Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 28.05.2020 року у справі №199/5949/18

Постанова

Іменем України

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 199/5949/18

провадження № 61-8028св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

позивач - Дніпровська міська рада,

відповідачі: Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі рада, виконавчий комітет Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

треті особи: Південно-Східне міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Дніпро), Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Ганна Леонідівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Дніпро), подану від його імені ОСОБА_4, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 березня

2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року Дніпровська міська рада звернулася до суду із позовом до Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради,

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Південно-Східне міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції України

(м. Дніпро), Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кохан Ганна Леонідівна, про визнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2020 року клопотання відповідачів ОСОБА_2,

ОСОБА_3 про витребування доказів у вказаній вище справі задоволено частково.

Не погодившись із цією ухвалою суду, представник Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року апеляційну скаргу, підписану представником Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_4 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2020 року повернуто особі, яка її подала, з підстав, визначених пунктом 1 частини 5 статті 357 ЦПК України.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували повноваження представника

ОСОБА_4 на вчинення усіх процесуальних дій від імені Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), зокрема, права підпису апеляційної скарги, а тому підписану останньою апеляційну скаргу слід повернути.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Південно-Східне міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Дніпро), в інтересах якого діє

ОСОБА_4, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду, посилаючись порушення судом норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що посадовою інструкцією заступника начальника відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Дніпро) передбачено право ОСОБА_4 представляти юридичну особу в порядку самопредставництва. Зокрема, брати участь у справах, діяти в судах України від імені міжрегіонального управління з усіма правами, в тому числі оскарження судових рішень та підписання необхідних судових документів. На це суд апеляційної інстанції уваги не звернув та помилково вважав, що у ОСОБА_4, яка займає вказану посаду, відсутні повноваження на подання та підписання апеляційної скарги. Отже, у суду апеляційної інстанції були відсутні передбачені пунктом 1 частини 5 статті 357 ЦПК України підстави для повернення апеляційної скарги.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року відкрито провадження в указаній справі, а ухвалою цього суду від 11 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини, установлені судом

Дніпровська міська рада звернулася до суду із позовом до позовом до Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення та свідоцтва про право власності, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

12 лютого 2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд

м. Дніпропетровська постановив ухвалу про часткове задоволення клопотання відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування доказів у вказаній вище справі.

Не погодившись із цією ухвалою суду, ОСОБА_4, яка діє від імені Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Дніпро), подала апеляційну скаргу. На підтвердження своїх повноважень ОСОБА_4 приєднала до апеляційної скарги: наказ про її призначення на посаду заступника відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Дніпро); посадову інструкцію; положення про відділ судової роботи та міжнародної правової допомоги Управління.

24 березня 2020 року Дніпровським апеляційним судом апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Дніпро), подану та підписану від його імені ОСОБА_4, повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини 5 статті 357 ЦПК України.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Частиною 5 статті 357 ЦПК України передбачено перелік підстав, за якими апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції.

Зокрема, пунктом 1 частини 5 статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Повертаючи апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Дніпро), подану та підписану від його імені ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції вважав, що ОСОБА_4 має право на оскарження судових рішень, однак відповідно до наданих їй посадовою інструкцією та положенням про відділ повноважень, у неї відсутнє право підпису апеляційної скарги.

Однак з такими висновками суду погодитися не можна.

Частинами 1 статті 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта цієї статті).

Як вбачається із матеріалів справи, апеляційна скарга від імені Південно-Східного межрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Дніпро) була подана та підписана ОСОБА_4 у порядку самопредставництва органу державної влади.

На підтвердження повноважень підписанта апеляційної скарги, суду апеляційної інстанції надано копію наказу про призначення

ОСОБА_4 на посаду заступника начальника відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Дніпро) з 28 грудня

2019 року, посадову інструкцію заступника начальника цього відділу

від 02 січня 2020 року (далі - посадова інструкція) та положення про цей відділ від 10 січня 2020 року (далі - положення про відділ).

Відповідно до пункту 3 розділу 3 посадової інструкції до основних посадових обов'язків заступника начальника вказаного вище відділу належить самопредставництво, представництво інтересів Кабінету Міністрів України, Мін'юсту під час розгляду справ у судах в межах повноважень, визначених положенням про відділ.

За змістом абзацу 10 розділу 4 посадової інструкції заступник начальника відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги має право брати участь у справах, діяти в судах України від імені Міжрегіонального управління, з усіма правами, що надані процесуальним законодавством України, стороні, третій особі, в тому числі з правом підписання та подання позову, повної або часткової відмови від позову, зміни позову, відкликання позову, визнання позову, відкликання та відмови від апеляційних та касаційних скарг, оскарження судових рішень та сплати судових витрат, досягнення примирення, укладення мирової угоди.

Крім того, заступник начальника відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги має право підписувати необхідні судові документи відповідно до наданих повноважень (абзац 18 розділу 4 посадової інструкції).

Аналогічні повноваження передбачено й положенням про відділ (пункти 9.1.10,9.1.18).

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 були надані повноваження на подання та підписання апеляційної скарги від імені Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Дніпро), оскільки повноваження на самопредставництво, представництво інтересів Міжрегіонального управління, в тому числі, в судових установах України з усіма правами, які надано процесуальним законодавством України, зокрема, третій особі, включають в себе такі правомочності як подання та підписання апеляційної скарги.

Крім того, обмежень повноважень ОСОБА_4, як заступника начальника відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги, на підписання апеляційної скарги посадова інструкція та положення про відділ не містять.

Навпаки, посадовою інструкцією начальника відділу судової роботи та міжнародної правової допомоги та положенням про відділ чітко передбачено право оскарження судових рішень та право підпису необхідних судових документів, до яких входить також й апеляційна скарга.

Крім того, про право ОСОБА_4 діяти від імені Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України

(м. Дніпро) у судах України свідчать відповідні відомості, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов необґрунтованого висновку про відсутність повноважень у ОСОБА_4 на подання та підписання апеляційної скарги від імені Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Дніпро), в зв'язку з чим помилково вказав про наявність процесуальних підстав для повернення апеляційної скарги.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі "Делькур проти Бельгії" від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі "Гофман проти Німеччини" від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Дійшовши помилкового висновку про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції обмежив Південно-Східне міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції України у доступі до правосуддя, позбавивши третю особу права на апеляційне оскарження судового рішення, гарантованого статтею 129 Конституції України.

Оскільки оскаржувану ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали суду апеляційної інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, відповідно до частини 6 статті 411 ЦПК України є підставою для скасування такого судового рішення апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду.

Щодо клопотання про розгляд справи за участі Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга).

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

З огляду на вказане, а також ураховуючи те, що учасники у справі вже надали аргументи щодо поданої касаційної скарги, остання розглядається без повідомлення та виклику учасників справи.

Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи за участю сторін у справі є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись статтями 400,411,416 України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Дніпро), подану від його імені ОСОБА_4, задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович