Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.02.2019 року у справі №487/79/18

Постанова

Іменем України

01 червня 2020 року

м. Київ

справа № 487/79/18-ц

провадження № 61-2931св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Миколаївська міська рада,

третя особа - комунальне підприємство «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року

у складі колегії суддів: Крамаренко Т. В., Базовкіної Т. М., Локтіонової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до Миколаївської міської ради, третя особа - комунальне підприємство «Спеціалізоване комунальне підприємство «Гуртожиток» (далі -

КП «СКП «Гуртожиток»), про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що 01 липня 2016 року між ним

та Миколаївською міською радою було укладено контракт, відповідно

до умов якого його було прийнято на посаду директора

КП «СКП «Гуртожиток» терміном з 01 липня 2016 року по 01 липня

2017 року, який у подальшому було продовжено до 01 липня 2018 року.

Зазначав, що 07 грудня 2017 року з ним достроково було припинено дію контракту та було звільнено із займаної посади у відповідності

до пунктів 25, 26 контракту, пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України, пунктів 19, 20 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Підставою звільнення стало розпорядження

від 07 грудня 2017 року № 503 рк «Про дострокове припинення дії контракту з керівником КП «СКП «Гуртожиток».

Вважав, що його звільнено незаконно.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд: поновити його

на посаді директора КП «СКП «Гуртожиток» та стягнути з останнього на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу й допустити негайне виконання рішення у частині поновлення його на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один календарний місяць.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 у частині стягнення середнього заробітку

за час вимушеного прогулу за заявою позивача залишено без розгляду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 липня 2018 року у складі судді Павлової Ж. П. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора КП «СКП «Гуртожиток»

із 07 грудня 2017 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Допущено негайне виконання рішення суду у частині позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення на посаді директора КП «СКП «Гуртожок»

із 07 грудня 2017 року.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем, як керівником

КП «СКП «Гуртожиток», своєчасно було підготовлено та направлено директору департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради фінансовий план на 2017 рік та 2018 рік.

Суд першої інстанції посилаючись на те, що з червня 2014 року на банківські рахунку КП «СКП «Гуртожиток» було накладено арешт державною виконавчою службою, вважав, що у позивача, як у керівника підприємства, була відсутня можливість розпорядження банківськими рахунками,

та наявними на рахунках коштами, а тому звільнення позивача з роботи

є безпідставними.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року апеляційну скаргу Миколаївської міської ради задоволено. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неналежним чином дослідив надані докази у їх сукупності і дійшов

до передчасного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки,

як вважав суд апеляційної інстанції, позивачем у порушення вимог пункту 7.1 контракту було несвоєчасно складено та подано фінансові плати

на 2017 та 2018 роки.

Суд апеляційної інстанції вважав помилковим висновок суду першої інстанції щодо відсутності у позивача, як керівника КП «СКП «Гуртожиток», можливості розпоряджатися банківськими рахунками та наявними

на рахунках коштами, оскільки з червня 2014 року банківські рахунки підприємства були арештовані у зв`язку із чим підприємством не виконані зобов`язання перед бюджетом та Пенсійним фондом України, а також

не надання цільової фінансової допомоги у зв`язку із чим не було забезпечено виконання показників ефективності використання комунального майна і прибутку, оскільки з урахуванням особливостей контрактної форми трудового договору визначальним у цьому випадку

є сам факт порушення, а не наявність чи відсутність вини керівника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року було поновлено

ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Миколаївського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року. Відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Заводського районного суду м. Миколаєва.

У червні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

Вважав, що суд апеляційної інстанції дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для поновлення його на займаній посаді, оскільки розпорядження про його звільнення підписано не уповноваженою особою.

Зазначав, що контракт було укладено на підставі затвердженої типової форми, що фактично змусило його підписати його на невигідних для нього умовах, які неможливо було виконати, у тому числі, стосується і подання річного плану, враховуючи збитковість підприємства та арештовані рахунки.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив Миколаївської міської ради на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

01 липня 2016 року між Миколаївською міською радою в особі Миколаївського міського голови Сєнкевича О. Ф. та ОСОБА_1 було укладено контракт з керівником комунального підприємства, за яким останнього призначено на посаду директора КП «СКП «Гуртожиток» терміном з 01 липня 2016 року по 01 липня 2017 року (а. с. 10 т. 1).

Додатковою угодою від 19 червня 2017 року продовжено термін дії контракту, укладеного з керівником КП «СКП «Гуртожиток»

ОСОБА_1 до 01 липня 2018 року (а. с. 21 т. 1).

Відповідно до умов вказаного контракту на ОСОБА_1 , як на керівника КП «СКП «Гуртожиток», покладався обов`язок здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого

за підприємством комунального майна, а власник, виконавчий комітет міської ради, департамент житлово-комунального господарства міської ради, управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради зобов`язується створювати належні умови для роботи керівника. Контроль за діяльністю підприємства та керівника покладається

на виконавчий комітет міської ради, департамент житлово-комунального господарства, управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради. Керівник у своїй діяльності підзвітний власнику, виконавчому комітету, департаменту житлово-комунального господарства, управлінню з використання та розвитку комунальної власності міської ради у межах, встановлених чинним законодавством, статутом підприємства

та цим контрактом.

Пунктами 7.1., 7.3., 8, 9 контракту передбачено, що керівник, зокрема: забезпечує складання в установленому порядку річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства на кожний наступний рік згідно з порядком складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів комунальних підприємств, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 24 квітня 2009 року № 1130; забезпечує виконання затвердженого річного з поквартальною розбивкою фінансового плану підприємства; зобов`язується забезпечити виконання показників ефективності використання комунального майна і прибутку; зобов`язується забезпечити своєчасне і повне внесення платежів до бюджету, включаючи внески до Пенсійного фонду України, позабюджетні та інші фонди, забезпечувати розрахунки підприємства по всіх договірних та інших зобов`язань та недопущення заборгованості із заробітної плати.

Розпорядженням Миколаївського міського голови від 07 грудня 2017 року № 503рк ОСОБА_1 звільнено із займаної посади керівника

КП «СКП «Гуртожиток», з 07 грудня 2017 року за невиконання обов`язків, передбачених підпунктами 7.1., 7.3, пунктів 7-9 контракту відповідно

до пунктів 25, 26 контракту від 01 липня 2016 року та пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України. Контракт від 01 липня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та Миколаївської міською радою, достроково припинено із 07 грудня 2017 року (а. с. 25 т. 1)

Підставою звільнення у вказаному розпорядженні зазначено подання управління комунального майна Миколаївської міської ради, ураховуючи результати перевірки фінансово-господарської діяльності комунального підприємства робочою групою, створеною відповідно до розпорядження міського голови від 29 листопада 2017 року № 366.

На підставі розпорядження Миколаївської міської ради від 29 листопада 2017 року № 366р було створено робочу групу з перевірки фінансово-господарської діяльності КП «СКП «Гуртожиток» за 09 місяців 2017 року

(а. с. 36 т. 1).

За результатами вказаної перевірки головою робочої групи на підставі протоколів засідання та матеріалів перевірки було складено службову записку, у якій зазначено про порушення керівником КП «СКП «Гуртожиток» умов контракту, а саме підпунктів 7.1., 7.3., пункту 8 - несвоєчасне подання для розгляду та погодження фінансового плану на 2017 рік, що спричинило несвоєчасне його затвердження, та як наслідок, не сприяло основній меті його складання, аналогічне порушення мало місце і стосовно фінансового плану на 2018 рік, за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства за 09 місяців 2017 року був збиток у розмірі 4 187,00 грн, при тому що фінансовим планом будь-якого результату не визначалося,

у зв`язку із недоліками у роботі підприємства у частині орендних правовідносин у 2017 році до міського бюджету не надійшли кошти у розмірі 392 400,00 грн. Було запропоновано достроково припинити контракт

з керівником КП «СКП «Гуртожиток» ОСОБА_1 (а. с. 140-141,

147-151 т. 1).

Проект фінансового плану КП «СКП «Гуртожиток» на 2017 рік був наданий на розгляд до департаменту житлово-комунального господарства листом

від 01 грудня 2016 року № 1641 та повторно листом від 03 липня 2017 року № 796, а проект фінансового плану на 2018 рік наданий на розгляд

29 вересня 2017 року листом № 1193, що підтверджується листом департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради від 12 грудня 2018 року № 5303/08.01.01-17/34/18 (а. с. 69-72 т. 2).

Пунктом 25 контракту передбачено підстави припинення контракту

з ініціативи власника, у тому числі за поданням власнику з боку виконкому міської ради, управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради, департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради до закінчення терміну дії контракту за умов, передбачених пунктом 26 цього контракту.

Підпунктами «б», «ж» пункту 26 контракту передбачено дострокове припинення контракту у разі невиконання підприємством зобов`язань перед бюджетом та Пенсійним фондом України щодо сплати податків, зборів

та обов`язкових платежів, а також невиконання підприємством зобов`язань щодо виплати заробітної плати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні

чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

У частині третій статті 21 КЗпП України визначено, що контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки

і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору,

в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

На контрактну форму трудового договору не поширюється положення

статті 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю,

є недійсними.

Таким чином, виходячи з особливостей зазначеної форми договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності

та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей

і професійних навичок, при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника, та додаткові підстави розірвання договору.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

За змістом пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами у контракті для його розірвання, припиняється.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться

у пункті 13 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», вирішуючи позови про поновлення

на роботі, осіб, звільнених за пунктом 8 частини першої

статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами у контракті для його розірвання.

Отже суд апеляційної інстанції оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, встановивши, що робочою комісією з перевірки фінансово-господарської діяльності КП «СКП «Гуртожиток» було встановлено порушення позивачем, як керівником цього підприємства, умов контракту, зокрема підпунктів 7.1, 7.3 та пункту 8 - несвоєчасне подання для розгляду та погодження плану на 2017 рік та 2018 рік, а також наявність

за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства збитків, недотримання орендної плати, дійшов правильного висновку, що позивачем під час виконання своїх посадових обов`язків було порушено умови контракту, що спричинило для підприємства негативні наслідки.

Суд апеляційної інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов правильного висновку, що позивача звільнено

на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з роботи

з дотриманням вимог трудового законодавства.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що

відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Російської Федерації», у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування

чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович