками або майновими поручителями не виступали, а тому відсутні підстави для застосування положень вказаного Закону до спірних правовідносин.

Крім того, місцевим судом зазначено, що державний реєстратор не є належним відповідачем у вказаній справі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, місцевий суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

Скасовано рішення державного реєстратора Демченка С. О. філії КП «Добробут» Литвинівської сільської ради у м. Київ про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 40473843 від 04 квітня 2018 року 10:21:44.

Скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що місцевим судом помилково невраховані наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують, що спірна квартира належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 .

При цьому з копії реєстраційної справи вбачається, що державним реєстратором при реєстрації права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Вердикт Фінанс» не перевірялась наявність або відсутність інших співвласників вказаної квартири, тобто не вичинялися в повній мірі дії, передбачені статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, враховуючи те, що державною реєстрацією спірної квартири за відповідачем порушуються права позивачів як співвласників квартири, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У листопаді 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Кредит-Фінанс».

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 квітня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Кредит Фінанс», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, провадження № 14-397цс19, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, провадження № 11-377апп18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки апеляційний суд розглянув справу за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що під час укладення договору іпотеки власниками предмета виступали тільки іпотекодавці, при цьому, останні не повідомляли, що у спірній квартири зареєстровані позивачі та те, що спірна квартира належить на праві спільної часткової власності останнім, також не повідомлялось.

Крім того, зазначає, що ані державний реєстратор, ані ТОВ «Кредит Фінанс» не вчиняли дій, які б могли призвести до порушення прав позивачів, оскільки перший добросовісно виконав покладені на нього законом функції, а товариство реалізувало надане законом право на захист порушених прав іпотекодавця шляхом набуття у власність спірної квартири.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що державний реєстратор не є належним відповідачем у вказаній справі, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У січні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «Кредит Фінанс» від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

26 листопада 2007 року між ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства» (правонаступник ВАТ «БГ Банк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 180, згідно з яким останній отримав в борг грошові кошти у розмірі 110 000,00 доларів США.

26 листопада 2007 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за цим договором між ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства» (правонаступник ВАТ «БГ Банк») та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, за умовами якого останні передали, а банк прийняв в іпотеку належне іпотекодавцям на праві власності нерухоме майно, а саме: двохкімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 56,60 кв. м, житловою площею 33,0 кв. м.

Згідно пункту 1.2 договору іпотеки іпотекодавці підтвердили, що вищевказаний предмет іпотеки належить іпотекодавцям на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого КП «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району м. Києва від 25 жовтня 2007 року згідно з розпорядження (наказом) 25 жовтня 2007 року № 3257 та зареєстрованого Київським бюро технічної інвентаризації на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на житло і записана у реєстрову книгу 30 жовтня 2007 року № 749, що підтверджується довідкою-характеристикою Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за №1291034 від 09 листопада 2007 року.

Також, в пункті 4.3.4 договору іпотеки іпотекодавці підтвердили свою згоду на вчинення іпотекодержателем будь-яких дій, пов`язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.

Поряд з цим, в матеріалах справи також міститься копія свідоцтва про право власності на житло від 25 жовтня 2007 року, видане КП «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району м. Києва, з якого слідує, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та членам його сім`ї: ОСОБА_4 , в рівних долях.

З інформаційної довідки № 119581784 від 04 квітня 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що на підставі іпотечного договору від 26 листопада 2007 року встановлено заборону на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 25 жовтня 2007 року, виданого КП «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району м. Києва, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та членам його сім`ї: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в рівних долях.

З інформаційної довідки № 119823397 від 05 квітня 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що на підставі дублікату іпотечного договору від 13 червня 2014 року, а також свідоцтва від 04 квітня 2017 року та договору відступлення прав вимоги за іпотечними договорами від 04 серпня 2010 року зареєстровано право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Вердикт Фінанс».

Згідно свідоцтва серія НВІ № 078394 від 22 лютого 2017 року та серія НВІ № 078393 від 22 лютого 2017 року, виданих приватним нотаріусом КМНО Кирсановою Т. О., приватним нотаріусом передано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заяви ТОВ «Вердикт Фінанс» про наявність заборгованості за кредитним договором та намір товариства звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу від власного імені предмета іпотеки та/або зареєструвати право власності на вказаний предмет іпотеки у випадку невиконання взятих на себе зобов`язань.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ВАТ «БГ Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ТОВ «Вердикт Фінанс», служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус КМНО Іванова Л. М., про визнання недійсним договору іпотеки № 180, укладеного 26 листопада 2007 року між ВАТ «БГ Банк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л. М., зареєстрованого в реєстрі за № 6066; скасування рішення державного реєстратора Демченка С. О. філії комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40473843 від 04 квітня 2018 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постановою Верховного Суду від 18 квітня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року, в його незміненій частині, та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2022 року залишено без змін.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ТОВ «Кредит Фінанс» оскаржує судове рішення апеляційного суду, серед іншого, з підстав того, що товариство не було повідомлено про розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Аналіз матеріалів справи дає підстави дійти висновку, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (частини перша, друга та п`ята статті 12 ЦПК України).

Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб (стаття 43 ЦПК України).

Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням (абзац другий статті 366 ЦПК України).

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 ЦПК України (частина третя статті 368 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (частини друга, четверта статті 128 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

За змістом частини першої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України).

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), Верховний Суд керується тим, що якщо учасник надав суду електронну адресу, зазначивши її у заяві (скарзі), то потрібно припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це передусім покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому потрібно виходити з презумпції обізнаності: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Київський апеляційний суд ухвалою від 21 квітня 2022 року витребував із місцевого суду цивільну справу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 травня 2022 року поновлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року.

Відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 травня 2022 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05 липня 2022 року.

Викликано в судове засідання учасників справи.

З супровідного листа вбачається, що апеляційним судом направлялись матеріали поданої апеляційної скарги на адресу ТОВ «Вердик Фінанс», а саме: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15.

Водночас ТОВ «Вердик Фінанс» не отримувало направлених матеріалів за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується поверненим до суду апеляційної інстанції повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою служби поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

У судовому засіданні, яке відбулось 05 липня 2022 року, апеляційним судом оголошено перерву до 09 вересня 2022 року.

З супровідного листа вбачається (т. 2, а. с. 148), що апеляційним судом не направлялась повістка ТОВ «Вердик Фінанс» за адресою: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15, проте повістка направлялась на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 для ТОВ «Вердик Фінанс» та адвоката Слостіна А. Г.

Разом із тим, направлення повістки на вказану електронну адресу не свідчить про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Пунктом 3 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

За змістом указаної процесуальної норми для цілей цього кодексу офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі з доменним іменем @mail.gov.ua.

Системний аналіз частини шостої статті 128, частини першої статті 130 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи лише у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси.

Враховуючи презумпцію обізнаності, як виняток, судова повістка може бути надіслана на пошту, повідомлену учасником справи. Електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку суд апеляційної інстанції направив для ТОВ «Вердикт Фінанс» та адвоката Слостіна А. Г. судову повістку-повідомлення про призначення розгляду справи на 06 вересня 2022 року, не є офіційною електронною адресою представника. Наявність у позивача офіційної електронної адреси матеріалами справи не підтверджується. На усіх заявах (запереченнях), поданих до суду ТОВ «Вердикт Фінанс» вказувало, що офіційна електронна адреса відсутня, в той же час зазначена адреса електронної пошти info@verdict.kiev.ua, на яку апеляційний суд міг направити повідомлення, однак цього не зробив. При цьому адвокатом Слостіним А. Г. електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 не зазначалась у жодних поданих ним документах.

Отже, повідомлення ТОВ «Вердикт Фінанс» про судове засідання, призначене на 06 вересня 2022 року, не є належним.

Таким чином, ТОВ «Вердикт Фінанс» у справі не було належно повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що суперечить положенням статті 128, частині третій статті 368 ЦПК України.

Зазначене порушення позбавило ТОВ «Вердикт Фінанс» права мати реальну можливість представляти свої інтереси як учасника справи в умовах, які передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в умовах відкритого та публічного судового розгляду. Вказане, у свою чергу, перешкодило стороні належно користуватися передбаченими статтею 43 ЦПК України процесуальними правами.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Враховуючи те, що ТОВ «Вердикт Фінанс» обґрунтовує свою касаційну скаргу, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції не повідомив його про розгляд справи й розглянув справу без його участі, і ця обставина підтверджується матеріалами справи, то оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 402 409 411 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Фінанс» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович