Історія справи

Постанова КЦС ВП від 01.06.2023 року у справі №361/9201/20
Постанова КЦС ВП від 01.06.2023 року у справі №361/9201/20

Постанова

Іменем України

01 червня 2023 року

м. Київ

справа № 361/9201/20

провадження № 61-3874св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус»,

треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Форт»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2022 року у складі судді Василишина В. О. та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Ігнатченко Н. В., Савченка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства

з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» (далі -

ТОВ «Інвест Хаус»), треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І. П., Товариство

з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» (далі - ТОВ «ФК Форт»), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позов з урахуванням змін та доповнень, мотивований тим, що 15 червня

2020 року приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т. В. вчинив виконавчий напис

№ 1274 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1 185 430,28 грн на користь ТОВ «ФК «Інвест Хаус», яке є правонаступником за кредитним договором від 20 серпня 2007 року № 830/РП/65/2007-840, укладеним

з Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» (далі -

ПАТ «КБ «Надра») на підставі договору про відступлення права вимоги від

02 березня 2020 року № GL2N79275_266ПВ.

07 жовтня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І. П. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1

з виконання виконавчого напису нотаріуса від 15 червня 2020 року № 1274 про стягнення грошових коштів у сумі 1 185 430,28 грн.

ОСОБА_1 вказував, що виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В. без наявних правових підстав. Кредитний договір, за яким відповідач має намір стягнути грошові кошти, не посвідчений нотаріально. Крім того, позивач вказував, що відповідач набув право вимоги до позивача за кредитним договором від 20 серпня 2007 року № 830/РП/65/2007-840, проте на підтвердження переходу від ПАТ «КБ «Надра» права вимоги до відповідача не надано документа первісного бухгалтерського обліку, не підтверджено рух майна-права вимоги від ПАТ «КБ «Надра» до відповідача.

Договір відступлення права вимоги від 02 березня 2020 року

№ GL2N79275_266ПВ не підтверджує наявність у відповідача права вимоги до позивача і те, що він є належним кредитором.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 15 червня 2020 року № 1274, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В. щодо стягнення з нього грошових коштів на користь ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у сумі 1 185 430,28 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2022 року позовні вимоги задоволено.

Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Т. В. від 15 червня

2020 року за реєстраційним номером 1274 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнено з ТОВ «ФК «Інвест Хаус» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 000,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису від 15 червня 2020 року № 1274 боржник не мав безспірної заборгованості перед стягувачем, як зазначено у виконавчому написі, оскільки стягнення відбулося поза межами строку позовної давності. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не переконався у безспірності розміру заборгованості, не перевірив, чи не пройшло більше ніж три роки з дня виникнення права вимоги у стягувача, не витребував іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, які він вправі витребувати у стягувача, повністю охоплюють відповіді на вимоги заявлені позивачем. Виконавчий напис приватного нотаріуса вчинений

у порушення вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України

Стягуючи з ТОВ «ФК «Інвест Хаус» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 000,00 грн, суд першої інстанції зробив висновок про те, що заявлені позивачем витрати у розмірі фактично понесених 42 000,00 грн та 40 062,00 грн гонорару успіху є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, витраченим ним часом на надання правничої допомоги, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з позивача становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Інвест Хаус» залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2022 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу змінено.

Стягнено з ТОВ «ФК «Інвест Хаус» на користь ОСОБА_1 82 062,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2022 року залишено без змін.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру витрат на професійну правничу допомогу та збільшуючи її розмір до 82 062,00 грн, суд апеляційної інстанції виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін та врахував складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат та те, що позов задоволено у повному обсязі.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

17 березня 2023 року ТОВ «ФК «Інвест Хаус» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить змінити рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зменшивши суму стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення суду, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом,

є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Заявник вказує, що справа є простою і не потребує спеціальних знань.

Аргументи інших учасників справи

12 травня 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Броварського міськрайонного суду Київської області.

Зупинено виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року в частині витрат на професійну правничу допомогудо закінчення касаційного провадження.

У травні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2022 року та постанова Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року оскаржуються в частині вирішення питання про стягнення з ТОВ «ФК «Інвест Хаус» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2022 року та постанова Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року не оскаржуються, а тому відповідно до статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не переглядаються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону відповідають.

Установлено, що у вересні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сидоренко В. А. звернувся до суду з клопотанням, у якому просить стягнути із ТОВ «ФК «Інвест Хаус» на користь ОСОБА_3 витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, у розмірі фактично понесених 42 000,00 грн та 40 062,00 грн гонорару успіху.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані

з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті

в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечень щодо остаточного розміру витрат на професійну правничу допомогу сторона відповідача не надала.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року

у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року

у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

ОСОБА_1 поніс витрати на правову допомогу, пов`язані з розглядом позову.

На підтвердження розміру витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, представник позивача надав суду: укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «Євстігнєєв, Сидоренко і партнери» 07 грудня 2020 року договір про надання правової допомоги № 114-С, додаток № 1 з конкретизацією предмета правової допомоги, погодженням розмірів гонорару, тарифікацією години представництва в суді, розміром гонорару успіху в сумі 40 000,00 грн. Крім того, між позивачем та об`єднанням 21 вересня 2021 року укладено акт

№ 4 до договору та додатка № 1, в якому зафіксовано передання правничої допомоги у розмірі 42 000,00 грн, фактично оплаченою ОСОБА_1 протягом грудня 2020 року - березня 2021 року, що підтверджується відповідними банківськими квитанціями.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження

№ 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Врахувавши, що позов задоволено в повному обсязі, а також складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання адвоката Сидоренко В. А. в інтересах ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правову допомогу в розмірі 82 062,00 грн.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя,

у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною

в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE,

№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, арішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року в частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - без змін, оскільки підстав для скасування судових рішень в цій частині немає.

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус»залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року

в частині вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогузалишити без змін.

Поновити виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

А. Ю. Зайцев

М. Є. Червинська