Історія справи

Постанова КЦС ВП від 01.08.2019 року у справі №727/386/17

Постанова

Іменем України

01 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 727/386/17

провадження № 61-35881св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Чернівецький міський голова, Чернівецька міська рада Чернівецької області, Комунальна медична установа «Міський клінічний пологовий будинок №1»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернівецької міської ради Чернівецької області на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 лютого 2017 року у складі судді Семенка О.В., ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 29 березня 2017 року у складі колегії суддів: Владичана А. І., Лисака І. Н., Міцнея В. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецького міського голови, Чернівецької міської ради Чернівецької області, Комунальної медичної установи «Міський клінічний пологовий будинок №1» (далі - КМУ «Міський клінічний пологовий будинок №1») про визнання незаконними та скасування розпоряджень Чернівецького міського голови.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням Чернівецького міського голови № 1473-к від 28 жовтня 2016 року «Про проведення службового розслідування» вирішено провести службове розслідування відносно головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок №1» ОСОБА_1 за фактами неналежного виконання посадових обов`язків в частині дотримання трудової дисципліни. Пунктом 3 цього розпорядження на час проведення службового розслідування його відсторонено від виконання посадових обов`язків головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок № 1».

Розпорядженням Чернівецького міського голови від 29 грудня 2016 року № 1678-к внесені зміни до пункту 4 розпорядження Чернівецького міського голови від 28 жовтня 2016 року № 1473-к «Про проведення службового розслідування», а саме: слова «до 31 грудня 2016 року» замінено словами «до 10 лютого 2017 року».

Розпорядженням Чернівецького міського голови від 18 жовтня 2016 року № 1427-к виконання посадових обов`язків головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок № 1» покладено на заступника головного лікаря з контролю якості діагностики та лікування цієї медичної установи Гошовського В. М .

Згідно із змістом розпорядження Чернівецького міського голови від 28 жовтня 2016 року № 1473-к вбачається, що проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 як головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок № 1» здійснюється відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та на підставі Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі - Порядок від 13 червня 2000 року № 950).

Позивач вважає, що передбачених зазначеним Порядком від 13 червня 2000 року № 950 підстав для проведення службового розслідування відносно нього не було.

Також позивач зазначає, що з вищевказаними розпорядженнями міського голови його не було ознайомлено.

Вважає зазначені розпорядження Чернівецького міського голови незаконними та необґрунтованими, такими, що суперечать чинному законодавству.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просив визнати незаконними та скасувати розпорядження Чернівецького міського голови № 1473-к від 28 жовтня 2016 року «Про проведення службового розслідування» та розпорядження № 1678-к від 29 грудня 2016 року «Про внесення змін до розпорядження від 28 жовтня 2016 року № 1473-к» «Про проведення службового розслідування»; скасувати розпорядження Чернівецького міського голови від 18 жовтня 2016 року № 1427-к «Про виконання обов`язків».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 лютого 2017 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Чернівецького міського голови № 1473-к від 28 жовтня 2016 року «Про проведення службового розслідування» та розпорядження № 1678-к від 29 грудня 2016 року «Про внесення змін до розпорядження від 28 жовтня 2016 року № 1473-к «Про проведення службового розслідування», скасувано розпорядження Чернівецького міського голови від 18 жовтня 2016 року № 1427-к «Про виконання обов`язків».

Зобов`язано Чернівецького міського голову допустити ОСОБА_1 негайно до виконання обов`язків головного лікаря комунальної медичної установи «Міський клінічний пологовий будинок № 1».

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підстави для проведення службового розслідування, передбачені пунктом 1 Порядку від 13 червня 2000 року № 950, відсутні.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 29 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У квітні 2017 року Чернівецька міська рада Чернівецької області подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасуватирішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтовувалась порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що оскільки, головний лікар комунальної медичної установи «Міський клінічний пологовий будинок №1»ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права, на нього поширюється дія Порядку від 13 червня 2000 року № 950. При цьому Чернівецький міський голова мав повноваження та підстави для прийняття розпорядження № 1473-к від 28 жовтня 2016 року.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що відповідачі не надали суду докази, які би свідчили про факти невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 службових обов`язків, що призвело, зокрема, до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду працівникові КМУ «Міський клінічний пологовий будинок № 1», заподіяло шкоду державі або безпосередньо комунальній медичній установі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

07 червня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 червня 2016 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок № 1» з 07 грудня 2015 року.

Розпорядженням Чернівецького міського голови від 16 червня 2016 року № 703-к поновлено позивача на роботі на посаді головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок № 1», однак на підставі пункту 9 цього розпорядження до виконання обов`язків головного лікаря цієї медичної установи позивача не було допущено.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 липня 2016 року визнано незаконним та скасовано пункт 9 розпорядження Чернівецького міського голови від 16 травня 2016 року № 703-к «Про поновлення ОСОБА_1 на роботі та проведення його атестації» щодо відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок № 1» до проходження атестації та зобов`язано Чернівецького міського голову негайно допустити ОСОБА_1 - головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок № 1» до виконання обов`язків головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок № 1».

На виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 липня 2016 року Чернівецький міський голова розпорядженням від 17 жовтня 2016 року № 1422-к «Про виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 липня 2016 року у справі № 727/4612/16-ц» допустив позивача до виконання посадових обов`язків головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок № 1».

Однак, розпорядженням Чернівецького міського голови від 18 жовтня 2016 року № 1425-к вирішено провести службове розслідування відносно головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок № 1» ОСОБА_1 . за фактами неналежного виконання посадових обов`язків в частині додержання трудової дисципліни. Пунктом 3 цього розпорядження на час проведення службового розслідування його було відсторонено від виконання посадових обов`язків головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок № 1».

Розпорядженням Чернівецького міського голови від 18 жовтня 2016 року № 1427-к виконання посадових обов`язків головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок № 1» покладено на заступника головного лікаря з контролю якості діагностики та лікування цієї медичної установи Гошовського Владислава Михайловича .

В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Чернівецького міського голови від 18 жовтня 2016 року № 1425-к про проведення службового розслідування відносно нього як головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок № 1».

27 грудня 2016 року представником Чернівецького міського голови та Чернівецької міської ради в судове засідання було надано розпорядження Чернівецького міського голови від 28 жовтня 2016 року № 1471-к «Про скасування розпорядження міського голови від 18 жовтня 2016 № 1425-к «Про проведення службового розслідування».

Із зазначеним розпорядженням міського голови ОСОБА_1 не був ознайомлений, про існування цього розпорядження позивачу стало відомо лише в другій половині дня 27 грудня 2016 року.

28 жовтня 2016 року Чернівецьким міським головою було прийнято розпорядження № 1473-к «Про проведення службового розслідування», пунктом 1 якого вирішено провести службове розслідування відносно головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок №1» ОСОБА_1 за фактами неналежного виконання посадових обов`язків в частині дотримання трудової дисципліни.

Пунктом 3 цього розпорядження на час проведення службового розслідування позивача було відсторонено від виконання посадових обов`язків головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок №1».

Із змісту розпорядження Чернівецького міського голови від 28 жовтня 2016 року № 1473-к вбачається, що воно прийнято відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та на підставі Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.

Розпорядженням Чернівецького міського голови від 29 грудня 2016 року № 1678-к внесені зміни до пункту 4 розпорядження Чернівецького міського голови від 28 жовтня 2016 року № 1473-к «Про проведення службового розслідування», а саме: слова «до 31 грудня 2016 року» замінені словами «до 10 лютого 2017 року».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень статті 57 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій), сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Аналогічні положення містить стаття 81 ЦПК України.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Встановлено, що розпорядження Чернівецького міського голови від 28 жовтня 2016 року № 1473-к прийнято відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а призначення службового розслідування відносно головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок №1» ОСОБА_1 та відсторонення його від виконання посадових обов`язків здійснено на підставі Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села, селища, міста.

Згідно із пунктом 19 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова здійснює повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів, а згідно із пунктом 20 - видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:

у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

Пунктом 2 Порядку від 13 червня 2000 року № 950 встановлено, що рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, стосовно якої планується проведення службового розслідування.

Згідно із пунктом 3 Порядку від 13 червня 2000 року № 950 службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

При цьому пунктом 7 Порядку від 13 червня 2000 року № 950 закріплено право особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування.

Встановлено, що належних та допустимих доказів на підтвердження наявності передбачених пунктом 1 Порядку від 13 червня 2000 року № 950 підстав для проведення службового розслідування відносно головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок №1» ОСОБА_1 за фактами неналежного виконання посадових обов`язків в частині дотримання трудової дисципліни суду не надано.

Інших підстав для призначення службового розслідування відносно головного лікаря КМУ «Міський клінічний пологовий будинок №1» ОСОБА_1 та відсторонення його від виконання посадових обов`язків у розпорядженні Чернівецького міського голови від 28 жовтня 2016 року № 1473-к не зазначено.

Також відповідачем не надано доказів на підтвердження належного повідомлення позивача про винесення розпорядження Чернівецького міського голови від 28 жовтня 2016 року № 1473-к з метою недопущення порушення його прав, передбачених пунктом 7 Порядку від 13 червня 2000 року № 950.

При таких обставинах суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи та до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Верховний Суд встановив, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чернівецької міської ради Чернівецької області залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 лютого 2017 року, ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 29 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

В. П. Курило