Історія справи

Постанова

Іменем України

03 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 344/1016/18

провадження № 61-33539св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_2,

представник заявника- ОСОБА_3,

суб'єкт оскарження- приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукий Олег Васильович,

заінтересована особа -ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого Олега Васильовича на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області, у складі колегії суддів: Горейко М. Д., Бойчука І. В., Ясеновенко Л. В., від 23 березня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О. В. щодо винесення постанови про накладення штрафу.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, щопостановою приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О. В. від 09 січня 2018 року у виконавчому провадженні №55345761 на нього накладено штраф за невиконання рішення суду у розмірі 1 700 грн. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду можливе лише у разі невиконання рішення без поважних причин. Приватним виконавцем Безруким О. В. безпідставно винесено постанову про накладення на нього штрафу у розмірі 1 700 грн, оскільки рішення суду не виконане ним з поважних причин. Крім того, в порушення вимог статті 61 Конституції України, приватним виконавцем двічі притягнуто його до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, оскільки постановою головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Круць Л. Ю. від 30 жовтня 2017 року на нього вже було накладено штраф за невиконання рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2017 року і вказана постанова не скасована.

Із урахуванням зазначеного, заявник просив визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О. В. незаконними та скасувати постанову від 09 січня 2018 року про накладення на нього штрафу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, у складі судді Татарінової О. А., від 06 лютого 2018 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що приватний виконавець діяв в межах наданих йому законом повноважень та у відповідності до вимог законодавства України, вчиняв необхідні виконавчі дії, спрямовані на виконання виконавчого документа, виданого судом. Дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О. В. при винесенні постанови від 09 січня 2018 року про накладення штрафу відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким скаргу ОСОБА_2 задоволено. Визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О. В. щодо винесення постанови про накладення штрафу від 09 січня 2018 року неправомірними. Скасовано постанову від 09 січня 2018 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Безруким О. В. у виконавчому провадженні № 55345761 про накладення на ОСОБА_2 штрафу у розмірі 1 700, 00 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 вчинялися дії на виконання рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2017 року, однак існували обставини, які унеможливили виконання рішення суду, у зв'язку з чим таке рішення не було виконано в строк, визначений виконавцем, з незалежних від боржника причин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукий О. В. просить скасувати постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2018 року та залишити в силі ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про те, що приватним виконавцем було безпідставно винесено постанову від 09 січня 2018 року у виконавчому провадженні № 55345761 про накладення штрафу, з посиланням на відсутність складу правопорушення, наявність об'єктивних причин невиконання рішення суду, є таким, що не відповідає дійсності. Судом апеляційної інстанції дана неналежна оцінка встановленим у справі обставинам.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року справу за скаргою ОСОБА_2, заінтересована особа - ОСОБА_5, на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О.В. щодо винесення постанови про накладення штрафупризначено до судового розгляду.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 посилається на те, що приватним виконавцем було безпідставно винесено постанову від 09 січня 2018 року у виконавчому провадженні, якою накладено на ОСОБА_2 штраф у розмірі 1 700 грн, оскільки відсутній склад правопорушення у діях боржника. ОСОБА_2 з поважних причин не виконано рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2017 року у справі № 344/11530/14-ц.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

08 грудня 2017 року приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Безруким О. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 55345761 з примусового виконання виконавчого листа № 344/11530/14-ц, виданого 20 лютого 2017 року Івано-Франківським міським судом згідно рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2017 року про зобов'язання ОСОБА_2 за власні кошти привести горище житлового будинку по АДРЕСА_1 до попереднього стану шляхом демонтажу самовільно проведеної реконструкції спільного горища під мансардний поверх у цьому житловому будинку (а. с. 5, 12).

09 січня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Безруким О. В. на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення на ОСОБА_2 штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 1 700 грн (а. с. 8).

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 124 Конституції України закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. За пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

У рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04, § 24) ЄСПЛ закріпив поняття «суд, встановлений законом», яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність.

Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) та зміни до ЦПК України, внесені відповідно до цього Закону.

Оскільки ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця у січні 2018 року, на спірні правовідносини поширюється дія саме Закону № 1404-VIII, згідно зі статтею 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 63 Закону № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно із частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Аналогічні правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18) та у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18).

З огляду на викладене, спір з приводу правомірності дій приватного виконавця при винесенні постанови про накладення на боржника штрафу має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19 - 22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Частиною третьою статті 400 ЦПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не встановили природу правовідносин, які виникли між сторонами, невірно застосували норми процесуального права, судові рішення щодо вирішення зазначених позовних вимог підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Згідно з положеннями частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Роз'яснити ОСОБА_2, що розгляд його вимог щодо протиправності дій приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О. В. при винесенні постанови про накладення штрафу віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Керуючись статтями 255, 402, 409, 414, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого Олега Васильовичазадовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2018 року скасувати.

Провадження у справі за скаргою ОСОБА_2, заінтересована особа - ОСОБА_5, на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого Олега Васильовича щодо винесення постанови про накладення штрафу- закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф. Хопта